Постанова по делу № 752/6761/18

Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

Справа 752/6761/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/1313/18

Провадження 51 1199 км 19

~

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

~

за участю:

секретаря судового засідання~~~~~ ~~~~~~~ ОСОБА_4 , ~

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

засудженого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

його захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12018100010001271 від 11 лютого 2018 року,~ щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пруди Путивльського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, у тому числі: вироком Буринського районного суду Сумської області від 16 серпня 2010 року за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2016 року за статтями 391, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць, звільненого 04 жовтня 2017 року по відбуттю строку покарання, ~~

за ст. 186 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року щодо нього.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2018 року

ОСОБА_6 засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Прийнято рішення щодо речових доказів. ~~

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11 лютого 2018 року о 21 годині 30 хвилин біля будинку 13 по вул. Дмитра Луценка в м. Києві з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_8 , завдав їй удар кулаком в обличчя, після чого ривком вихопив у неї рюкзак з особистими речами і повторно відкрито викрав чуже майно та з місця вчинення злочину зник, а майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 565 гривень.

Того ж дня приблизно о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_6 біля будинку 15 по

вул. Дмитра Луценка в м. Києві за аналогічних обставин повторно відкрито викрав мобільний телефон марки Asus у ОСОБА_9 , чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 7 777 гривень.

Вироком Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 в частині призначення покарання скасовано і ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 за ст. 186 ч. 2 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.~ ~

Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку. У строк покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення з 12 лютого 2018 року по 14 лютого 2018 року.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив йому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, а висновки апеляційного суду щодо призначеного покарання є неправильними. Крім того, указує на те, що під час судових дебатів старшим процесуальним керівником у кримінальному провадженні ОСОБА_11 було висловлено думку про призначення покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням, яку було враховано судом першої інстанції, а апеляційну скаргу подано іншим прокурором тієї ж групи прокурорів у кримінальному провадженні, який не брав участі в судовому провадженні. ~

Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.~~~~~ ~~~ ~~~

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та захисник у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги, вважали касаційну скаргу засудженого обґрунтованою і просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.~~

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 186 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому п окарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначені покарання ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не врахував належним чином тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, стійку антисоціальну спрямованість ОСОБА_6 та криміногенний спосіб життя, оскільки він неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов ~обґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_6 без його ізоляції від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення~ волі в межах санкції ст. 186 ч. 2 КК України, мотивувавши таке рішення.

Покарання, призначене ОСОБА_6 судом апеляційної інстанції, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Переконливих доводів, які б спростовували висновки апеляційного суду щодо призначеного покарання, засуджений у касаційній скарзі не навів.

Що стосується тверджень засудженого про порушення прокурором процедури апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, то вони є безпідставними.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, у тому числі оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому КПК України. Прокурор має право подати апеляційну скаргу

(ст. 36 ч. 2 п. 20, ст. 393 ч. 1 п. 6 КПК України).

Згідно зі ст. 37 ч. 1 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до правового висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від

20 червня 2018 року в справі 303/3779/16-к за змістом ст. 393, ст. 36 ч. 4 КПК України правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ та заступники.

Як убачається із журналу судового засідання від 02 липня 2018 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, сторону обвинувачення представляв прокурор Київської місцевої прокуратури 1 ОСОБА_10 . Судом було перевірено його повноваження на участь у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 . Відповідно до постанови заступника керівника Київської місцевої прокуратури 1 від 02 липня 2018 року ОСОБА_10 входить до групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні. Заяв та клопотань стороною захисту з даного приводу~ заявлено не було.

Як прокурором, який брав участь у судовому провадженні, 05 листопада 2018 року ОСОБА_10 подано апеляційну скаргу на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 , за наслідками розгляду якої апеляційним судом ухвалено оскаржений вирок.~~ ~~

Крім того, зміна прокурором позиції щодо призначеного покарання не заборонена законом та не є підставою для зміни або скасування вироку суду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 , скасування вироку апеляційного суду щодо нього і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ Перехідні положення КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Вирок Київського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу без задоволення .

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3