ст. 17 БК

{Назва статті 17 в редакції Закону № 3614-VI від 07.07.2011 }

1. {Тимчасово, з дня набрання чинності Законом № 553-IX від 13.04.2020 до 1 січня 2021 року, не застосовуються норми абзацу першого частини першої статті 17 щодо визначення граничного обсягу надання державних гарантій - див. пункт 2 розділу II Закону № 553-IX від 13.04.2020} Державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі:

рішення Кабінету Міністрів України - для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб’єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України;

{Абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 293-IX від 14.11.2019 , № 1081-IX від 15.12.2020 }

міжнародних договорів України - для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України.

{Абзац третій частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 }

За дорученням Кабінету Міністрів України відповідні правочини щодо його рішень вчиняє Голова Боргового агентства України.

{Абзац четвертий частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 }

{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3614-VI від 07.07.2011 , № 4318-VI від 12.01.2012 ; в редакції Закону № 2646-VIII від 06.12.2018 }

2. Місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням:

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської, селищної, сільської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України, що належать Автономній Республіці Крим або до комунальної власності міської, селищної, сільської територіальної громади, розташовані на відповідній території, здійснюють на цій території реалізацію публічних інвестиційних проектів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій, та/або здійснюють повернення отриманих і непогашених кредитів (позик), виконання боргових зобов’язань за якими забезпечено місцевими гарантіями в попередніх періодах, з метою ефективного управління гарантованим Автономною Республікою Крим, міською, селищною чи сільською територіальною громадою боргом;

{Абзац другий частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3428-IX від 08.11.2023 , № 3979-IX від 18.09.2024 }

відповідної обласної ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України, що належать до комунального сектору економіки, розташовані на відповідній території, здійснюють на цій території реалізацію публічних інвестиційних проектів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури, відновлення та реконструкція об’єктів спільної власності територіальних громад або державної власності, що перебувають в управлінні обласних рад, обласних державних адміністрацій, або впровадження ресурсозберігаючих технологій, реалізацію проектів будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення, та/або здійснюють повернення отриманих і непогашених кредитів (позик), виконання боргових зобов’язань за якими забезпечено місцевими гарантіями в попередніх періодах, з метою ефективного управління гарантованим обласною радою боргом.

{Абзац третій частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3979-IX від 18.09.2024 }

{Частина друга статті 17 в редакції Закону № 2621-VIII від 22.11.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4225-IX від 16.01.2025 }

3. Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.

Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повні найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним договором); обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права та обов’язки гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії.

{Абзац другий частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 }

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов’язань та порядок їх виконання; права, обов’язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов’язань; строк дії гарантії.

{Частину третю статті 17 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 }

Обов’язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб’єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

{Частину третю статті 17 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 }

Обов'язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії, крім державних гарантій на портфельній основі, є укладення договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб'єктом господарювання про погашення заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за виконання гарантійних зобов'язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов'язання суб'єкта господарювання:

{Абзац частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 293-IX від 14.11.2019 , № 1081-IX від 15.12.2020 , № 3428-IX від 08.11.2023 }

внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;

надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за гарантією;

відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань;

сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується у разі прострочення відшкодування зазначених витрат більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такого прострочення та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

{Абзац дев'ятий частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 }

надати гаранту права ініціювання дебетового переказу коштів з поточних/депозитних рахунків суб’єкта господарювання на користь гаранта.

{Абзац десятий частини третьої статті 17 в редакції Закону № 3278-IX від 27.07.2023 }

{Частина третя статті 17 в редакції Закону № 3614-VI від 07.07.2011 }

4. Державні (місцеві) гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов'язань суб'єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного (місцевого) бюджету (крім боргових зобов'язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, включаючи рекредитування відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 30 цього Кодексу).

{Частина четверта статті 17 в редакції Закону № 3614-VI від 07.07.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 293-IX від 14.11.2019 , № 4225-IX від 16.01.2025 }

5. Суб'єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою), або державних (місцевих) гарантій, крім державних гарантій на портфельній основі, зобов'язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань та сплатити до Державного бюджету України (відповідного місцевого бюджету) плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, міською, селищною чи сільською радою), якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

{Частина п'ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3614-VI від 07.07.2011 , № 79-VIII від 28.12.2014 , № 2621-VIII від 22.11.2018 , № 1081-IX від 15.12.2020 , № 3428-IX від 08.11.2023 }

6. Розмір та вид майнового забезпечення суб’єктів господарювання, у віданні яких є майно державної (комунальної) власності, визначає Кабінет Міністрів України щодо державного майна (Верховна Рада Автономної Республіки Крим - щодо майна Автономної Республіки Крим, обласна, міська, селищна чи сільська рада - щодо відповідного комунального майна).

{Частина шоста статті 17 в редакції Законів № 3614-VI від 07.07.2011 , № 2621-VIII від 22.11.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3428-IX від 08.11.2023 }

7. Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади), здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет), у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані.

{Частина сьома статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2621-VIII від 22.11.2018 , № 3428-IX від 08.11.2023 }

8. У разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

{Абзац перший частини восьмої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 }

Якщо договором, укладеним із суб’єктом господарювання, передбачаються зобов’язання такого суб’єкта з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою), невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) зобов’язань за такими кредитами (позиками).

{Абзац другий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 2621-VIII від 22.11.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 }

Обов’язковою умовою договору, укладеного із суб’єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання або іншого позичальника:

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 }

забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик);

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 }

внести плату за надання кредитів (позик);

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 }

надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов’язань;

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 }

сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов’язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені;

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 }

надати державі як кредитору права ініціювання дебетового переказу коштів з поточних/депозитних рахунків суб’єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора.

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 2042-IX від 15.02.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3278-IX від 27.07.2023 }

{Частина восьма статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3428-IX від 08.11.2023 }

9. Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

{Абзац перший частини дев'ятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2856-VI від 23.12.2010 , № 2621-VIII від 22.11.2018 }

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) не поширюється.

{Абзац другий частини дев'ятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2621-VIII від 22.11.2018 }

У разі порушення справи про банкрутство суб’єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.

{Частину дев'яту статті 17 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 }

У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання податкові органи стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов’язань за кредитом (позикою).

{Частину дев'яту статті 17 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2646-VIII від 06.12.2018 }

Прострочена заборгованість суб’єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб’єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

{Частину дев'яту статті 17 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 }

{Частина дев'ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3428-IX від 08.11.2023 }

10. Якщо за рішенням суду державі (Автономній Республіці Крим, обласній раді, міській, селищній чи сільській територіальній громаді) відмовлено у стягненні заборгованості перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, податкові органи оскаржують його у встановленому законом порядку.

{Частина десята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1800-VIII від 21.12.2016 , № 2621-VIII від 22.11.2018 , № 3428-IX від 08.11.2023 }

11. Боргове агентство України має право залучати суб'єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету, в тому числі у процесі банкрутства, щодо стягнення якої податковим органам відмовлено.

Боргове агентство України здійснює оплату таких послуг суб'єктів господарювання за рахунок коштів державного бюджету в межах відповідних бюджетних призначень.

{Частина одинадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 }

12. Боргове агентство України має право здійснювати на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше трьох років заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради можуть встановлювати порядок продажу прав вимоги погашення простроченої більше трьох років заборгованості за кредитами (позиками), залученими під місцеві гарантії, а також за кредитами з відповідних місцевих бюджетів з дотриманням вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України.

{Частина дванадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 293-IX від 14.11.2019 }

13. Забороняється реструктуризація заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не біл