В Україні стартувала третя фаза Національної програми кібербезпеки для державного сектору

В Україні відбувся установчий захід третьої фази Національної програми кібербезпеки для державного сектору, яка реалізується в межах проєкту «Партнерство для зміцнення кібербезпеки» у партнерстві з ініціативою CISO Campus. Проєкт спільно фінансується Європейським Союзом та Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (FFO) і впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Нова фаза програми покликана посилити кадровий потенціал державного сектору України у сфері кібербезпеки, розвинути професійні спроможності фахівців та сприяти формуванню сталої національної екосистеми підготовки кадрів для захисту державних інформаційних ресурсів і критичної інфраструктури.

Відкриваючи захід, директор Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко наголосив, що третя фаза є логічним продовженням уже реалізованої масштабної роботи з розвитку компетенцій фахівців державного сектору.

За його словами, протягом 2023–2025 років у межах програми було забезпечено 920 годин навчання для 242 учасників – фахівців із кіберзахисту, які представляли державні установи України та об’єкти критичної інфраструктури.

Перший етап стартував у 2023 році як пілотний проєкт. Тоді навчання пройшов 31 фахівець із 17 установ. У 2024 році масштаби програми суттєво зросли: до неї долучилися 90 учасників із 59 державних установ. Навчання охоплювало розвиток управлінських, технічних та практичних компетенцій. У 2025 році підготовку пройшов уже 121 учасник із 46 установ. Про значний попит на програму свідчить і кількість заявок. Загалом організатори отримали 275 заявок від кандидатів, зацікавлених у проходженні підготовки.

«Важливо, що за ці роки програма не обмежувалася теоретичною підготовкою. До програми було інтегровано практичні вправи, моделювання кіберінцидентів, питання управління ризиками в сфері кібербезпеки та міжнародні професійні сертифікації», – наголосив очільник Департаменту кіберзахисту.

Окремо Дмитро Пахольченко зазначив, що сьогодні Україна вже не лише переймає міжнародний досвід, а й сама стає важливим центром експертизи для партнерів.

«Держспецзв’язку зацікавлена в продовженні та розширенні таких форматів у межах третьої фази, адже сьогодні Україна не є лише отримувачем міжнародної експертизи, а й важливим експертом, який має унікальний досвід протидії кібератакам, запобігання кіберзагрозам в умовах повномасштабної війни», – підкреслив він.

Третя фаза проєкту розрахована на 2026–2027 роки та передбачає проведення шести спеціалізованих навчальних програм для понад 100 фахівців. Основними її напрямами стануть розвиток лідерських компетенцій керівників з інформаційної безпеки (CISO), управління кіберризиками, забезпечення відповідності нормативним вимогам, технічне реагування на кіберінциденти, розвідка кіберзагроз і підготовка тренерів. Особливий акцент буде зроблено на практичній підготовці та розвитку компетенцій, необхідних для виконання завдань, передбачених оновленим законодавством України у сфері кібербезпеки.

Підсумовуючи, Дмитро Пахольченко наголосив на стратегічному значенні нової фази програми для держави: «Третя фаза стане важливим кроком у розвитку не лише окремих фахівців, а й національної спроможності України у сфері кібербезпеки. Тому дякуємо усім нашим міжнародним партнерам за довіру, підтримку та готовність продовжувати спільну роботу навіть у найскладніших умовах. Адже інвестиції у людей, їхні знання та професійні компетенції – це інвестиція у безпеку та стійкість нашої держави».

Заступник Міністра цифрової трансформації України з питань кібербезпеки та хмарних технологій Віталій Балашов наголосив на ключовій ролі людського капіталу у зміцненні кіберстійкості державного сектору: «Кібербезпека державного сектору починається з людей: з керівників, які ухвалюють рішення, і з команд, які їх втілюють. Тому для нас важливо, що CISO Campus, спільна ініціатива Мінцифри та Держспецзв’язку, став частиною третьої фази програми. Щиро дякуємо GIZ за партнерство, а також Держспецзвʼязку, Європейському Союзу та Федеральному міністерству закордонних справ Німеччини за послідовну підтримку. Уже цього року в межах CISO Campus навчання пройшли і керівники, і технічні фахівці. Будемо й надалі працювати над тим, щоб ці знання стали сталою системою підготовки фахівців із кібербезпеки для всього державного сектору».

Директорка відділу планування, моніторингу та комунікацій GIZ Україна: Стійке суспільство Вікторія Василенко наголосила, що проєкт має значення не лише для України, а й для міжнародної спільноти, оскільки винятковий досвід України може стати цінним джерелом знань і практичних уроків для інших країн.

За її словами, усіх учасників програми об’єднує розуміння того, що кібербезпека для України є не просто технічним питанням, а фундаментальною складовою національної безпеки та безперервності надання державних послуг. Від рівня підготовки фахівців, здатних управляти сучасними технологічними системами, безпосередньо залежить стійкість держави.

«Саме тому для GIZ і для всіх наших партнерів розвиток спроможностей у цій сфері є передусім інвестицією в людей та в інституції», – наголосила Вікторія Василенко.

Вона також повідомила, що в межах третьої фази партнери прагнуть вийти за межі окремих навчальних заходів і зробити внесок у формування сталої української професійної екосистеми у сфері кібербезпеки. Першим практичним кроком нового етапу стане курс «Senior CISO Leadership».

«Це наш перший конкретний крок у межах третьої фази, який передбачає ще наступні сім навчальних програм, які триватимуть до березня 2027 року. Німеччина пишається можливістю й надалі підтримувати Україну та працювати пліч-о-пліч з національними і міжнародними партнерами», – зазначила представниця GIZ.

Координатор сектору електронного врядування і кібербезпеки Представництва Європейського Союзу в Україні Сергій Ладний відзначив, що запуск третьої фази ініціативи CISO Campus сприятиме подальшому зміцненню захисту критичної інфраструктури України.

За його словами, в умовах постійних кібер- та гібридних атак з боку росії, які постійно змінюються і еволюціонують, координація між партнерами набуває особливого значення. Важливу роль у цьому відіграє співпраця між проєктом, який реалізує GIZ, та іншими міжнародними ініціативами, зокрема проєктом EU4CyberUkraine, який впроваджують FIIAPP та eGA.

Сергій Ладний підкреслив, що Європейський Союз продовжує підтримувати розвиток кібербезпеки в Україні як складову ширших зусиль із забезпечення стійкості та відновлення держави. Окрему увагу він приділив ролі керівників з інформаційної безпеки: «Керівники з інформаційної безпеки (CISO) відіграють вирішальну роль у забезпеченні відповідності законодавству ЄС про кібербезпеку, оскільки сучасні норми покладають на керівництво сувору підзвітність щодо нагляду, а також вимагають обов’язкового управління ризиками та ретельного звітування про інциденти».

За його словами, нові та оновлені нормативно-правові акти Європейського Союзу фактично вивели кібербезпеку з рівня суто технічної ІТ-функції на рівень одного з ключових обов’язків корпоративного та державного врядування.

Операційний директор CISO Campus Володимир Сонько окреслив ключові пріоритети розвитку ініціативи на найближчі роки. За його словами, CISO Campus поступово переходить від окремих навчальних програм до формування повноцінної екосистеми розвитку кібербезпеки державного сектору.

«Одним із головних результатів попередніх етапів стало створення професійної спільноти випускників. Наразі мережа об’єднує близько 300 фахівців, які пройшли навчання за програмами CISO Campus та партнерських проєктів. Наступним кроком має стати розвиток не лише керівників з інформаційної безпеки, а й їхніх команд. Саме тому CISO Campus дедалі більше розглядається як системна освітня інфраструктура для державного сектору, а не лише як сукупність окремих тренінгів. Ми не сприймаємо CISO Campus лише як набір тренінгів. Для нас це освітня інфраструктура та мережа CISO одночасно», – зазначив Володимир Сонько.

Окремим напрямом розвитку стане створення регіональних CISO-хабів. Їхнє завдання – поширення професійних знань, розвиток локальних спільнот та підтримка фахівців з кібербезпеки в регіонах. Водночас одним із ключових пріоритетів нового етапу стане інституціоналізація CISO Campus. Для забезпечення довгострокової стійкості необхідно створити постійну команду, яка відповідатиме за розвиток програм, підтримку професійної спільноти, залучення експертів та організацію освітнього процесу.

«Коли ми говоримо про освітні програми, мережу випускників і нові напрями діяльності, завжди постає питання: хто буде це розвивати, координувати та підтримувати. Саме тому інституціоналізація є одним із наших головних пріоритетів», – підкреслив він.

Підсумовуючи, операційний директор CISO Campus наголосив, що програма уже довела свою ефективність і сьогодні перебуває на етапі переходу до більш сталої моделі розвитку.

«Це не просто план. Ми вже почали його реалізовувати і вже будуємо стійкість. CISO Campus уже є сталою моделлю, і надалі ми будемо лише посилювати та вдосконалювати її», – резюмував Володимир Сонько.

Учасники заходу висловили подяку всім партнерам, які долучаються до реалізації проєкту та розвитку спроможностей України у сфері кібербезпеки. Насамперед були відзначені Держспецзв’язку і Міністерство цифрової трансформації України, які стали співзасновниками CISO Campus, а також міжнародні партнери, як-от Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Європейський Союз.