Постанова in case no. 953/4099/22

Times New Roman CYR; Calibri; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

Справа 953/4099/22

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/779/23

Провадження 51 - 7530 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

засудженого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022221130001119 від 02 травня 2022 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

за ст. 115 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня

2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року

ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 10 квітня

2023 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України у строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з 02 травня 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалено стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави 1 029 гривень 72 копійки процесуальних витрат за проведення судової експертизи.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 02 травня 2022 року приблизно о 16 годині 30 хвилин біля першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту з раніше знайомим ОСОБА_8 , що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, із дерев`яної тумби, яка знаходилась біля під`їзду, взяв ніж та, утримуючи його в правій руці, умисно ним завдав ОСОБА_8 два удари в грудну клітку, заподіявши проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з ушкодженням легені та серця, від чого ОСОБА_8 помер на місці.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає недоведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, указує на те, що жоден свідок обвинувачення не був очевидцем завдання удару ножем ОСОБА_8 , а показання зазначених свідків базуються на припущеннях. Зазначає, що під час проведення слідчого експерименту до ОСОБА_6 працівниками поліції було застосовано тиск з метою надання останнім показань проти себе. Указує на те, що суд першої інстанції залишив без вирішення та повернув ОСОБА_6 його клопотання про відмову від захисника, який здійснював захист його прав та законних інтересів у суді першої інстанції. Крім того, звертає увагу на те, що захисник, ознайомлюючись з матеріалами кримінального провадження перед апеляційним розглядом, так і не зміг ознайомитись з аудіо- та відеозаписами судових засідань. Вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_6 суди першої та апеляційної інстанцій ретельно не дослідили всі матеріали кримінального провадження та не врахували обставини, які пом`якшують покарання.

Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника

ОСОБА_7 необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному вбивстві відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні та оціненими судом доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на такі докази.

У суді ОСОБА_6 свою вину не визнав та зазначив, що 02 травня 2022 року він біля під`їзду будинку АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вживав алкогольні напої, а потім з`явився ОСОБА_8 і почав до всіх чіплятися. Не заперечував, що між ним та ОСОБА_8 відбувся конфлікт, в ході якого він штовхнув ОСОБА_8 кулаком, після чого він зайшов у під`їзд і пішов додому спати. Зазначив, що всіх подій не пам`ятає, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили версію сторони захисту про непричетність ОСОБА_6 до вбивства ОСОБА_8 , оскільки ножа у нього не було, а також про застосування до ОСОБА_6 під час досудового розслідування працівниками поліції тиску та фізичного насильства, у зв`язку з чим він змушений був себе оговорити, обґрунтовано не погодилися з такою версією, спростувавши її сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.

Так, суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, які містяться в протоколі слідчого експерименту від 13 травня 2022 року з підозрюваним ОСОБА_6 з фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_6 , у присутності захисника добровільно, без будь-якого впливу розповів і продемонстрував обставини конфлікту з ОСОБА_8 , в ході якого вони завдавали ударів кулаками один одному, а також продемонстрував як він взяв з тумбочки ніж в праву руку і розмахував ним перед ОСОБА_8 зліва направо та справа наліво, після чого ОСОБА_8 лежав на землі.

Зазначену слідчу дію проведено та результати оформлено з дотриманням вимог статей 104, 105, 106, 240 КПК України уповноваженою особою - старшим слідчим СВ ХРУП 1 ГУНП у Харківській області ОСОБА_13 з підозрюваним ОСОБА_6 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_9 , двох понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_14 . Перед початком слідчої дії всім учасникам були роз`яснені їх права, у тому числі підозрюваному ОСОБА_6 , про що в протоколі містяться відповідні підписи. Всі учасники зазначені у протоколі і в ньому наявні їх підписи. Заяв та зауважень як від ОСОБА_6 і його захисника, так і від інших учасників слідчої дії не надходило.

Такий порядок проведення слідчого експерименту відповідає висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі 740/3597/17, відповідно до якого показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Про застосування незаконних методів слідства працівниками поліції під час досудового розслідування, а саме фізичного насильства, ОСОБА_6 заявив у підготовчому судовому засіданні 26 липня 2022 року.

Ухвалою Київського районного суду від 26 липня 2022 року було доручено прокурору в кримінальному провадженні провести перевірку зазначених доводів ОСОБА_6 .

Виходячи із положень ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за ст. 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах Яременко проти України , Вергельський проти України , Олексій Михайлович Захарків проти України та Нечипорук і Йонкало проти України ).

На підставі зазначеної ухвали Київського районного суду від 26 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2022 року були внесені відомості про кримінальне провадження 42022222010000086 з правовою кваліфікацією за ст. 365 ч. 2 КК України.

Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, від 23 лютого 2022 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42022222010000086 від 08 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, закрито на підставі

ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення.

У матеріалах кримінального провадження відсутні дані про оскарження стороною захисту зазначеної постанови про закриття кримінального провадження, таких даних не долучено і до касаційної скарги.

Отже, перевірку за фактом застосування до ОСОБА_6 незаконних методів слідства проведено належно і повно в розумінні статей 3, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, шляхом офіційного розслідування уповноваженим органом та прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками такого розслідування.

Потерпіла ОСОБА_15 у суді підтвердила факт насильницької смерті її сина ОСОБА_8 Повідомила, що знає ОСОБА_6 , а також знала його батьків. Зазначила про те, що одяг, який оглядався в суді, належав її сину.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є сусідами ОСОБА_6 і були безпосередніми свідками конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , у суді надали показання про обставини цього конфлікту біля під`їзду будинку АДРЕСА_3 , в ході якого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 забігали до під`їзду. При цьому ОСОБА_11 зазначив, що удар ножем він не бачив, а ОСОБА_10 вказав на те, що безпосередньо бачив як ОСОБА_6 завдав один удар ножем ОСОБА_8 .

Свої показання свідок ОСОБА_11 підтвердив при проведенні з ним слідчого експерименту 10 травня 2022 року, в ході якого він продемонстрував, що при виході ОСОБА_8 з під`їзду зі спини останнього почувся глухий стук, після чого ОСОБА_8 здригнувся, став осідати і під ним утворилась калюжа крові.

Згідно з протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 від

10 травня 2022 року, останній повідомив, що він був безпосереднім очевидцем конфлікту ОСОБА_6 з ОСОБА_8 і продемонстрував як ОСОБА_6 завдав удар ножем ОСОБА_8 в передню бокову поверхню грудної клітки зліва.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 15 липня 2022 року

10-14/9/1895-Дм/22 показання свідка ОСОБА_12 , надані ним в ході слідчого експерименту 10 травня 2022 року, не суперечать об`єктивним даним щодо орієнтовної локалізації на грудній клітці та можливого способу спричинення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_8 .

Від допиту зазначеного свідка обвинувачення в суді прокурор відмовився, оскільки ОСОБА_12 перебуває за межами України.

Висновком судово-медичної експертизи від 12 липня 2021 року

10-12/1895-Дм/22 встановлено кількість, локалізацію, характер, механізм утворення та тяжкість виявлених на тілі ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а також встановлено причину його смерті. Відповідно до вказаного висновку с мерть ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з ушкодженням легені та серця, що призвело до крововтрати, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

Згідно з протоколом огляду місця події від 02 травня 2022 року з фототаблицею до нього було оглянуто прилеглу територію до першого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , біля дверей якого виявлено труп ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті, а також вилучено два кухонні ножі з рожевою та чорною рукоятками відповідно.

Згідно з протоколом огляду місця події від 03 травня 2022 року у відділі судово-медичної експертизи трупів ХОБСМЕ було вилучено одяг ОСОБА_8 .

Протоколами огляду предметів від 06 травня 2022 року та від 18 липня 2022 року було оглянуто відповідно одяг ОСОБА_8 та два ножі: - кухонний ніж загальною довжиною 26 см з клинком ножа довжиною 14,5 см та шириною 2 см, з руків`ям чорного кольору; - кухонний ніж загальною довжиною 18 см з клинком ножа довжиною 8 см та шириною 1,7 см, з руків`ям рожевого кольору. Зазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз від 16 липня 2022 року

10-14/11/1895-Дм/22 та 10-14/13/1895-Дм/22 колото-різані поранення на тілі ОСОБА_8 утворилися від дворазової дії предмета, який володіє колюче-ріжучими властивостями травмуючої поверхні, найбільш ймовірно ножа. Не виключається можливість утворення зазначених ушкоджень ножем, що був вилучений під час огляду місця події, а саме ножем з рукояткою чорного кольору.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 24 червня 2022 року

104 ОСОБА_6 у період часу, якому відповідає кримінальне правопорушення, перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доводи касаційної скарги про порушення права на захист є безпідставними і не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Під час досудового розслідування та кримінального провадження в суді першої інстанції захист прав і законних інтересів ОСОБА_6 за призначенням здійснював адвокат ОСОБА_9 , залучений постановою слідчого від 02 травня 2022 року.

Під час апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції у заявах від 07 і 08 червня 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 відмовився від захисника ОСОБА_9 та просив призначити йому нового захисника. До цього ні в ході досудового розслідування, ні під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції ОСОБА_6 не відмовлявся від захисника ОСОБА_9 та жодних скарг на неналежне здійснення ним обов`язків захисника не подавав.

Зазначене клопотання ОСОБА_6 було вирішено на стадії підготовки до апеляційного розгляду і ухвалою судді Харківського апеляційного суду від

13 червня 2023 року доручено регіональному центру з надання безоплатної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити захисника для здійснення захисту прав і законних інтересів ОСОБА_6 . Відповідно до доручення від 26 червня 2023 року 027-270004676 захисником ОСОБА_6 було призначено адвоката ОСОБА_7 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у даному конкретному кримінальному провадженні не було допущено порушення права ОСОБА_6 на захист.

Посилання у касаційній скарзі захисника на те, що він перед апеляційним розглядом не зміг ознайомитись з аудіо- та відеозаписами судових засідань також є безпідставними.

Із наявної в матеріалах кримінального провадження заяви захисника

ОСОБА_7 від 21 липня 2023 року вбачається, що в цей день він ознайомився з матеріалами кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 в повному обсязі. При цьому жодних заяв чи скарг щодо неможливості ознайомитись з аудіо- та відеозаписами судових засідань він не подавав.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника про суворість призначеного ОСОБА_6 покарання, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Санкція ст. 115 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Термін явно несправедливе покарання означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Із вироку вбачається, що суд першої інстанції при призначенні покарання

ОСОБА_6 з дотриманням вимог статей 50, 65 КК України врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, конкретні обставини його вчинення та наслідки, дані про особу ОСОБА_6 , який вину не визнав, в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, не одружений, утриманців не має, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставин, які пом`якшують покарання, судом встановлено не було, а обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_6 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання в межах санкції ст. 115 ч. 1 КК України, мотивувавши таке рішення.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо призначеного покарання ОСОБА_6 захисник у касаційній скарзі не навів, а також не зазначив, які саме матеріали кримінального провадження та обставини, що пом`якшують покарання, не були враховані при призначенні покарання ОСОБА_6 .

Покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України. Підстав для пом`якшення покарання, призначеного ОСОБА_6 , колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені в них доводи про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, недоведеність винуватості ОСОБА_6 , визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 115 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України та врахували практику Європейського суду з прав людини, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не знаходить.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3