Судебный акт по делу № 912/2892/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Київ

cправа 912/2892/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - Фізичної особи-підприємця Плиса Олега Юрійовича - Федоров З.Ф., адвокат (ордер ВА 1154528 від 29.06.2026),

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - Руденко Т.В., адвокат (довіреність від 06.08.2026 НКО934373),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Плиса Олега Юрійовича

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2026 (суддя Закурін М.К.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 (головуючий - суддя Стефанів Т.В., судді: Кучеренко О.І. і Демчина Т.Ю.)

у справі 912/2892/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Плиса Олега Юрійовича (далі - ФОП Плис О.Ю.; позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України"; відповідач)

про визнання недійсним рішення з розгляду акта про порушення,

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 31.08.2026 32.2-01/1624 у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи 912/2892/25, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуюча), Колос І.Б. і Малашенкова Т.М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ФОП Плис О. Ю. 12.11.2025 звернувся з позовом до ТОВ "Газорозподільні мережі України" та просив визнати недійсним рішення комісії Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду актів про порушення, яке викладене у протоколі від 30.06.2025 22, про задоволення акта про порушення від 18.06.2025 10.

Короткий зміст судових рішень

Господарським судом Кіровоградської області рішенням від 13.02.2026 у справі 912/2892/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка ФОП Плиса О.Ю. щодо правильності обліку природного газу, а також складені за її результатами посадовими особами ТОВ "Газорозподільні мережі України" документи, акти та протоколи відповідають вимогам законодавства та вчинені уповноваженими особами; під час проведення перевірки ТОВ "Газорозподільні мережі України" встановило факт несанкціонованого втручання ФОП Плиса О.Ю. у роботу лічильника газу шляхом внесення змін до його конструкції, а саме - встановлення стороннього предмета на золотникову решітку, що має магнітні властивості, що свідчить про порушення підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС; за результатами перевірки та проведеної експертизи лічильника ТОВ "Газорозподільні мережі України" прийняло рішення, оформлене протоколом від 30.06.2025 22, яким задоволено Акт про порушення 10, підтверджено факт допущеного ФОП Плисом О. Ю. порушення та здійснено донарахування вартості необлікованого обсягу природного газу у сумі 965 189,69 грн за період з 08.11.2024 по 01.06.2025; оспорюване рішення ТОВ "Газорозподільні мережі України" прийнято відповідно до вимог законодавства, у межах наданих повноважень, а наведені ФОП Плисом О. Ю. доводи не спростовують його правомірності та не свідчать про наявність підстав для визнання його недійсним.

Центральним апеляційним господарським судом постановою від 27.05.2026 апеляційну скаргу ФОП Плиса О.Ю. на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2026 у справі 912/2892/25 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2026 у справі 912/2892/25- залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ФОП Плис О. Ю., з посиланням порушення судами норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 3 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник зазначає про те що під час підготовчого провадження у суді першої інстанції позивачем заявлялося клопотання про призначення у справі судової трасологічної експертизи, водночас суд першої інстанції протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання. У суді апеляційної інстанції позивачем також заявлялося клопотання про призначення у справі судової трасологічної експертизи у задоволенні якого теж було відмовлено. ФОП Плис О. Ю. вважає, що суди відмовивши у задоволенні клопотання позбавили позивача можливості довести перед судом обґрунтованість своїх вимог.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник вважає, що акт експертизи лічильника газу від 24.06.2025 238 є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом, оскільки після вилучення лічильника та початком проведення експертизи змінилися показання лічильника; склад комісії який проводив експертизу утворений не належним чином; відсутня інформація про обладнання, на якому комісія встановила показники похибки.

Позиція інших учасників справи

Від ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшов відзив на касаційну скаргу в якому він не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає що призначення експертизи не впливає на правильність вирішення справи по суті. Окрім того, відповідач зазначає, що проведення експертизи лічильника з поставлених питань було неможливим, оскільки лічильник був розібраний під час проведення експертизи ТОВ "Газорозподільні мережі України".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії (Постачальник) та ФОП Плисом О. Ю. (Споживач) 02.01.2020 укладено договір постачання природного газу КК8-20-058.

Відповідно до умов договору Споживач зобов`язався не допускати несанкціонованого відбору природного газу, а Постачальник отримав право здійснювати контроль за станом комерційних вузлів обліку газу та отримувати оплату за поставлений природний газ. Договір набрав чинності з моменту його підписання та підлягав автоматичному продовженню на кожний наступний календарний рік за відсутності заперечень сторін.

На об`єкті споживання ФОП Плиса О. Ю. 08.11.2024 було введено в експлуатацію комерційний вузол обліку природного газу з лічильником Elster BK G-6 MT 43389217, що підтверджується актом приймання в експлуатацію комерційного вузла обліку газу 1751.

Працівниками Світловодської дільниці Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" за участю ФОП Плиса О. Ю. 18.06.2025 проведено перевірку зазначеного лічильника. За результатами перевірки складено Акт про порушення 10, у якому зафіксовано ознаки несанкціонованого втручання у роботу засобу вимірювальної техніки, а саме встановлено, що лічильник реагує на вплив магнітного поля.

У зв`язку з виявленими обставинами лічильник газу було демонтовано, упаковано до сейф-пакета та направлено на експертизу, про що складено відповідні акти та протокол. При цьому ФОП Плис О. Ю. був повідомлений про дату, час та місце проведення експертизи й особисто підписав відповідний протокол.

Комісією Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" за участю ФОП Плиса О. Ю. 24.06.2025 проведено експертизу лічильника газу, за результатами якої складено Акт експертизи 238 та Акт про порушення 313/25м.

Під час експертизи встановлено, що сейф-пакет та пломби, якими був опломбований демонтований лічильник, залишалися цілими, що виключало доступ до засобу обліку після його демонтажу. Також під час зовнішнього огляду виявлено пошкодження лакофарбового покриття корпусу лічильника та ознаки стороннього термічного впливу на зварювальний шов з`єднувального бандажа .

За результатами метрологічних досліджень встановлено, що при впливі магнітного поля лічильник обліковує споживання природного газу з критичними похибками, які фактично призводять до повного або майже повного припинення обліку спожитого газу.

Крім того, під час внутрішнього огляду лічильника виявлено сторонній предмет розміром 12 х 5 мм, який має магнітні властивості та був закріплений на золотниковій решітці речовиною, схожою на клей . За висновками комісії зазначений предмет був внесений до конструкції лічильника поза межами його заводського виконання та впливав на роботу механізму обліку природного газу.

У зв`язку із зазначеним комісія дійшла висновку про наявність несанкціонованого втручання у роботу лічильника шляхом внесення змін до його конструкції, а також про невідповідність лічильника вимогам ДСТУ 9035:2020 та неможливість його подальшої експлуатації.

Комісією Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" за результатами розгляду акта про порушення 10 від 18.06.2025 прийнято рішення від 30.06.2025 про його задоволення та проведення перерахунку обсягу розподіленого (спожитого) природного газу ФОП Плису О. Ю.

На підставі проведеного розрахунку позивачу донараховано вартість необлікованого природного газу у сумі 965 189,69 грн за період з 08.11.2024 по 01.06.2025 та виставлено рахунок на оплату зазначеної суми.

Під час розгляду справи відповідачем також надано фото- та відеоматеріали, з яких убачається наявність усередині конструкції лічильника стороннього предмета прямокутної форми. За поясненнями представників відповідача, такий предмет є магнітом, який був закріплений усередині лічильника та здатний впливати на коректність обліку спожитого природного газу.

При цьому ФОП Плис О. Ю. під час складання актів перевірки та експертизи зазначав про свою незгоду з висновками представників оператора газорозподільної системи та заперечував факт будь-якого втручання у роботу лічильника.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за результатом розгляду прийнято оскаржуване рішення.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом спору у цій справі є рішення комісії Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду актів про порушення, яке викладене у протоколі від 30.06.2025 22, про задоволення акта про порушення від 18.06.2025 10 .

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України Про ринок природного газу визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 59 Закону України Про ринок природного газу встановлено, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Щодо підстави касаційного оскарження передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, відповідно до наведеної норми процесуального права підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені.

Так, позивачем під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення трасологічної експертизи.

Суд першої інстанції, у задоволенні вказаного клопотання протокольною ухвалою відмовив, при цьому суд виснував, що питання які просить позивач поставити експерту не потребуються оскільки характер спірних правовідносин не потребує відповідей на поставлені у ньому питання.

Крім того, позивачем під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції було заявлено клопотання (сформоване в системі "Електронний суд" 28.04.2026) про призначення судової трасологічної експертизи.

Суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання з підстав його необґрунтованості.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається лише у разі, коли для встановлення обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Разом з тим, заявлене Позивачем клопотання не містить належного обґрунтування того, які саме обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, не можуть бути встановлені на підставі наявних у матеріалах справи доказів та потребують додаткового дослідження експертом. Наведені у клопотанні доводи фактично зводяться до незгоди Позивача з висновками акта експертизи та іншими доказами, які вже містяться у матеріалах справи, що саме по собі не є підставою для призначення судової експертизи.

Крім того, матеріали справи містять акт про порушення, акт експертизи лічильника, протокол засідання комісії та інші документи, на підставі яких суд має можливість надати оцінку обставинам щодо наявності або відсутності підстав для донарахування необлікованого обсягу природного газу. Встановлення ж належності, допустимості, достовірності та достатності таких доказів належить до компетенції суду і не потребує залучення спеціальних знань.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 99 ГПК України підстав для призначення судової трасологічної експертизи, у зв`язку з чим відмовила у задоволенні відповідного клопотання.

З огляду на викладене вище, суди першої та апеляційної інстанцій надали обґрунтування та міркування, з яких виходили, відмовляючи у задоволенні клопотань позивача.

Слід зазначити, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування судового рішення, у тому числі, стосовно розгляду клопотання про призначення судової експертизи, може бути різною залежно від характеру такого судового рішення.

Непогодження скаржника з відмовою судів попередніх інстанцій стосовно призначення судової експертизи не свідчить про відсутність відповідного обґрунтування та наявність підстав для скасування судового рішення в силу приписів пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі 910/4542/20.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Окрім того Верховний Суд зауважує, що сама по собі незгода скаржника з відмовою суду в призначенні експертизи не може бути підставою для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (схожі висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023 у справі 910/3600/22, від 10.01.2024 у справі 921/39/23, від 06.02.2024 у справі 910/12661/22).

Отже, доводи скаржника щодо наявності підстав для скасування судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України не підтвердились.

Щодо підстави касаційного оскарження передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У зазначеному питанні колегія суддів звертається до власних правових позицій щодо застосування статей 76, 77 ГПК України, за змістом яких згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, недопустимі докази - це докази, отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що суд використав недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі 913/502/19, від 13.08.2020 у справі 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі 905/1232/19.

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи 910/4055/18). Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі 910/13647/19.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, ураховуючи вірогідність та взаємозв`язок доказів у їх сукупності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Скаржник вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, яким, за твердженням скаржника, є акт про експертизу лічильника газу від 24.06.2025 238. ФОП Плис О.Ю. зазначає, що згідно з актом про порушення від 18.06.2025 на дату його складання показники лічильника становили 279 м. куб., у акті 45 від 18.06.2025 також вказано, що на момент демонтажу для експертизи показання лічильника були 279 м. куб, проте на початку відеозапису проведення експертизи показання лічильника вже становили 281 м. куб. Окрім того, скаржник наголошує, що коли його запросили до приміщення, де проводилася експертиза, лічильник стояв на столі не запакований та не опломбований, що на думку скаржника свідчить про його розпломбування та інший несанкціонований вплив з боку працівників відповідача до початку офіційного дослідження комісією. Також, скаржник зазначає, що склад комісії не відповідав вимогам законодавства, оскільки відсутні докази запрошення до комісії представника регулятора (НКРЕКП) та метрологічної служби.

Відповідно до пункту 3 глави 10 розділу Х Кодексу Газорозподільних систем (ГРМ) експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників.

Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені представники виробника ЗВТ чи виробника пломби. Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою (за наявності), в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що акт експертизи лічильника газу від 24.06.2025 238 підписаний та сама експертиза проведена посадовими особами ТОВ Газорозподільні мережі України у складі: начальника служби ПРКВПГО, головного метролога, провідного інженера служби ПРКВПГО, майстра відділу метрології, керівника групи по роботі з юридичними особами відділу юридичного забезпечення, менеджера з розслідувань і перевірок служби безпеки. Цей склад комісії узгоджується з наведеними положеннями щодо переліку посадових осіб, які повинні приймати участь у роботі комісії. Поряд з цим, ТОВ Газорозподільні мережі України при утворенні комісії дотрималося законодавства стосовно пропозиції метрологічній службі та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про делегування представників до роботи комісії, що підтверджується листами від 18.06.2025 3412-КФ/100/102/1-25 та від 18.02.2024 14571/14.2.3/7-24.

Крім того, судами виснувано, що надані ТОВ Газорозподільні мережі України фото та відео лічильника та наявного у ньому стороннього предмета - магніту, а також результати експертизи лічильника, за оцінкою судів, вказують на втручання як у роботу, так і конструкцію лічильника газу, шляхом розміщення у ньому стороннього предмета (магніту), який вступає у взаємодію з іншим магнітом при його піднесенні до корпусу лічильника, та як наслідок під впливом дії магнітного поля і підняття золотнікової решітки витрата (споживання) природного газу лічильником фактично не обліковується. Зокрема, при мінімальному тиску подачі газу із застосуванням магніту облік не відбувається; при середньому тиску подачі газу із застосуванням магніту облік газу не відбувається на 98,7 %; при максимальному тиску подачі газу із застосуванням магніту облік не відбувається. Судами попередніх інстанцій зазначено, що на невтручання в роботу лічильника через наявність цілісних пломб та повірочного тавро не впливають на перебування у газовому лічильнику стороннього предмета (магніту), оскільки відповідальність за належний технічний стан та дотримання правил експлуатації лічильника покладена на його власника. Більш того, з наявних у справі фото лічильника вбачається, що установлення у внутрішню конструкцію лічильника магніту можливе і без пошкодження його зовнішньої конструкції та повірочного тавро, а саме через лівий вхідний отвір лічильника, розмір якого забезпечує відповідне проникнення. А розміщення магніту у лічильник з великою вірогідністю могло відбутися перед встановленням таких пломб. При цьому Суд враховує, що лічильник ФОП Плис О.Ю. придбав самостійно та він є його власністю. При цьому судами виснувано, що розбіжності у показниках лічильника (279, 280 та 281 м3) не спростовують встановленого факту наявності стороннього магнітного предмета всередині лічильника та не свідчать про фальсифікацію результатів експертизи. Зазначені обставини не впливають на головний висновок комісії про внесення змін до конструкції засобу вимірювальної техніки та викривлення результатів обліку природного газу.

З огляду на встановлені обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що рішення комісії ТОВ "Газорозподільні мережі України", оформлене протоколом 22 від 30.06.2025, прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі належних та допустимих доказів, у межах компетенції відповідача та з дотриманням встановленої процедури.

З огляду на викладене, а також зміст касаційної скарги Верховний Суд вважає, що скаржником не доведено факту встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що має суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки скаржник у поданій касаційній скарзі не обґрунтував того, в чому саме проявилося порушення положень статті 77 ГПК України, зокрема щодо закону, з порушенням якого отримано оцінені судом докази, та / або підтвердження обставин іншими засобами доказування, а не певними засобами доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати фактичні обставини справи.

По суті позивач посилаючись на недопустимість доказів, фактично спонукає Суд до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

Адже, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі 916/1004/18).

Інших доводів на обґрунтування незаконності рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2026 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у цій справі касаційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку. А тому оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частин першої та другої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати

Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Плиса Олега Юрійовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі 912/2892/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова