Постанова in case no. 165/1943/16-к

Постанова

Іменем України

15 квітня ~2021 року

м. Київ

справа 165/1943/16-к

провадження 51-5857 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:~

~

головуючого~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,~ ~

~

за участю:

секретаря судового засідання~~~~~~ ~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ~~прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016030050000081, за обвинуваченням

~

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,~ уродженця та ~жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу, 27 лютого 2017 року вироком Маневицького районного суду Волинської області за ч.3 ст.186, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

~

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.1ст.125, ч.3 ст.185,ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.

~

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,~ уродженця м.Нововолинськ~ Волинської~ області, жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

~

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.345 КК України.

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Відповідно до вироку Маневицького районного суду Волинської області від 08 серпня 2019 року ~кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст. 125 КК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.~~

Цим же вироком ОСОБА_6 засуджено за:

- ~ч. 1 ст.286 ~КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі~ст. 49 КК України~ ОСОБА_6 звільнено від ~покарання, призначеного за ч.1~ст. 286 КК України, а кримінальне провадження в цій частині ~закрито.

- ~ч.3~ст. 185 КК України~- до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- ч.2~ст. 342 КК України~- до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; ~

- ч.2~ст. 345 КК України~- до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки .

~На підставі ч.1~ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більше суворим, ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

На підставі ч.4~ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Маневицького районного суду Волинської області від 27 лютого 2017 року, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк ~8 років. ~~

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 28 квітня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_6 зараховано у строк покарання періоди попереднього ув`язнення з 28 квітня 2016 року по 19 травня 2016 року,~ ~з 1 ~по 6 червня 2016 року та з 23 серпня 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 ~за ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 ~КК України ОСОБА_7 ~звільнено ~від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього~ обов`язки, передбачені ст.76 цього Кодексу.

Крім того, ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого~ ч.1 ст.345 КК України та виправдано, на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

~

Вирішено цивільні позови, знято арешт на майно, а також прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат у провадженні.~

~

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 ~року вирок місцевого суду змінено.~

На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнено від покарань, призначених за ч.2 ст.342 КК України.

На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України, ст.96-1 КК України пістолет марки Форт-12РМ зі знищеними номерними позначеннями кал.9мм Р.А. та трьох патронів повернуто ~їх власнику (законному володільцю) ОСОБА_8 .

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_6 звільнено з-під варти, негайно, в залі суду, по відбуттю строку покарання.

За вироком~ суду встановлено, що ОСОБА_6 , 31 січня 2016 року близько 3 години 30 хвилин, на автодорозі Ковель - Жовква, в районі с.Новосілки Володимир - Волинського району, керуючи технічно - справним авто мобілем марки Вольво моделі 470 , р.н.з. НОМЕР_1 , ~в порушення вимог~ п.2.3.б, п.12.1 Правил дорожнього руху~України, ~був неуважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля, не впорався з його керуванням, внаслідок чого допустив~ виїзд ~на ліве узбіччя, з подальшим перекиданням у кюветі. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_9 отримала середньої тяжкості ~тілесні ушкодження. ~~

Крім того, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, ~22 березня 2016 року в період часу з 8 години 30 хвилин по 24 годину 00 хвилин, ~проник до квартири АДРЕСА_3 , звідки ~викрав золоті прикраси, грошові кошти, ~а також чоловічий годинник марки CASIO BEM- 506 L-7AVEF ,~ металевий сейф, ящик для зберігання одягу, пістолет марки Форт - 12 РМ 9 мм НОМЕР_2 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 значну матеріальну шкоду на загальну суму 140 290 гривень.

Також, ОСОБА_6 , 3 квітня 2016 року приблизно о 9 годині 30 хвилин, діючи умисно, повторно, ~за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, проник у житловий будинок АДРЕСА_4 , звідки викрав грошові кошти, ювелірні вироби із золота, три годинники, ~сережки із металу сірого кольору та дрібні коралі, чим завдав потерпілій ~ ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 9 276 гривень.

Окрім цього, ОСОБА_6 , 27 квітня 2016 року близько 23 годин 50 хвилин, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, проник в приміщення квартири АДРЕСА_5 , звідки викрав золоті та срібні прикраси, а також продукти харчування, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду ~на загальну суму 3 757 гривень.

Крім того, ОСОБА_6 , 4 квітня 2016 року близько 11 годин 20 хвилин, в м.Мостиська Львівської області, ~~діючи спільно з ОСОБА_7 , перебуваючи в автомобілі марки BMW , р.н.з ~ НОМЕР_3 , неподалік вугільного складу території Автодору по вул. Залізничній, виражаючи явну зневагу до працівників поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які, перебуваючи на службі, виконували доручення~ слідчого по перевірці причетності до вчинення кримінальних правопорушень, у зухвалій формі відмовився~~~~~~~виконувати законну вимогу ОСОБА_12 , який попередньо показав службове посвідчення та представився працівником правоохоронного органу, вийти з автомобіля та показати документи, які б засвідчували ~особу, вчинив опір - активну фізичну протидію, а саме ~- завів двигун та рушив автомобілем назад, де, в цей час, знаходився оперуповноважений СКП Мостиського ВП ОСОБА_13 , який, щоб уникнути наїзду на нього, відскочив в сторону.

На подальші законні вимоги працівників поліції зупинити автомобіль та вийти з нього, ОСОБА_6 не реагував та, з метою подальшого опору працівникам правоохоронного органу, під час виконання ними службових обов`язків, рушив автомобілем вперед, в сторону працівників поліції, а саме - начальника СКП Мостиського ВП ОСОБА_12 ~та оперуповноваженого СКП Мостиського ВП ОСОБА_14 , здійснив наїзд на останнього, внаслідок чого ОСОБА_14 опинився на капоті, а в подальшому на вітровому склі вказаного автомобіля, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. В свою чергу, потерпілий ОСОБА_12 , внаслідок заподіяння удару даним транспортним засобом по правій руці, отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Після цього, ~ ОСОБА_6 продовжував рухатися автомобілем із ОСОБА_14 на капоті. Проїхавши в такому положенні декілька метрів, здійснив маневр автомобілем, внаслідок чого ОСОБА_14 впав з капоту ~на землю, а ~ ОСОБА_6 виїхав на дорогу сполученням Мостиська - Краківець та став рухатися в напрямку с.Краківець Яворівського району. Продовжуючи дії, спрямовані на вчинення опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов`язків, він продовжував керувати вищевказаним транспортним засобом, намагаючись уникнути переслідування оперуповноваженими СКП Мостиського відділення поліції Яворівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

В свою чергу, ОСОБА_7 , який також спочатку проігнорував законну вимогу начальника СКП Мостиського ВП ОСОБА_12 ~вийти з автомобіля та пред`явити документи, що посвідчують його особу,~~ під час переслідування працівниками поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ~ автомобіля BMW під керуванням ОСОБА_6 , вчинив опір - активну фізичну протидію, а саме через заднє вітрове скло кидав різні предмети в їх сторону, пошкодивши переднє вітрове скло їх автомобіля, тим самим створюючи перешкоди у переслідуванні та подальшому затриманні транспортного засобу. ~Однак, в с.Черневе Мостиського району, ~ ОСОБА_6 не впорався із керуванням, з`їхав із проїжджої частини дороги у кювет та зіткнувся із ~огорожею, де вони~ були затримані працівниками поліції.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що ~він, 4 квітня 2016 року близько 11 години 30 хвилин, поблизу с. Годині Мостиського району Львівської області, будучи пасажиром автомобіля марки BMW , р.н.з. НОМЕР_3 , який під керуванням ОСОБА_6 рухався в напрямку с.Черневе Мостиського району Львівської області, втікаючи від переслідування працівниками поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ~здійснив погрозу насильством щодо вказаних працівників правоохоронного органу, що проявилась у спрямуванні в їх сторону пістолету марки Форт-12РМ 9 мм НОМЕР_2 .

За вказаним епізодом ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу ~кримінального правопорушення, передбаченого ч.1~ст. 345 КК України. ~~~

В свою чергу, ОСОБА_6 органами досудового розслідування обвинувачувався у тому, що він, 17 березня 2016 року близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи ~в квартирі АДРЕСА_6 , під час словесного конфлікту зі своєю дружиною ОСОБА_17 , на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс декілька ударів рукою в область голови потерпілої та штовхнув її на підлогу, внаслідок чого ОСОБА_17 отримала~ легкі тілесні ушкодження.

Кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 КК України щодо ОСОБА_6 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_17 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ~порушує питання про скасування ~ухвали апеляційного суду ~щодо ~ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ~і просить призначити новий розгляд в суді ~апеляційної~ інстанції.

Вказує, що апеляційним судом порушено принципи змагальності та безпосередності дослідження доказів, всупереч вимог ст.404 КПК України безпідставно відмовлено у клопотанні сторони ~обвинувачення про повторне дослідження доказів в частині ~виправдання ОСОБА_7 за~ ч.1 ст.345 КК України. ~

Ухвала не відповідає вимогам ст.370, ст. 419 КПК України, так як у ній не ~ ~наведено мотивів та підстав, з яких ~апеляційну ~скаргу прокурора визнано необґрунтованою.

Крім того, скаржиться на невідповідність призначених покарань ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам засуджених через м`якість.

Вважає необґрунтованим закриття місцевим судом кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України щодо ОСОБА_6 , оскільки останній вчинив злочин, пов`язаний із домашнім насильством, стосовно своєї дружини, що виключало можливість закриття кримінального провадження на підставі ~п.7 ч.1 ст.284 КК України.

Звільнення ОСОБА_6 від покарання, призначеного за ч.1 ст.286 КК України, є незаконним тому, що ~на момент судового розгляду, з огляду на ~положення ст.49 КК України, були підстави для звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Прокурор ОСОБА_5 ~в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала та просила задовольнити.~

~

Мотиви суду

~

Згідно~із ст. 433 КПК України~суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

~

Касаційний суд не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість, при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Доводи прокурора про порушення апеляційним судом принципів змагальності та безпосередності дослідження доказів, через безпідставну відмову у~ задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів по епізоду виправдання ОСОБА_7 , не ~заслуговують на увагу .

Відповідно до приписів ч. 3~ст. 404 КПК~суд апеляційної інстанції зобов`язаний за клопотанням учасників судового провадження повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду даний факт встановлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції.

Із матеріалів провадження слідує, що передбачених наведеною нормою процесуального закону підстав для повторного дослідження доказів стороною обвинувачення наведено не було й апеляційним судом не встановлено, ~тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів. За результатами перегляду вироку суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою доказів, даною місцевим судом, а відтак застосована ним процедура не суперечила встановленій~ст. 23 КПК України~засаді безпосередності судового розгляду. ~~ ~

Апеляційний суд погодився із тим, що місцевим судом ретельно перевірено зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст.345 КПК України, дав належну оцінку кожному з них, а їх сукупності у взаємозв`язку та ~дійшов обґрунтованого переконання,~ що жоден з цих доказів не доводить наявності в діях ОСОБА_7 ~ складу інкримінованого йому~ кримінального правопорушення. При цьому зазначив, що ~можливість здобуття інших доказів вичерпана та стороною обвинувачення не пропонується.

В ході судового розгляду~ встановлено, що жоден із допитаних ~потерпілих працівників правоохоронного органу ~ не підтвердили, що ОСОБА_7 під час втечі від їх переслідування, здійснювалася погроза насильством ~щодо них, так само вони не підтвердили і ~факту спрямування в їх сторону пістолету.

Таким чином, суд дійшов ~висновку ~про відсутність ~у останнього ~умислу та активних дій~ направлених на погрозу насильством щодо працівників правоохоронного органу у зв`язку з ~виконанням ними службових обов`язків, а ~тому виправдав ~його на підставі п.3 ч.1~ст.373 КПК України, через недоведеність вчинення ним ~кримінального правопорушення, передбаченого ч.1~ст. 345 КК України.

Прокурор у~ скарзі посилається на те, що ОСОБА_6 ~вчинив злочин, пов`язаний із домашнім насильством, стосовно своєї дружини, що виключало можливість закриття кримінального провадження передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п.~ 7 ч.1 ст. 284 КПК України.

Однак, беручи до уваги обставини конкретної справи, з такими твердженнями неможливо погодитись.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження, розпочате на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, є кримінальним~ провадженням~ у формі приватного обвинувачення. Відмова потерпілого від обвинувачення у випадках, передбачених цим Кодексом, є безумовною підставою для закриття такого кримінального провадження~ ( ч. 4 ст. 26 КПК~ України).

Пунктом 7 ч.1 ст.284 КПК України, в редакції, чинній як на момент вчинення кримінального правопорушення так і на момент звернення до суду потерпілої~ із заявою про відмову від обвинувачення, передбачалося, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному~ провадженні~ у формі приватного обвинувачення.

~

Положеннями ч.1 ст.5 КПК України чітко регламентовано, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії~ або прийняття такого рішення.

Із набранням чинності у~ січні 2019 року ~~Законом України 2227- VIII від 06 грудня 2017 року Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами ,~~ пункт 7 частини 1~ ст. 284 КПК України зазнав~ змін, якими ~~забороняється~ закриття кримінального провадження на підставі відмови ~потерпілого ~від обвинувачення щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством.

Зважаючи на те, що станом на 22 лютого 2017 року, ~тобто на момент подання до суду заяви потерпілою про відмову від обвинувачення, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК був ~чинний ~в редакції, якою передбачалось закриття кримінального провадження, тому у суду першої інстанції були наявні усі правові підстави ~для ~задоволення заяви ~ ОСОБА_18 та закриття кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК щодо ОСОБА_6 . Однак, місцевий суд всупереч вимог закону заяву не розглянув, а долучив~ до матеріалів провадження, чим допустив порушення. Проте, під час ухвалення вироку, ~виправив допущену помилку та прийняв рішення~ про закриття кримінального провадження.

~

Що стосується доводів сторони обвинувачення про невідповідність призначених покарань ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особам засуджених через м`якість , то вони були предметом перевірки апеляційного суду і отримали відповідну оцінку.~~

~

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив наведений довід та~~встановив, що~~покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,~ призначено місцевим судом із дотриманням вимог ст.ст.~50,~65 КК України, так як ~в повній мірі~ враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про осіб винних та конкретні обставини справи.

Водночас, апеляційний суд у межах, установлених~ст. 404 КПК України, та у порядку, визначеному~ст. 405 КПК України, перевірив інші доводи апеляційної скарги прокурора та визнав їх необґрунтованими, навівши в ухвалі відповідно до вимог~ст.419 КПК України~ мотиви на їх спростування.

Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та належним чином~~вмотивованою, адже в повній мірі відповідає~~вимогам статей~370,~419 КПК України, тому~~твердження обвинувачення в цій частині теж є безпідставними.~~

Разом із цим, касаційні доводи про те, що на~ момент судового розгляду~ були підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, а не~ від ~покарання, як це зробив місцевий суд, заслуговують на увагу.

Із системного аналізу ~положень пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частини 4 статті 286, частини 3 статті~288~КПК України слідує, що ~якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у статті 49 КПК~підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК України~може звільнити від нього засудженого.

Під час розгляду даного кримінального провадження, ні місцевий суд, ні ~суд апеляційної інстанції не врахували наведених ~~положень закону.

Із матеріалів провадження видно, що захисник ОСОБА_19 ~звертався до суду першої інстанції із клопотанням про звільнення ОСОБА_6 ~від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 цього Кодексу, ~та просив закрити провадження в цій частині.

В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_6 хоча ~вину у вчиненому не визнавав, проте в судовому засіданні повністю підтримав подане захисником клопотання та просив закрити ~кримінальне провадження .

Варто звернути увагу, що визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Місцевий суд, ухвалюючи вирок, визнав ОСОБА_6 винуватим ~за ч.1 ст.286 КК України, призначив покарання та~ звільнив ~від нього. ~~~~~~~~

Однак, таке ~рішення суперечить вимогам закону, так як на момент судового розгляду у місцевого суду були наявні усі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, ~а не від покарання.~

В той же~ час, суд апеляційної інстанції, під час апеляційної процедури, це порушення залишив поза увагою.

Статтею 440 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею~284~цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

З огляду на встановлені касаційним судом обставини та повне з`ясування судами підстав для звільнення ОСОБА_6 ~від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати в цій частині ~як вирок суду першої інстанції на підставі ч. 2 ст.433 КПК України, так і ухвалу апеляційного суду, ~~провадження закрити, а в решті судові рішення залишити без зміни.

Зважаючи на викладене, та, керуючись статтями~433,~434,~436,440 КПК України ~колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

З цих підстав~ Суд ухвалив:

~

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року та в порядку ч.2 ст.433 КПК України вирок Маневицького районного суду Волинської області від 08 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати в частині його засудження за ч. 1 ст. 286 КК України.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, кримінальне провадження в цій частині закрити.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~ ~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_20

~

~

~

~