Рішення по делу № 216/3608/18
Об акте
Нормы, на которые ссылается акт
По порядку первого упоминания в тексте: то, что в начале, обычно и есть предмет спора. Клик — статья из нашего корпуса.
Текст решения
Справа 216/3608/18
Провадження 2/216/30/26
РІШЕННЯ
іменем України
30 липня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Стартановича Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань 8 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства Сенс банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення , -
встановив:
ПАТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Сенс банк , звернулось до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 19.06.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_1 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг 131/076/08, відповідно до умов якого, останній було надано кредитні кошти, в іноземній валюті, в межах загального ліміту, в розмірі 88 000,00 дол.США, строком користування по 16.06.2023, під 14% річних, що не заперечується сторонами та підтверджується укладеним договором (а.с.17-22). Відповідач, взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за кредитним договором, у встановлені строки не виконує, що призвело до заборгованості, яка станом на 13.04.2018 становить: сума заборгованості за кредитом 2273656,20 грн; сума заборгованості за відсотками 3173519,07 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 383885,17 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 841410,47 грн. З метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір 131/048-І-131/076/08 від 19.06.2008, відповідно до умов якого, остання передала кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить їй на підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2008 та зареєстроване КП ДОР Криворізьке БТІ . Предмет іпотеки оцінюється в 537638,00 грн. Позивач вважає за необхідне звернути стягнення на вищевказане майно. Разом з цим, за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підлягають виселенню. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за укладеним Генеральним договором про надання кредитних послуг 131/076/08, Додатковою угодою 131/077/01/08 до Генерального договору про надання кредитних послуг 131/076/08 від 19.06.2008, Договором про внесення змін до додаткової угоди 131/077/01/08 від 19.06.2008 до Генерального договору про надання кредитних послуг 131/076/08 від 19.06.2008, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з ЗУ Про виконавче провадження , за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, - на користь ПАТ Укрсоцбанк , правонаступником якого є АТ Сенс банк . Примусово виселити відповідачів з домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову.
Відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини своєї неявки суд не повідомили.
Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пістрюги В.В. надійшло письмове клопотання про застосування судом строків позовної давності та, як наслідок, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з цих підстав.
Представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовна давність позивачем пропущена не була, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦПК України перебіг позовної давності зупиняється, у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. При цьому 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов?язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об?єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; нагальна площа такого нерухомого житлового майна (об?єкта незавершеного будівництва нерухомого силового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. За усталеною судовою практикою Верховного суду та Верховного суду України, при розгляді справ, пов?язаних з дією Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в забезпечення кредитів в іноземній валюті , при визначенні введеного ним мораторію застосовується саме ст. 263 ЦК України. Так, Верховний суд прямо вказує: Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання. Саме такий мораторій є відстроченням виконання зобов?язання в розумінні ст. 263 ЦК України і зупиняє перебіг позовної давності за вимогами саме про звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, перебіг позовної давності зупинився 07.06.2014 через введення мораторію. Дія мораторію припинилась 23.09.2021, тому позовна давність, на думку представника позивача, не є пропущеною.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Оскільки на теперішній час всі відповідачі є повнолітніми особами, підстав для обов`язкової участі у справі Органу опіки та піклування не вбачається.
Враховуючи, що наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін та їх представників.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 14 Про судове рішення у цивільній справі рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, судом встановлено, що 19.06.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_1 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг 131/076/08, відповідно до умов якого, останній було надано кредитні кошти, в іноземній валюті, в межах загального ліміту, в розмірі 88 000,00 дол.США, строком користування по 16.06.2023, під 14% річних, що не заперечується сторонами та підтверджується укладеним договором (а.с.17-22). Відповідач, взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за кредитним договором, у встановлені строки не виконує, що призвело до заборгованості, яка станом на 13.04.2018 становить: сума заборгованості за кредитом 2273656,20 грн; сума заборгованості за відсотками 3173519,07 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 383885,17 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків 841410,47 грн. З метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір 131/048-І-131/076/08 від 19.06.2008, відповідно до умов якого, остання передала кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить їй на підставі рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2008 та зареєстроване КП ДОР Криворізьке БТІ . Предмет іпотеки оцінюється в 537638,00 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.10.2011 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Краснодон Луганської області, у солідарному порядку, на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк : заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг 131/076/08 від 19.06.2008, яка станом на 27.01.2010, складає 852 971 грн 04 коп; судовий збір у розмірі 1 700 грн; витрати на ІТЗ 120 грн. Рішення не оскаржено та набрало законної сили 31.10.2011.
Правовідносини пов`язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору врегульовані Цивільним кодексом України ( далі - ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Як роз`яснено Верховним Судом у постанові від 22 червня 2022 року у справі N 296/7213/15 іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.
Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).
Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна) .
Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за Кредитним договором, право на вимогу за яким передано новому кредитору - АТ Сенс банк .
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ч.2 ст.55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).
Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Заміна сторін у зобов`язанні, відповідно до статті 262 ЦК України, не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, тобто після укладення 15.10.2019 первісним і новим кредиторами договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами для АТ Сенс банк строки звернення до суду підлягають обчисленню так само, як і для первісного позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що пред`явлення у 2011 році позову про стягнення всього боргу за Генеральним договором 131/076/08 свідчить про зміну кредитором строку виконання основного зобов`язання. Перебіг позовної давності за додатковою вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки розпочався з моменту пред`явлення первинного позову та сплив у 2014 році. Звернувшись до суду лише 04.07.2018, позивач пропустив загальний строк позовної давності.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що перебіг позовної давності зупинявся на період дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті з 07.06.2014 по 23.09.2021, оскільки вказаний мораторій обмежував лише кінцеву стадію примусового виконання рішення (реалізацію майна), проте жодним чином не перешкоджав кредитору реалізувати своє право на судовий захист шляхом пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. З огляду на це, підстави для зупинення перебігу позовної давності, передбачені ст. 263 ЦК України, відсутні, а строк позовної давності за іпотечними вимогами сплив у жовтні 2014 року.
В силу вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Підстав для поновлення строку позовної давності судом не встановлено.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, не підлягають задоволенню.
Разом з цим, вимога про виселення відповідачів із предмета іпотеки є похідною від вимоги про звернення стягнення на таке майно. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутні правові підстави для задоволення похідної вимоги про виселення мешканців.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі наявних у справі матеріалів, а також розподіл судових витрат між сторонами, правове регулювання якого міститься в положеннях ст.ст. 141, 142 ЦПК України.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 137, п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовної заяви відмовлено, суд приходить до висновку, що відповідні судові витрати повинні бути покладені на позивача.
Керуючись ст.ст. 328, 335, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви акціонерного товариства Сенс банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей виконкому Криворізької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: акціонерне товариство Сенс банк , код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100 ;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_8 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- третя особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради в особі Органу опіки та піклування, місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, код ЄДРПОУ: 36608314.
Суддя Д.В.СТАРТАНОВИЧ