Постанова in case no. 739/1412/16-к

Постанова

Іменем України

06 вересня 2018 року

м. Київ

справа 739/1412/16-к

провадження 51- 1747 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:~

~

головуючого~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

~

за участю:

секретаря судового засідання~~~ ~~~~~~ ОСОБА_4 , ~~

прокурора~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5

~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну ~скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року та~ ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області~ від 17 серпня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016270190000270, за обвинуваченням

~

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

~

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115~ КК України.

~

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

За вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років,~ застосовано положення ч. 5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов потерпілої задоволено частково, а також вирішено питання про речові докази та судові витрати у провадженні.

~

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 серпня 2017 року~ вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено~ без зміни.

~

За вироком суду встановлено, що 26 червня 2016 року близько 21:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на проїжджій частині АДРЕСА_1 , на ґрунті ~раптово виниклих особистих неприязних стосунків, розкладним ножем завдав одне проникаюче поранення в грудну клітину ОСОБА_7 , внаслідок якого останній помер. ~

~

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

~

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені стосовно нього судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. ~ ОСОБА_6 зазначає, що кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України є неправильною. Вважає, що за наявних обставин вчиненого, органи досудового слідства повинні були кваліфікувати його дії за ст.118 КК України, оскільки він діяв у стані необхідної оборони та умислу на позбавлення життя потерпілого у нього не було, що є ознакою суб єктивної сторони вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони. ~Під час судових розглядів суди на це увагу не звернули.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити частково касаційну скаргу засудженого, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

~

Мотиви суду

~

Згідно з положеннями ч. 1~ст. 433 КПК ~суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість, при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до~ст. 370 КПК України~судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до~ст. 94 цього Кодексу.

Згідно з вимогами~ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

Наведених ~вище вимог закону суд дотримався .

Суд першої інстанції, ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_6 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому, ~констатував, що за встановлених фактичних обставин надані стороною обвинувачення докази доводять наявність в діях ОСОБА_6 складу ~злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,~ тобто умисне вбивство. З позицією місцевого суду погодилася і апеляційна інстанція.

Суди навели ~переконливі аргументи на обґрунтування такого висновку, тому суд касаційної інстанції визнає його ~правильним та вважає доводи касаційної скарги засудженого про те, що його дії охоплюються складом злочину відповідальність за який передбачена ст.118 КК -~ умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, такими що не ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство без кваліфікуючих ознак,~ тобто~ за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

З об єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 115 КК, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 118 КК, є мотив діяння захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

~

Згідно із ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

~

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК).~

~

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

~

У разі коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.

З матеріалів провадження убачається, що висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1~ст. 115 КК України, доведено об`єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є належними ~та допустимими.

Зокрема, суд першої інстанції дослідив показання самого~~обвинуваченого ОСОБА_6 , який хоча і не визнав своєї вини у вчиненому, зазначаючи, що умислу на вбивство не мав, однак, він не заперечив того, що завдав ОСОБА_7 один удар ножем в область грудної клітини, в результаті якого настала смерть потерпілого.

Відповідно до ~висновку експерта 113 від 15 серпня 2016 року ~причиною смерті ОСОБА_7 стало колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця та ускладнене масивною внутрішньою крововтратою~крововиливом в навколосерцеву сумку, ліву плевральну порожнину; даних, які б вказували на можливу боротьбу ОСОБА_7 з особою, яка нападала чи самооборону не встановлено; направлення ранового каналу зліва направо, дещо знизу вверх, в косовисхідному напрямку глибиною 7 см.

Експерт ~ ОСОБА_8 , який проводив ~судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7 ~пояснив ~, що ~удар ножем, який нанесений ОСОБА_7 , був чіткий, цілеспрямований і нанесений з прикладенням достатньої сили, а не здійснений навідмаш.

Також~ судом оцінено показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та процесуальні докази у провадженні: протокол огляду трупа, протоколи огляду місця події, протокол огляду ножа, протокол огляду автомобіля, висновки експертиз, лікарське свідоцтво про смерть,~ протокол проведення слідчих експериментів ,а також оглянуті~ в судовому засіданні речові докази ніж та бита.

Поряд з цим, обґрунтовано взято до уваги і показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були очевидцями того, як ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 удар ножем в область грудної клітини.

Суд надав об`єктивну оцінку показанням~ свідка ~ ОСОБА_11 , який ~стверджував, що саме він наніс один удар битою по плечу~ ОСОБА_6 після того, як той спричинив удар ОСОБА_7 ножем. Факт нанесення удару битою саме ОСОБА_13 підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_14 , який був очевидцем конфлікту .

Доказами у справі повністю спростовано доводи ОСОБА_6 про його захист та ~~~~~удар ~навідмаш рукою, в якій був ніж. ~Відповідно до експертних висновків та~ ~показаннь експерта ОСОБА_15 , тілесні ушкодження на передпліччях ОСОБА_6 , які за словами останнього спричинені йому ОСОБА_7 битою, могли виникнути внаслідок самоушкодження, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про те, що при огляді лікарем перед поміщенням в ІТТ та безпосередньо при поміщенні в ІТТ тілесних ушкоджень на передпліччях у ОСОБА_6 виявлено і зафіксовано не було.

Таким чином, суд, урахувавши конкретні обставини справи, обґрунтовано встановив відсутність наявності ~акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого ОСОБА_7 й відсутність необхідності захисту у ОСОБА_6 , у поведінці останнього було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), про що свідчать дії ОСОБА_6 (удар з достатньою силою), яким ~він спрямовував знаряддя злочину (ніж) безпосередньо у місце розташування життєво важливих органів потерпілого (грудну клітку в область серця), наслідки його діяння у виді смерті потерпілого та причинний зв`язок між діями та наслідком, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, натомість ними доведена винуватість ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_7 та правильно кваліфікував його дії за ч.1~ст. 115 КК України.

У вироку суд проаналізував і дав належну всім зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності. Критичну оцінку окремих доказів належним чином вмотивовано

Правильно, у відповідності до вимог~ст. 65 КК України, в межах санкції статті обвинувачення, ОСОБА_6 призначене і покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання винного й попередження вчинення нових злочинів.

Доводи щодо неправильної кваліфікації дій засудженого, які аналогічні доводам апеляції сторони захисту, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам~ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставною для зміни чи скасування судових рішення, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, п. 15 розділу ХІ Перехідні положення КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII), колегія суддів вважає за необхідне залишити оскаржувані судові рішення без зміни.

~

З цих підстав Суд ухвалив:

Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 07 березня 2017 року та~ ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області~ від 17 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_18

~