Ухвала по делу № 675/253/17

~

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа 675/253/17

Провадження 13-186зво21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

розглянула заяву засудженого ОСОБА_16 про перегляд судових рішень за~ виключними обставинами і

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Апеляційного суду Одеської області від 13~квітня 2005~року, залишеним без зміни 5 липня 2005 року Верховним Судом України, ОСОБА_16 було засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, пунктами 1, 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Засуджений ОСОБА_16 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) з заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення та заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Це рішення Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 18 квітня 2017 року залишив без змін.

Посилаючись на встановлення Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 1 квітня 2021 року в~~справі Фарзієв та інші проти України (заява ~63747/14 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_16 ) порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і~основоположних свобод (далі Конвенція), заявник доводить неправомірність відмови йому в умовно-достроковому звільненні та вважає, що для відновлення порушеного права необхідно скасувати оскаржені ухвали та розглянути його клопотання.

Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.

ЄСПЛ у рішенні Фарзієв та інші проти України , констатуючи порушення ст.~3~Конвенції стосовно довічного ув`язнення без~перспективи звільнення, зазначив, що Конвенція не забороняє застосування цього виду покарання до осіб, засуджених за вчинення особливо тяжких злочинів, таких як убивство. Однак у~європейській пенітенціарній політиці робиться наголос на реабілітації ув`язнених; первинне виправдання ізоляції особи від суспільства може втратити актуальність після тривалого відбуття покарання. Тож для додержання вимог ст. 3 Конвенції має існувати можливість скорочення довічного ув`язнення, тобто засуджений повинен мати перспективу звільнення та можливість перегляду вироку на основі оцінки того, чи існують законні пенологічні підстави для його тривалого ув`язнення, до яких належать: покарання, стримування, захист громадськості та реабілітація. При цьому ЄСПЛ постановив, що факт визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.

У рішенні міжнародної судової установи, на яке ОСОБА_16 посилається як на підставу для перегляду, ЄСПЛ указав на системну проблему в~українському законодавстві, що належить подолати заходами загального характеру шляхом унесення до чинних законів змін, спрямованих на усунення її~першопричини, а~саме шляхом запровадження в Україні процедур, котрі би на законодавчому рівні забезпечували у перспективі можливість звільнення або дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Удосконалення нормативно-правових актів шляхом прийняття законів, внесення до~них змін та доповнень є прерогативою законодавчої влади і не належить до повноважень суду будь-якої інстанції. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства України, у тому числі і на виконання рішень міжнародної судової установи відповідно до~ Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Застосовані у справі ОСОБА_16 принципи та характер констатованого порушення Конвенції свідчать про те, що не було додержано такого права заявника, яке наразі неможливо відновити у вигляді того ж стану чи становища, що існували до~порушення Конвенції. У таких випадках, з урахуванням Рекомендації ~R~(2000)~2 Комітету міністрів Ради Європи від 19 січня 2000 року, засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру, виконання яких покладається на~~компетентні органи державної влади.

Рішення ЄСПЛ, ухвалене на користь~ ОСОБА_16 та 23 інших осіб, не~~містить вказівок на те, що в основі констатованих щодо заявника порушень Конвенції лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під~~сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні, або що ці~~порушення були спричинені рішеннями, ухваленими в межах кримінальної справи, які й надалі зумовлюють шкідливі наслідки і не можуть бути усунуті іншим способом, як під час повторного розгляду справи.

З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для відкриття провадження за~~заявою ОСОБА_16 про перегляд оскаржених ухвал за виключними обставинами у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Керуючись статтями~ 459,~463,~464~КПК, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_16 про перегляд за виключними обставинами на підставі пункту~~2 частини~~3 статті~~459~~КПК ухвал Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2017 року та Апеляційного суду Хмельницької області від 18~квітня 2017 року.

Заяву ОСОБА_16 з усіма доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

~

Суддя-доповідач ОСОБА_1 ~

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_9

~ ОСОБА_3 ОСОБА_10

~ ОСОБА_4 ОСОБА_11

~ ОСОБА_5 ОСОБА_12

~ ОСОБА_6 ОСОБА_13

~ ОСОБА_7 ОСОБА_14

~ ОСОБА_8 ОСОБА_15

~

~