ст. 49-2 КЗпП
Текст статті
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49 - 4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов’язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об’єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).
Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до домашніх працівників, до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 цього Кодексу здійснюється в такому порядку:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів;
не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п’яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
{Частину статті 49 - 2 виключено на підставі Закону № 259-VIII від 18.03.2015 }
{Стаття 49 - 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 871-12 від 20.03.91 , № 263/95-ВР від 05.07.95 , № 1169-VII від 27.03.2014 , № 77-VIII від 28.12.2014 , № 259-VIII від 18.03.2015 , № 378-IX від 12.12.2019 , № 2253-IX від 12.05.2022 , № 2352-IX від 01.07.2022 , № 3680-IX від 25.04.2024 }
{Стаття 49 - 3 втратила чинність з 1 січня 2001 року на підставі Закону № 2213-III від 11.01.2001 }
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…власне рішення. 126. Тож Велика Палата Верховного Суду на підставі обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, дійшла висновку про невиконання відповідачем вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивачки, а відтак й про незаконність звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. 127. Ураховуючи незаконність звільнення позивачки, Велика Палата Верховного Суду має розглянути позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Митківського НВК, який на день її звільнення з посади - 31 серпня 2020 року мав назву - Митківська ЗОШ,…
…ї інстанції повинен врахувати актуальні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 40, 42, 49-2 КЗпП України в подібних правовідносинах та встановити виконання відповідачем обов`язку з працевлаштування позивача, передбаченого вказаними статтями, а саме: - чи існували у відповідача (у проміжок часу з моменту повідомлення позивача про наступне вивільнення до дати розірвання з ним трудового договору) вакантні посади, які могли бути запропоновані позивачу з урахування його кваліфікації; - чи всі такі посади були запропоновані позивачу та чи відмовився останній їх зайняти; - чи мав позивач, у разі зайня…
…посади, є необґрунтованими. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними аргументи ОСОБА_3 щодо порушення Президентом України ст. 49-2 КЗпП України, оскільки позивача звільнено не в межах процедури вивільнення, а на підставі ч. 1 ст. 40 цього Кодексу, зокрема у зв?язку зі скасуванням йому допуску до державної таємниці. Помилковим є й посилання позивача на порушення відповідачем ст. 33 Закону України від 11 липня 2002 року 93-IV Про статус депутатів місцевих рад , згідно з положеннями ч. 3 якої ОСОБА_3 як депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи за умови його попередження в порядку, в…
…мент нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні і координації правоохоронної діяльності у межах тієї ж штатної чисельності - 185 одиниць. 05 січня 2017 року ОСОБА_3, згідно з вимогами ст. 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), попереджено про звільнення із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року 1697-VII Про прокуратуру та з метою подальшого його працевлаштування надано список вакантних посад центрального апарату Генеральної прокуратури України станом на 05 січня 2017 року. Того ж дня ОСОБА_3 подав заяву про призначення його на рівнозначну…
…в силу норм, визначених частиною першою статті 49-2 КЗпП України та пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення , не передбачає можливості при повній ліквідації юридичної особи реалізації вказаних трудових прав з метою поновлення звільненої жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, а вказує лише на те, що подальше працевлаштування таких працівників повинне здійснюватися органами зайнятості у порядку, визначеному законодавством України. 4.4. На обґрунтування неоднакового застосування судами касаційних інстанції однієї і тієї ж норми матеріального п…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 31.07.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗