Судебный акт по делу № 907/864/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Київ

cправа 907/864/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - Батрина С. В.,

відповідача-1 - Попова О. М.,

відповідача-2 - Романюк О. П.,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні відповідача -1-1 - не з`явились,

-2 - не з`явились,

-3 - не з`явились,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - 1 - не з`явились,

- 2 - не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кадар Оксани Василівни

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року (суддя - Мірошниченко Д. Є.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2026 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя Іванчук С. В., судді: Степанюк Н. Л., Ржепецький В. О.)

у справі 907/864/25

за позовом Фізичної особи - підприємця Кадар Оксани Василівни

до Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, Фізичної особи - підприємця Симодейко Віталія Михайловича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: Закарпатської обласної ради, Комунального підприємства "Центральна районна аптека 14 Закарпатського обласного виробничого об`єднання "Фармація", Акціонерного товариства "Прозорро. Продажі"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Варганич Миколи Миколайовича, Фізичної особи - підприємця Онуфрій Ганни Антонівни

про визнання недійсним результату аукціону та договору оренди,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець Кадар Оксана Василівна (далі - ФОП Кадар О. В.; позивачка; скаржниця) звернулася до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою до Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (далі - КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради; відповідач-1), Фізичної особи-підприємця Симодейко Віталія Михайловича (далі - ФОП Симодейко В. М.; відповідач-2), в якій просила:

- визнати недійсними результати електронного аукціону LLE001-UA-20220720-25830, що відбувся 27 липня 2022 року щодо будівлі аптеки 29 загальною площею 447,76 кв.м за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Тересва, вул. Народна, 87 (протокол електронного аукціону від 01 серпня 2022 року LLE001-UA-20220720-25830);

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 19 серпня 2022 року 05-07-01/88, сторонами якого є КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" та ФОП Симодейко В. М., укладений щодо будівлі аптеки 29 з усіма змінами, доповненнями та додатками.

2. Позовні вимоги ФОП Кадар О. В. обґрунтовані тим, що на момент проведення спірного аукціону вона була орендарем відповідного приміщення на підставі договору оренди, строк дії якого неодноразово продовжувався. На думку позивачки, передача цього приміщення іншій особі за результатами аукціону та укладення нового договору оренди порушили її права та законні інтереси як чинного орендаря.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2026 року, у задоволенні позовних вимог відмолено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсними результатів електронного аукціону, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оспорюваний електронний аукціон завершився укладенням між відповідачами договору оренди від 19 серпня 2022 року 05-07-01/88 та, що належним та ефективним способом захисту права є оскарження самого договору, а не результатів аукціону. На думку судів попередніх інстанцій, позивачка звернулася із неналежним і неефективним способом захисту своїх прав у цій частині позовних вимог, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові у відповідній частині. Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди від 19 серпня 2022 року, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір оренди, який укладено від 12 січня 2007 року між Комунальним підприємством "Центральною районною аптекою 14 м. Тячів Закарпатського обласного виробничого об`єднання "Фармація" (орендодавець) та ФОП Кадар О. В. (орендар) припинив свою дію 31 липня 2021 року через невчинення позивачкою дій щодо його продовження згідно з вимогами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03 жовтня 2019 року 157-IX (далі - Законом 157-IX), а отже, що з 01 серпня 2021 року ФОП Кадар О. В. втратила правові підстави для користування майном, що свідчить про відсутність порушеного її права чи інтересу оспорюваним договором, укладеним між відповідачами. Суди попередніх інстанцій вказали і на те, що заявлення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення майна позивачці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ФОП Кадар О. В. просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року і постанову Західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2026 року, а справу направити на новий розгляд. У касаційній скарзі також зазначає про можливість передачі справи на новий розгляд і до апеляційного господарського суду.

6. Скаржниця підставами касаційного оскарження судових рішень визначила пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), пункти 5, 8 частини 1 статті 310 ГПК України, пункти 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.

8. Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 05 серпня 2026 року 32.2-01/1394 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи 907/864/25 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2026 року справу 907/864/25 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Бенедисюк І. М., Булгакова І. В.

10. Верховний Суд ухвалою від 06 серпня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ФОП Кадар О. В. на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктів 5, 8 частини 1 і пунктів 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України.

11. У зв`язку із відпусткою судді Бенедисюка І. М., за розпорядженням в.о. Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 31 серпня 2026 року 32.2-01/1631, призначено повторний автоматизований розподіл справи 907/864/25. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року вказану вище касаційну скаргу у справі 907/864/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Частиною 2 статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФОП Кадар О. В. посилається на:

- пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, викладених: у постанові від 23 березня 2023 року у справі 905/2371/21 про те, що незабезпечення господарським судом участі представника у судовому засіданні у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призводить до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості; у постанові від 19 березня 2025 року у справі 2602/5125/12 про те, що відкладення розгляду справи не означає анулювання клопотання про участь у розгляді справи у режимі відеоконференції.

15. Скаржниця зазначає, що суди обох інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах:

від 04 березня 2026 року у справі 922/5241/21 про те, що суд не може вирішувати питання про права, інтереси або обов`язки особи, не залучивши її до участі у справі;

від 12 квітня 2023 року у справі 917/565/22, від 29 березня 2023 року у справі 563/376/22-ц щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" у подібних правовідносинах;

від 21 грудня 2022 року у справі 914/2350/18, від 29 травня 2019 року у справі 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі 390/131/18, від 01 квітня 2020 року у справі 686/24003/18, від 02 червня 2022 року у справі 602/1455/20, від 13 квітня 2023 року у справі 757/30991/18-а щодо застосування принципу диспозитивності;

від 27 листопада 2018 року у справі 905/2260/17, від 19 січня 2021 року у справі 916/1415/19, від 26 січня 2021 року у справі 522/1528/15-ц, від 02 листопада 2022 року у справі 922/3166/20, від 10 квітня 2024 року у справі 496/1059/18, від 04 лютого 2026 року у справі 910/6654/24 щодо належного способу захисту;

від 14 листопада 2018 року у справі 161/3245/15-ц, від 17 червня 2021 року у справі 761/12692/17, від 22 вересня 2022 року у справі 125/2157/19, від 11 листопада 2021 року у справі 910/8482/18 (910/4866/21), від 13 січня 2022 у справі 908/3736/15 щодо застосування статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

від 04 червня 2019 року у справі 916/3156/17, від 15 березня 2018 року у справі 616/137/16-ц, від 20 липня 2021 року у справі 910/11741/20, від 28 серпня 2023 року у справі 754/16217/21, від 02 липня 2020 року у справі 910/4932/19, від 10 березня 2020 року у справі 910/24075/16, від 31 жовтня 2019 року у справі 461/5273/16, від 23 січня 2019 року у справі 355/385/17, від 01 грудня 2021 року у справі 916/647/21, від 13 грудня 2022 року у справі 916/4073/21, від 06 жовтня 2021 року у справі 907/720/20, від 09 листопада 2021 року у справі 908/2637/20 та інших.

16. Підставою касаційного оскарження зазначає також пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду, де б суд констатував, що:

орендар чи особа, яка заінтересована у отриманні комунального майна в користування (оренду), повинна вступати у правовідносини щодо оренди комунального майна не з органом місцевого самоврядування, а суб`єктом господарювання, якому такі повноваження делеговані чи передані органом місцевого самоврядування всупереч законодавству;

виключні повноваження органу місцевого самоврядування на укладення договору оренди можуть передаватися суб`єкту господарювання, а не органу відповідної ради;

не є ефективним способом захисту саме позов щодо оскарження аукціону, який проведений особами, які не мали законних повноважень на його проведення, визначення умов, укладення правочинів щодо комунального майна (ця справа відмінна від спорів, де повноваження організатора аукціону та його компетенція на визначення умов оренди під сумнів не ставилися).

17. У касаційній скарзі ФОП Кадар О. В. посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме:

- пункт 5 частини 1 статті 310 ГПК України - справу розглянуто апеляційним господарським судом за відсутності представника позивачки, належним чином не повідомленого про судове засідання;

- пункт 8 частини 1 статті 310 ГПК України - суд прийняв рішення про права, інтереси, обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, зокрема, КП "Фармація". Так, позивачка зазначає, що КП "Центральна районна аптека 14 Закарпатського обласного виробничого об`єднання "Фармація" є орендодавцем та балансоутримувачем спірного майна, стороною договору оренди, укладеного з позивачкою, який (договір) не припинявся і пролонгувався. Позивачка зазначає, що під час розгляду справи КП "Центральна районна аптека 14 Закарпатського обласного виробничого об`єднання "Фармація" припинено шляхом приєднанням до КП "Фармація", про що свідчить відповідне рішення ради та витяг з ЄДРПОУ. Водночас за наявності клопотання ФОП Кадар О. В. про правонаступництво суд необґрунтовано його не врахував (пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України);

- пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України - суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, щодо порушення правочином та актами, що йому передували, публічного порядку, а також, які підтверджують відсутність повноважень на його вчинення.

18. Скаржниця у касаційній скарзі зазначає і про таке: судами попередніх інстанцій порушено статті 55, 124-129 Конституції України та помилково не застосовано статтю 640 ЦК України до спірних правовідносин; судами попередніх інстанцій не враховано рішення у справах 907/182/23, 260/5061/22, які прийняті на користь ФОП Кадар О. В. і що вже встановлені обставини порушення її прав, а також того, що аукціон проведено, а договір укладено на підставі актів і рішень, які є недійсними; суди попередніх інстанцій без заявлення позивачкою вимоги про визнання припиненим орендних правовідносин з нею, фактично її задовольнили, чим порушили статті 2, 14, 269 ГПК України; за згодою орендодавця ФОП Кадар О. В. здійснила невід`ємні поліпшення спірного майна, без яких його не можливо використовувати та чим збільшила вартість цього майна, а тому має право на приватизацію майна відповідно до приписів Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"; суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам позивачки про нікчемність правочину, а також дійшли помилкового висновку, що остання обрала неправильний спосіб захисту своїх права; суди не врахували і того, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2017 року у справі 907/706/17 встановлено, що дійсна площа будівлі аптеки 29 становить 377,7 кв.м, а аукціон проведено і договір укладено щодо будівлі площею 447,76 кв.м. Жодної законної розбудови за період з 2017 по дату аукціону не було. Відповідач управі здійснювати функції орендодавця (навіть за умови перебування на балансі) винятково відносно майна, що передано безпосередньо йому на праві оперативного управління, яке за розміром не перевищує 200 кв.м.

19. У касаційній скарзі скаржниця наводить орієнтований розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у Верховному Суді і зазначає про надання відповідних доказів у порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

20. ФОП Симодейко В. М. і КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" звернулися до Верховного Суду із відзивами, в яких просять відмовити у задоволенні відповідної касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з підстав, наведених у цих відзивах.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

21. 12 січня 2007 року між КП "Центральною районною аптекою 14 м. Тячів Закарпатського обласного виробничого об`єднання "Фармація" (орендодавець) та ФОП Кадар О. В. (орендар) було укладено договір оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об`єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, за умовами якого орендодавець передає, а орендар - приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне майно приміщення в аптеці 29 площею 100,25 кв.м, розташоване в смт Тересва, вул. Народна, 98 на 1-у поверсі (будинку, приміщення, будівлі), що знаходиться на балансі КП "Центральної районної аптеки 14 м. Тячів Закарпатського обласного виробничого об`єднання "Фармація" (пункт 1.1 договору).

22. Право комунальної власності Закарпатської обласної ради на будівлю аптеки 29, що розташована в смт. Тересва, вул. Народна, 87 підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 411334421), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 217433266).

23. Згідно з пунктом 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, а орендар користується ним протягом строку оренди.

24. За актом приймання-передачі від 30 травня 2007 року 1 частина приміщення аптеки 29, площею 41,6 кв.м в смт. Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Народна, 98 - передана орендарю в користування за наведеним договором.

25. Інша частина приміщення аптеки 29 в смт. Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Народна, 98, площею 58,65 кв.м передана орендодавцем орендарю в користування 30 вересня 2008 року, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 30 вересня 2008 року 2.

26. Відповідно до пункту 10.1 договору його укладено строком на два роки і одинадцять місяців, що діє з 01 січня 2007 року.

27. У пункті 10.6 договору сторони досягли згоди про те, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору, після закінчення строку його чинності, протягом одного місяця, договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

28. Положеннями пункту 10.8 договору визначено, що чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

29. За змістом пунктів 2.4, 2.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцем (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

30. Обов`язок орендаря повернути орендодавцю орендоване майно у разі припинення або розірвання договору визначено також в пункті 5.7 договору.

31. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20 листопада 2017 року у справі 907/706/17 задоволено позовні вимоги Закарпатської обласної ради. Визнано право спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Закарпатської області на будівлю аптеки 29 загальною площею 377,7 кв.м, яка розташована за адресою: смт. Тересва, вул. Народна, 87.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачці на підставі договору оренди від 12 січня 2007 року передано в користування частину будівлі аптеки 29, яка знаходиться за адресою: смт Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Народна, 87, тоді як зазначення в договорі номеру будинку, за яким знаходиться аптека 29 (вул. Народна, 98), є помилковим, оскільки, відповідна аптека 29 ніколи за такою адресою не знаходилася.

33. Наведена обставина додатково підтверджується наданими позивачкою листами Тересвянської селищної ради від 15 березня 2024 року 05-32/347, від 16 травня 2024 року 05-22/578, відповідно до змісту яких ФОП Кадар О. В. здійснює господарську діяльність у приміщенні будівлі аптеки 29 за адресою: смт Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, вул. Народна, 87, рішенням від 30 серпня 2011 року 95, яким органом місцевого самоврядування погоджено ФОП Кадар О. В. здійснення відповідної господарської діяльності в приміщенні аптеки 29 за означеною адресою та з того часу органом місцевого самоврядування не приймалося рішень про упорядкування нумерації або інших рішень, які б передбачали зміну назви вулиці чи номеру будівлі, а в смт Тересва розташована тільки одна аптека за 29, яка знаходиться на вул. Народна, 87.

34. 16 листопада 2021 року відбувся електронний аукціон LLE001-UA-20211020-59665 на право оренди будівлі аптеки 29 загальною площею 447,76 кв.м за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Тересва, вул. Народна, 87, переможцем якого визначено Кузьму Василя Васильовича (далі - Кузьма В. В.), з яким КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради 30 листопада 2021 року укладено договір оренди 05-07-01/153 та цього ж дня підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.

35. 30 червня 2022 року між КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" та ФОП Кузьмою В. В. було укладено угоду, якою достроково розірвано договір оренди комунального майна області від 30 листопада 2021 року 05-07-01/153 та цього ж дня підписано акт приймання-передачі об`єкта з оренди.

36. Рішенням комісії з питань оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області КУ "Управління спільною власністю територіальних громад", оформленого протоколом засідання комісії від 18 липня 2022 року 312, затверджено умови оренди щодо будівлі аптеки 29 загальною площею 447,76 кв.м, зокрема, щодо стартової орендної плати, її індексації, строку договору, розміру кроку аукціону тощо та постановлено опублікувати оголошення про проведення електронного аукціону щодо означеної будівлі аптеки 29.

37. 27 липня 2022 року проведено новий аукціон LLE001-UA-20220720-25830.

38. Рішенням комісії з питань оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, оформленого протоколом засідання комісії від 01 серпня 2022 року 317, відмовлено у затвердженні протоколу електронного аукціону від 27 липня 2022 року LLE001-UA-20220720-25830 щодо передачі в оренду будівлі аптеки 29 загальною площею 447,76 кв.м у зв`язку з відмовою переможцем електронного аукціону Зябрової О. І. від підписання протоколу

39. 19 серпня 2022 року укладено договір оренди 05-07-01/88 за результатами електронного аукціону LLE001-UA-20220720-25830 з іншим учасником, який подав наступну за величиною цінову пропозицію, а саме з Симодейком Віталієм Михайловичем.

40. Згідно з пунктом 1.1 договору оренди комунального майна області (майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області) від 19 серпня 2022 року 05-07-01/88, укладеного за результатами електронного аукціону згідно з протоколом електронного аукціону від 01 серпня 2022 року LLE001-UA-20220720-25830 між КУ "Управління спільною власністю територіальних громад" (орендодавець) та Симодейком В. М. (орендар), останньому передано в строкове платне користування будівлю аптеки 29 загальною площею 447,76 кв.м за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Тересва, вул. Народна, 87 та 19 серпня 2022 року сторонами цього договору підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

41. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою ФОП Кадар О. В. є рішення Господарського суду Закарпатської області від 25 березня 2026 року і постанова Західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2026 року.

Щодо підстав касаційного оскарження, визначених, зокрема, пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України

42. Законодавець у пункті 1 частині 2 статті 287 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

43. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу (пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України).

44. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

45. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржниця однією з підстав касаційного оскарження зазначає, зокрема, те, що апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, а саме, не забезпечено участь її представника Батрин Станіслава Віталійовича (далі - Батрин С. В.) у судовому засіданні 30 червня 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (за наявності її клопотання про можливість брати участь у розгляді справи дистанційно у режимі відеоконференції).

46. Так, за доводами скаржниці, апеляційний господарський суд ухвалою від 26 травня 2026 року призначив розгляд апеляційної скарги ФОП Кадар О. В. на 16 червня 2026 року о 10:00 год. у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 і задовольнив її клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. У судовому засіданні 16 червня 2026 року, в якому було розгляд справи відкладено на 30 червня 2026 року, представник позивачки участі не брав через незабезпечення судом його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, якого він очікував в ЄСІТС.

47. Скаржниця зазначає, що суд не забезпечив участь її представника у судовому засіданні і 30 червня 2026 року в режимі відеоконференції. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що ФОП Кадар О. В. не зверталася із клопотанням про призначення всіх судових засідань у режимі відеоконференції, а інших клопотань про розгляд справи у судовому засіданні 30 червня 2026 року не надходило.

48. Верховний Суд вважає наведені аргументи скаржниці обгрунтованими з огляду на таке.

49. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

50. Верховний Суд неодноразово зазначав, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних/господарських справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана.

51. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.

52. Законодавець у статті 2 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

53. Згідно зі статтею 42 ГПК України, яка визначає права та обов`язки учасників справи, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

54. Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право брати участь у судових засіданнях, право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

55. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції регулює стаття 197 ГПК України.

56. Так, за змістом частини 1 статті 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

57. Відповідно до абзаців першого, третього пункту 51 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року 1845/0/15-21 (далі - Положення), у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання. До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

58. Відповідно до Інструкції секретаря судового засідання щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, розміщеній на офіційному веб-сайті https://vkz.court.gov.ua/, додавання учасників до відеоконференції виконується організатором на сторінці конференції або у режимі адміністрування.

59. Законодавче закріплення у статті 197 ГПК України права учасника справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є гарантією забезпечення доступу до правосуддя, а обмеження цього права за наявності технічної можливості та задоволеного клопотання учасника є порушенням принципу змагальності сторін і процесуальних прав учасника. Таке порушення обмежує фундаментальне право учасника на судовий захист, нівелює засади рівності та змагальності сторін.

60. У постанові від 23 березня 2023 року у справі 905/2371/21, на яку посилається скаржниця у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначив, що: "з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 28 липня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15 серпня 2022 року. 22 липня 2022 року ПрАТ "АПК-Інвест" звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням 591 про забезпечення проведення судових засідань у справі (у тому числі, підготовчого) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Отже, представник ПрАТ "АПК-Інвест" скористався своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 197 ГПК України та подав до місцевого господарського суду заяву про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. При цьому Суд враховує, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції (що й було зроблено ПрАТ "АПК-Інвест") або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання. Згідно з ухвалою суду від 28 липня 2022 року заяву ПрАТ "АПК-Інвест" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів задоволено; постановлено провести судове засідання, призначене на 15 серпня 2022 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Відповідно до ухвали суду від 15 серпня 2022 року у судове засідання з`явився представник ПрАТ "АПК-Інвест" та надав пояснення по суті позовних вимог. У судовому засіданні 15 серпня 2022 року оголошено перерву до 02 вересня 2022 року о 12:30 год. Згідно з протоколом судового засідання від 02 вересня 2022 року та рішенням суду від 02 вересня 2022 року представники сторін у судове засідання не з`явилися. Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що місцевий господарський суд під час проведення судового засідання 02 вересня 2022 року здійснив запрошення/виклик представника ПрАТ "АПК-Інвест" на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що, зокрема, зазначав представник ПрАТ "АПК-Інвест" у запиті до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі); також відсутні докази того, що під час запрошення/виклику представника ПрАТ "АПК-Інвест" на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції існувала технічна неможливість його участі у відеоконференції, переривання або відсутність інтернет-зв`язку, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником названого товариства. Суд вважає, що незабезпечення місцевим господарським судом участі представника ПрАТ "АПК-Інвест" у судовому засіданні 02 вересня 2022 року у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості. Згідно з гарантіями, які надає стаття 6 Конвенції, сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні суду, який розглядає її справу. Суд апеляційної інстанції на зазначене порушення уваги не звернув, помилково зазначивши про те, що ПрАТ "АПК-Інвест" не подавало заяву про участь у судовому засіданні 02 вересня 2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Так, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зміст клопотання ПрАТ "АПК-Інвест" від 22 липня 2022 року 591, яке не обмежувалося одним судовим засіданням, а також не врахував того, що оголошення перерви у судовому засіданні - це процесуальна дія суду стосовно перенесення часу продовження судового засідання на інший чітко визначений час".

61. Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року у справі 2602/5125/12, на яку також посилається скаржниця у касаційній скарзі, дійшов таких висновків: "якщо апеляційний суд задовільнив клопотання учасника справи про його участь у розгляді справи у режимі відеоконференції, то відкладення розгляду справи не означає анулювання задоволення цього клопотання. Якщо відповідний учасник не звернувся з новим клопотанням щодо порядку його участі у розгляді справи, яке відміняє його попереднє клопотання щодо участі у режимі відеоконференції, то призначення знятої з розгляду/відкладеної справи на нову дату передбачає участь відповідного учасника справи у режимі відеоконференції. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у пункті 64 постанови від 16 серпня 2023 року у справі 753/19205/21. Однак, Київський апеляційний суд проігнорував вищезазначене власне судове рішення про участь особи у розгляді справи у режимі відеоконференції, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що адвокату Мазнєвій С. Г. надано 11 липня 2024 року можливість участі у розгляді справи у режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON або, що вона не здійснила таку участь у режимі відеоконференції із власної ініціативи. Секретар судового засідання у протоколі судового засідання від 11 липня 2024 року зазначив лише про неявку сторони відповідача у судове засідання, а не про відсутність учасника у режимі відеоконференції. За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мазнєвої С. Г. про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у вказаних осіб об`єктивних і поважних причин, з яких вони не змогли прийняти участь при апеляційному розгляді справи, з огляду на невід`ємне право особи на судовий захист і право бути почутим у суді, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторони відповідача ОСОБА_1 на участь у апеляційному перегляді справи 2602/5125/12 є достатньою підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в оскаржуваній частині".

62. З матеріалів справи вбачається, що ФОП Кадар О. В. у апеляційній скарзі заявила клопотання про участь її представника у розгляді справи дистанційно в режимі відеоконференції з метою досягнення завдань судочинства, зменшення витрат і спрощення організаційної складової процесу.

63. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26 травня 2026 року відкрив апеляційне провадження, розгляд справи призначив у судовому засіданні на 16 червня 2026 року о 10:00 та задовольнив клопотання ФОП Кадар О. В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

64. Слід звернути увагу, що скаржниця клопотала про участь її представника у розгляді справи (а не в одному судовому засіданні) в режимі відеоконференції і апеляційний суд це клопотання задовольнив щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому апеляційний суд не вказав, на яке саме судове засідання він задовольнив клопотання скаржниці, чи стосується задоволення цього клопотання лише судового засідання 16 червня 2026 року, чи всіх наступних судових засідань, як та коли він вирішить вказане клопотання скаржниці щодо наступних судових засідань, чи потрібно подавати скаржниці додаткове клопотання на кожне судове засідання.

65. У протоколі судового засідання від 16 червня 2026 року зазначено, що судове засідання розпочалось о 10:00 та закінчилось о 10:20, що учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, тому перебіг судового засідання фіксується у протоколі судового засідання, оскільки відповідно до частини 3 статі 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справі, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

При цьому у протоколі судового засідання від 16 червня 2026 року не зазначено чи намагався апеляційний суд з`єднатись з представником скаржниці в режимі відеоконференції, чи відбулось таке з`єднання, а якщо не відбулося, то з якої причини. При цьому, у клопотанні про відкладення розгляду справи, яке представник скаржниці Батрин С.В. направив через систему "Електронний суд" об 11:12, останній зазначав, що він з 9:50 понад годину очікує виклику в судове засідання.

66. Слід звернути увагу, що в протоколі судового засідання від 16 червня 2026 року зазначено, що апеляційний суд задовольнив зазначене клопотання представника скаржниці Батрина С.В. та відклав розгляд справи на 30 червня 2026 року. При цьому, в протоколі судового засідання не вказано, як апеляційний суд міг у судовому засіданні, яке за протоколом закінчилось о 10:20, задовольнити клопотання представника скаржниці Батрина С.В. про відкладення, яке надійшло до суду об 11:12.

67. В ухвалі від 16 червня 2026 року апеляційний суд також зазначив про подання скаржницею вказаного клопотання та відклав розгляд скарги на 30 червня 2026 року о 9:30. При цьому, апеляційний суд не вказав чи задовольняє він клопотання скаржниці, зазначене у апеляційній скарзі, про участь її представника у розгляді справи в режимі відеоконференції, щодо судового засідання на 30 червня 2026 року, чи останньому потрібно подавати окреме клопотання з цього приводу.

68. В протоколі судового засідання від 30 червня 2026 року зазначено, що до відеоконференції було запрошено лише представника відповідача 1 Склярову Т.А., представник позивача Батрин С.В. до відеоконференції не запрошувався та участі в судовому засіданні не приймав. Судове засідання розпочалось о 9:42 та закінчилось о 10:01 прийняттям та оголошенням оскаржуваної постанови. При цьому, о 12:06 представник позивача Батрин С.В. направив до апеляційного суду через систему "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи мотивуючи тим, що він понад дві години очікує на судове засідання, яке о 9:30 не відбулось.

69. У постанові від 30 червня 2026 року апеляційний суд зазначив, що за відсутності клопотання про призначення усіх судових засідань в режимі відеоконференції, було задоволено клопотання скаржниці про проведення судового засідання 16 червня 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодних інших заяв чи клопотань про проведення судового засідання 30 червня 2026 року в режимі відеоконференції на адресу суду не поступало. Інші учасники, крім відповідача 1, явки представників у судове засідання не забезпечили.

70. Однак, як убачається із матеріалів справи, клопотання ФОП Кадар О. В. про розгляд справи у режимі відеоконференції, яке містилося у апеляційній скарзі, не обмежувалося лише одним судовим засіданням. А тому відкладаючи розгляд справи на 30 червня 2026 року, апеляційний господарський суд повинен був вирішити питання щодо призначення і можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції для представника позивачки за наявним клопотанням, чого не здійснив.

71. Отже, переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував вищенаведених висновків Верховного Суду, на які посилається скаржниця у касаційній скарзі, не здійснив належної оцінки клопотання ФОП Кадар О. В. про розгляд справи у режимі відеоконференції, яке містилося у апеляційній скарзі і яке не обмежувалося лише одним судовим засіданням, а також того, що попри раніше задоволене клопотання про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке зберігає свою чинність і після відкладення розгляду справи, апеляційний суд не забезпечив підключення представника позивачки 30 червня 2026 року через підсистему ЄСІТС і фактично безпідставно обмежився формальною відміткою в протоколі про його неявку.

72. Оскільки представника позивачки не було запрошено до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 16 червня 2026 року та 30 червня 2026 року без вагомих на те підстав, що призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, зокрема, на участь у судовому засіданні, надання пояснень, здійснення захисту прав та інтересів, що недопустимо, колегія суддів дійшла висновку, що доводи її касаційної скарги у цій частині є обґрунтованими, з огляду на що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд.

73. Отже, постанова апеляційного господарського суду не є такою, що ухвалена відповідно до вимог статті 236 ГПК України.

74. Щодо інших підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, які наведені у касаційній скарзі, то Верховний Суд зазначає, що ці доводи можуть бути предметом касаційного перегляду після розгляду справи судом апеляційної інстанцій з дотриманням норм процесуального права (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі 905/2371/21).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

76. Пунктом 2 частин 1 статті 308 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

77. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

78. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження. Порушення норм процесуального права допустив суд апеляційної інстанцій, в зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

79. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, дати їм належну оцінку і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Розподіл судових витрат

80. Враховуючи, що в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кадар Оксани Василівни задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2026 року у справі 907/864/25 скасувати.

3. Справу 907/864/25 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Л. Власов

Судді І. В. Булгакова

І. Б. Колос