Постанова по делу № 441/1827/26

3/441/558/2026 441/1827/26

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

04.09.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши адмінматеріали, які надійшли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 , старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3

за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП , -

в с т а н о в и в :

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення ЛВЛВ 105 від 28.07.2026 в період з 03.07.2026 по 17.07.2026 на території 1- го ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) капітан ОСОБА_1 ,обвинувачується у тому, що він, являючись військовослужбовцем Зборйних сил України, будучи військовою службовою особою, під час дії особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в УКраїні, допустив протиправне утримання військовозобов`язаного громадянина ОСОБА_2 , без жодних правових підстав, протиправно позбавляючи волі останнього, а також допустив внесення недостовірних даних до ЄДРВ Оберіг , чим перевищив свої службові повноваження та вчинив дії, які явно виходять за межі наданих прав чи повноважень, як тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час проведення перевірки за скаргою адвоката Сенюшкович О. встановлено, що 02.07.2026 року військовозобов?язаний ОСОБА_2 був супроводжений військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ), для уточнення військово-облікових даних. В подальшому останнього було направлено для проходження військово-лікарської комісії, за результатом огляду якої ОСОБА_2 визнаний придатний для проходження військової служби.

Також встановлено, що ОСОБА_2 мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ( ОСОБА_2 є єдиним членом сім?ї, хто здійснює догляд за батьком з II групою інвалідності - ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ N?371093. Матір ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , померла,що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , брат ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , є особою з III групою інвалідністю, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААА N?489357.

Однак, відповідно до даних ЄДРВ "Оберіг" інформація про відстрочку чи бронювання у ОСОБА_2 , станом на 02.07.2026 відсутня, останній не оформив належним чином документи для отримання відстрочки.

В подальшому відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 за N?4408 від 02.07.2026 ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації та відповідно до поіменного списку за N?10707 від 02.07.2026 було направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Відповідно, до ЄДРВ "Оберіг" внесено відомості про зняття 02.07.2026 Потіцького з військового обліку у зв?язку з призовом на військову службу до військової частини НОМЕР_3 та початку військової служби.

Однак, під час здійснення перевірки встановлено, що 03.07.2026 військовою частиною НОМЕР_3 було відмовлено в прийнятті на військову службу ОСОБА_6 (у зв?язку з тим, що останній має намір та право на звільнення з військової служби), про що зроблено відповідний запис в поіменному списку та повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_5 (лист військової частини НОМЕР_2 додається).

Встановлено, що аж 17.07.2026 відповідно до іменного списку за N?11785 від 17.07.2026 ОСОБА_2 направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 17.07.2025 за N?201, солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини.

17.07.2026 оператором системи ЄДРВ "Оберіг" ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_7 , відповідно до усної вказівки ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 капітана ОСОБА_1 , без будь яких підтверджуючих документів, внесено відомості до ЄДРВ "Оберіг" до особової картки ОСОБА_2 в графу "проходження служби", де замінила військову частину НОМЕР_5 на військову частину НОМЕР_4 .

Відповідно до пояснень заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 -начальника мобілізаційного відділення ОСОБА_8 , останньому невідомо, де перебував ОСОБА_2 в період з 03.07.2026 по 17.07.2026, пояснив, що відповідно до ЄДРВ "Оберіг" в зазначений період повістки ОСОБА_2 , не видавались.

ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 капітан ОСОБА_1 , в своїх поясненнях зазначив, що ОСОБА_2 дійсно перебував в період з 03.07.2026 по 17.07.2026 на території ІНФОРМАЦІЯ_5 , так як був не прийнятий військовою частиною на військову службу (відповідно до наказу про мобілізацію від02.07.2026), утримувався на території так як вважав, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем. Пояснив, що на момент повернення, солдат ОСОБА_2 , відповідно до вищевказаного наказу про мобілізацію, вже був призваний на військову службу, так як вважається військовослужбовцем, однак до списків особового складу ТЦК та СП він не включався. Щодо причин, чому наказ про призов військовозобов?язаного ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_2 не скасований та не внесено запис в ЄДРВ "Оберіг", пояснити не зміт, однак зазначив, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 не уповноважений скасовувати накази про призов військовозобов?язаних. Зазначив, що на території ТЦК ОСОБА_2 перебував добровільно.

Разом з тим адвокат Сенюшкович О.І., як представник ОСОБА_2 , неодноразово зазначала та повідомляла, в тому числі на телефон "гарячої лінії", що військовозобов?язаного ОСОБА_2 , проти волі останнього протиправно утримують на території ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ), про що через лінію 102 викликалось працівників Національної поліції.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов?язком держави.

Незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині обирати за своєю волею місце знаходження. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Таке діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного чи психічного насильства.

Так, за результатом перевірки встановлено, що в порушення вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. N? 560 (зі змінами), Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. N? 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів (зі змінами), функціональних обов?язків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , затверджених наказом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.12.2025, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 капітан ОСОБА_1 , після повернення ОСОБА_2 у зв?язку з неприйняття на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , не вжив заходів щодо внесення відповідних змін до ЄДРВ "Оберіг" в частині військового обліку та проходження військової служби відносно ОСОБА_2 , не вжив заходів щодо скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов ОСОБА_2 , не видав останньому повістку на прибуття до ТЦК та СП для направлення в складі команди до іншої військової частини та допустив протиправне утримання в приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , приміщення перебування військовозобов?язаних) громадянина ОСОБА_2 , проти волі останнього без будь яких правових підстав, протягом періоду з 03 липня 2026 року по 16.07.2026.

Таким чином, тимчасово виконуючий обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 капітан ОСОБА_1 , обвинувачується в порушенні вимог ст. ст. 3, 68 Конституції України, вимог ст. ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та функціональних обов?язків та, що він, виходячи за межі наданих йому прав і повноважень наданих йому законом, військовими статутами, положеннями, інструкціями наказами та іншими нормативно-правовими актами, без законних на те підстав в період з 03.07.2026 по 16.07.2026 розпорядився утримувати на території ІНФОРМАЦІЯ_5 , у приміщенні місця перебування військовозобов?язаних, за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина ОСОБА_2 , а також не проконтролював та допустив внесення до ЄДРВ "Оберіг" недостовірних даних, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14, а саме перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах особливого періоду.

У своїх запереченнях та у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення , передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП , заперечив повністю. Пояснив, що

ОСОБА_2 був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та працівниками поліцї з метою перевірки військово облікових документів. При цьому було встановлено, що останній в порушення п.69 Постанови Кабінету Міністрів 560 від 16.05.2024, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період , не оновив своїх військово облікових даних, зокрема, не мав чинного висновку ВЛК щодо придатності до військової служби, строк дії якого, відповідно до вищеозначеної постанови становить 1 рік. Тому, Потіцький був доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подальшого направлення на ВЛК. При оформленні документів ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_7 , як військовозобов`язаного, останній повідомляв про те, що на його думку він має відстрочку від мобілізації, оскільки його батько є інвалідом 1-ї групи, проте жодних підтверджуючих документів не надав. Далі, ОСОБА_2 був направлений для проходження ВЛК, за результатами якої він визнаний придатним до військової служби, стосовно ОСОБА_2 , було винесено наказ про призов на військову службу під час мобілізації та скеровано в Команді для проходження військової службу у ВЧ НОМЕР_3 .

Звертає увагу, що ОСОБА_2 після винесення начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 Наказу від 02.07.2026 та відправлення його до ВЧ НОМЕР_3 , набув статусу військовослужбовця відповідно до ст.24 ЗУ Про військовий обов`язок та військову службу .

Вказав, що відмова частини у прийнятті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він має право на відстрочку, нічим не була підтверджена та необгрунтована, таке рішення відповідними посадовими особами було прийнято, лише, на підставі тверджень самого ОСОБА_2 без надання ним будь яких підтверджуючих документів. В подальшому, у зв`язку з неприйняттям його ВЧ НОМЕР_3 , рапортом від 03.07.2026 доповів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , цього ж числа начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено наказ про зарахування ОСОБА_2 до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , підставою для цього був рапорт від 03.07.2026 16460 та поіменний список з відмовою від 02.07.2026. У 1-му відділенні ОСОБА_2 перебував до 17.07.2026 та був направлений для проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_4 та зарахований до списків особового складу частини.

За його вказівкою, 17.07.2026 відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 внесено зміни в ЄДРВ Оберіг в особову картку ОСОБА_2 у графу проходження служби , а саме: змінено частину НОМЕР_3 на НОМЕР_4 , де він мав проходити службу, а не дані про відстрочку. На даний час ОСОБА_2 проходить службу у ВЧ НОМЕР_6 , у випадку наявності у нього підстав для відстрочки чи звільнення , він би такими скористався, а ВЧ не прийняла б його на службу. Окрім того, зазначив, що станом на 25.08.2026 Облікова картка ОСОБА_2 жодних даних про право на відстрочку не містить.

Щодо звинувачень у тому, що він не вжив заходів щодо скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , то наголосив, що т.в.о. начальника відділу не наділений повноваженнями скасовувати, змінювати або зупиняти дію наказів вищого керівництва, жодним законом, ані його посадовою інструкцією таке не передбачено.

Зауважив, що був присутній при складанні протоколу у ІНФОРМАЦІЯ_8 , вказував що не погоджується з таким, між тим, йому порадили необхідні пояснення надати в суді, вказав, що для ознайомлення пояснень ОСОБА_2 йому не давали, як і документів, які б підтверджували право такого на відстрочку. Те, чому в протоколі про адміністративне правопорушення є пояснення заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_8 про те, що йому не відомо де перебував ОСОБА_9 у період з 03.07.2026 по 17.07.2026, пояснити не може, оскільки є Наказ начальника ЛРТЦК та СП від 03.07.2026 про існування якого ОСОБА_8 повинен був бути обізнаний. Між тим, у зв`язку з навантаженістю та тим, що дане не входило у компетенцію такого, він міг не знати про даний наказ. Щодо повісток, то такі ОСОБА_2 у період з 03.07.2026 по 17.07.2026 не надсилались , оскільки такий вже перебував на військовій службі. Тому, просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_10 - начальник групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант ОСОБА_10 , в суді, будучи допитаний, як свідок, пояснив, що ОСОБА_2 станом на 03.07.2026, відповідно до ст24 ЗУ про Військовий обов`язок та військову службу , вже був військовослужбовцем. Цей момент є важливим, оскільки повністю нівелює скаргу ОСОБА_2 на його незаконне утримання в РТЦК. Між тим, вказує, що дії т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 не містять перевищення повноважень, оскільки такий діяв в межах чинного законодавства, Статуту внутрішньої служби ЗС України та функціональних обов`язків.

Звертає увагу на те, що сам протокол про адміністративне правопорушення є суперечливим, оскільки, в протоколі є посилання на існування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.07.2026, відповідно до якого, ОСОБА_2 вже був військовослужбовцем і тут же ОСОБА_1 інкримінується протиправне утримання ОСОБА_2 . Щодо невжиття заходів щодо скасування наказу від 03.07.2026, то особа, яка складала протокол, повинна бути достеменно ознайомлена з відповідним законодавством та їй було відомо про неможливість т.в.о. начальника відділу скасовувати Наказ вищого органу. Вважає, що скарга адвоката Потіцького А.В. була розглянута поверхнево без дослідження всіх обставин справи, адже до матеріалів протоколу не долучено Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 237 від 03.07.2026, яким ОСОБА_2 було зараховано до тимчасово прибулого особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з неприйняттям його ВЧ НОМЕР_3 . Даний наказ повністю перекреслює звинувачення висунуті ОСОБА_1 , а до матеріалів справи долучено лише документи на підтвердження вини останнього. Звертає увагу і на відсутність в матеріалах справи пояснень самого ОСОБА_2 , відсутність його та адвоката в судовому засіданні та небажання таких надати свої пояснення з приводу скарги. Вважає дане грубим порушенням прав ОСОБА_1 щодо надання йому можливості захисту від необгрунтованих обвинувачень.

Особливу увагу просив звернути на те, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 за роз`ясненнями з приводу правомірності дій останнього не зверталася. Просить провадження у справі за ч.2 ст.172-14 КУпАП закрити за відсутності події та складу правопорушення.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_10 - начальник групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 майор ОСОБА_11 , в суді, будучи допитаний, як свідок, пояснив, що ст.26 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу передбачає процес звільнення військовослужбовця з військової служби, однак в цьому законі не передбачено можливості відміни призову військовослужбовця, тому ОСОБА_1 не мав жодних повноважеь до скасування наказу вищестоящого органу.

Вважає що працівниками ВСП не в повній мірі було з`ясовано всі обставини події, а саме: не враховано статус ОСОБА_2 , як військослужбовця, не встановлено наявності у нього документів, які дають йому права на відстрочку від мобілізації, розгляд скарги відбувся поверхнево, без дослідження всіх документів та обставин. Зауважує, що відповідно до інформації з ЄДРВ "Оберіг , станом на 25.08.2026 у Обліковій картці ОСОБА_2 , вказано, що такий перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_4 та не має жодних відомостей про його право для відстрочку чи звільнення. А отже, такого права він не мав і станом на 02.07.2026 року. Зауважив, що ОСОБА_2 взагалі не звертався в РТЦК та СП із заявою про надання йому відстрочки від призову.

Щодо внесення ОСОБА_1 відомостей до ЄДРВ Оберіг до особової картки ОСОБА_2 в графу проходження служби , то пояснив, що там було внесено зміни лише щодо військової частини, а саме змінено ВЧ НОМЕР_3 на ВЧ НОМЕР_4 і це було не правом ОСОБА_12 , як т.в.о. начальника, а його обов`язком.

Вважає, що органами уповноваженими на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-14 КУпАП, протокол було складено лише за даними вказаними у скарзі, а не взято до уваги фактичні обставини справи та наявні документи. Звертає увагу на відсутність пояснень ОСОБА_2 , які є ключовими у даній справі і без яких протокол про адміністративне правопорушення не є об`єктивним.

Вважає скаргу ОСОБА_2 засобом тиску з метою звільнення від служби і дане підтверджується неявкою такого та адвоката Сенюшкович О.І. в судове засідання для дачі пояснень, оскільки жодних документів на підтвердження фактів, викладених у скарзі у ОСОБА_2 не має, а документи надані суду підтверджують протилежне. Вказує в першу чергу на обов`язок ОСОБА_2 , як громадянина, вважає, що такий зловживає своїми правами. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення.

ОСОБА_2 та його адвокат Сенюшкович О.І. в судове засідання не з`явились, 21.08.2026 адвокат подала заяву про розгляд справи у відсутності її та ОСОБА_2 . Своїм правом на подання пояснень, заперечень , доповнень ОСОБА_2 ні особисто, ані через свого адвоката не скористався.

Між тим, 25.08.2026 на адресу суду надійшли пояснення від ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_2 , у яких ОСОБА_3 вказав, що його сина ОСОБА_2 було затримано без законних на те підстав, без вручення повістки, всупереч його волі та переміщено у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де той утримувався понад 10 діб без належного повідомлення про правові підстави таких дій, після чого його було переміщено у ІНФОРМАЦІЯ_12 . Вказав, що його син мав досвід проходження військової служби у період з 13.03.2022 по 17.07.2023 та був звільнений у зв`язку з необхідністю здійснення догляду за батьком, оскільки такий є особою з 2-ю групою інвалідності. Вказує, що син був і залишається єдиною особою яка може забезпечувати йому догляд, вказує, що внаслідок незаконного його утримання він був позбавлений можливості отримувати необхідну допомогу та догляд.

Окрім того на адресу суду 02.09.2026 від т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 підполковника ОСОБА_13 надійшла заява, у якій зазначено, що дії т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана ОСОБА_1 були вчинені виключно в межах наданих повноважень, повністю відповідають чинному законодавству України та є правомірними, просить розгляд справи проводити без участі представника та вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_14 в суд не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, причин неявки не повідомив, своїм правом на надання пояснень щодо підтримання протоколу не скористався.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення представників ІНФОРМАЦІЯ_10 - начальника групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого лейтенанта ОСОБА_10 та начальник групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_11 , які були допитані, як свідки, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали та зібрані у справи докази, приходжу до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення повинен в собі містити: суб`єкт правопорушення, суб`єктивну сторону правопорушення, об`єкт правопорушення та об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із зазначених вище елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків , висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні , чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Зазначений підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява 7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки кримінальним обвинуваченням у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа Лучанінова проти України (рішення від 09 червня 2011 року, заява 16347/02).

Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України 69/2022 від 24.02.2022 Про загальну мобілізацію на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Частиною 2 статті 172-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах особливого періоду.

Безпосереднім об`єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків. У разі вчинення цього адміністративного правопорушення щодо військовослужбовця обов`язковим додатковим об`єктом виступають честь та гідність особи.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в активних діях військової службової особи всупереч інтересам військової служби, з перевищенням наданої їй влади та службових повноважень.

Суб`єктивна сторона перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень характеризується виною у формі умислу до діяння та умислом або необережністю до наслідків. Інтелектуальний елемент умислу в цьому випадку полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру своїх дій і передбачення можливості або неминучості настання суспільно небезпечних наслідків. Це означає, що особа, коли вчиняє вказане адміністративне правопорушення, усвідомлює вихід за межі наданих їй повноважень, тобто розуміє, що вчиняє дії, які не входять до її компетенції.

Суб`єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Характер дій військової службової особи при перевищенні влади чи службових повноважень полягає у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції.

Перевищення службових повноважень це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, явний для всіх, в тому числі і винного, безсумнівний, відвертий.

Як перевищення влади або службових повноважень кваліфікуються: 1) вчинення дій, які є компетенцією вищою службової особи даного відомства чи службової особи іншого відомства, 2) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути вчинені лише колегіально, 3) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення за відсутності цих умов, 4) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Повноваження, за межі яких виходить службова особа при її перевищенні, повинні бути передбачені відповідними нормативно-правовим актом, законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо.

Зазначена норма є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП .

Адміністративно-господарські функції (обов`язки) це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Разом з тим, відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 5, особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Відповідно до п.69 Постанови Кабінету Міністрів України 560 від 16 травня 2024 року, яка затвердила Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та, який регулює правила направлення громадян на військово-лікарську комісію, військовозобов`язані, які прибули до ТЦК та СП для уточнення своїх облікових даних, направляються на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, громадяни, які підлягають призову за мобілізацією і в яких завершився термін дії рішення ВЛК про придатність, проходять медичний огляд. Відповідно до п.63 вищеозначеної Постанови, військовозобов`язані, які мають діючу відстрочку від призову, на медичний огляд взагалі не направляються (окрім випадків, якщо вони самі добровільно виявлять таке бажання, або якщо йдеться про підписання контракту на службу).

Як встановлено судом та відповідно до долученої до матеріалів справи Облікової картки ОСОБА_2 , такий, станом на 02.07.2026, не мав належно оформлених документів, які б підтверджували його право на відстрочку.

Однак, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, посадова особа, вказавши на грубе порушення вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. 560 , Постанови КМ України від 30.12.2022 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, функціональних обов`язків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , затверджених наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.12.2025, які на його думку порушив ОСОБА_1 , не розкрила зміст порушених норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, не вказала, які умисні дії, вчинені правопорушником, мали наслідком заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державі, і чи усвідомлював він протиправність своєї поведінки.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. ст. 251, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити повний і конкретний опис обставин вчинення правопорушення, а також відомості, які дають змогу встановити наявність усіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, у тому числі об`єкта посягання, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони.

Суд констатує, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено лише пояснення ОСОБА_1 , документи на підтвердження прав особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення, документи , що підтверджують повновадження ОСОБА_1 , копію Скарги адвоката Сенюшкович О.І., документи, які стосуються ОСОБА_2 , в т.ч. копія Довідки ВЛК від 02.07.2026 2026-0702-1142-5716-3, якою останнього визнано придатним до військової служби, копію Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.07.2026 яким ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до ВЧ НОМЕР_3 , копію Журналу обліку та контролю перебування військовозобов`язаних та інформування членів їх сімей, відповідно до якого , датою прибуття ОСОБА_2 у 1-й відділ РТЦК зазначено 02.07.2026, копію Витягу з Наказу командира ВЧ НОМЕР_4 201 від 17.07.2026 відповідно до якого ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення до ВЧ НОМЕР_4 , Пояснення ОСОБА_7 від 17.07.2026, щодо внесення відомостей до системи ЄДРВ Оберіг , пояснення ОСОБА_8 , від 20.07.2026, Витяг із функціональних обов`язків особового складу ЛРТЦК та СП, Службову характеристику ОСОБА_1 , та Службову картку такого.

Між тим, пояснень ОСОБА_2 , які лягли в основу скарги адвоката від 14.07.2026 та відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів протоколу не долучено, як і не долучено Наказ т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 237 від 03.07.2026 , відповідно до якого ОСОБА_2 зараховано до тимчасово прибулого особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з неприйняттям військовослужбовця ВЧ НОМЕР_3 з 03.07.2026.

Відповідно до п. г ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов язок і військову службу військовослужбовці, які проходять службу за мобілізацією, звільняються зі служби через такі сімейні обставини, як необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною. Відповідно до абз. 15 пункту 3 частини дванадцятої ст. 26 Закону України Про військовий обов язок і військову службу військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Суд приймає до уваги надані ОСОБА_3 пояснення від 25.08.2026, між тим до своїх пояснень такий не долучив жодних документів, які б підтверджували право ОСОБА_14 на відстрочку від призову, в т.ч. документи, які б підтверджували здійснення догляду ОСОБА_2 за своїм батьком.

Відповідно до долученої до матеріалів справи Відповіді на запит, т.в.о. ВЧ НОМЕР_3 начальником пункту прийому особового складу було прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 у зарахуванні до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 у зв`язку з тим, що даний громадянин мав усі законні підстави для звільнення від військової служби, однак жодних документів на підтвердження даного права ані до даної Відповіді, ані до матеріалів справи не долучено, та запис про дане у ЄДРВ Оберіг в особовій картці ОСОБА_2 відсутній.

Звертаю увагу на службову характеристику ОСОБА_1 , який зарекомендував себе з позитивної сторони, до виконання службових обов`язків ставиться сумлінно, хороший організатор, знає Статути ЗС України та вміло їх застосовує на практиці, має високий рівень мотивації до військової служби, є учасником бойових дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом , оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини адміністративної справи на ОСОБА_15 за ознаками ч.2 ст. 172-14 КУпАП, активних дій, всупереч інтересам військової служби, з перевищенням ним наданої йому влади та службових повноважень та умислу до діяння за ознаками ч.2 ст. 172-14 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , не вбачаю .

За наведеного, враховуючи вищевикладене, дослідивши зібрані у справі докази, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, дослідивши письмові пояснення ОСОБА_3 та долучені до нього документи, взявши до уваги заяву т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 , з огляду на відсутність письмових пояснень ОСОБА_2 , його захисника та представника ІНФОРМАЦІЯ_14 , відсутність оформленої відстрочки у ОСОБА_2 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-14 КУпАП, у зв`язку із чим провадження в даній справі слід закрити.

В свою чергу, статтею 4 Закону України Про судовий збір та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому згідно ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 не вбачаю.

Керуючись ст.62 Конституції України, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя, -

у х в а л и л а:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.172-14 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Перетятько О.В.