Постанова у справі № 761/31454/17

~

~

~

~

~

~

~

~

~

~

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

~

9 червня 2020 року~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~

м. Київ

справа 761/31454/17~

провадження 51-627км20

~

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у~суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні щодо

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та~~жителя АДРЕСА_1 , судимого 25~липня 2014 року вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст.~162 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у~виді позбавлення волі на строк 3~роки 10~місяців, звільненого 18 лютого 2016 року після відбуття строку покарання,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.~185~КК.

Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені обставини

~~~~~~~~~~~ За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від~~23 липня 2019 ~ року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_6 було засуджено за~ч. 1 ст. 185 КК до~покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з~випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1~рік і покладено на нього виконання ~обов`язків, передбачених ст. 76 КК.~

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у~ провадженні.

~~~~~~~~~~~ Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у ~крадіжці, вчиненій за~обставин,~ викладених у вироку.

~~~~~~~~~~~ Як установив суд, 12 липня 2017 року приблизно о 9:40 на~вул. ~Старовокзальній, 24 у~м.~Києві на кінцевій зупинці трамваю 3 під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6 викрав належні ОСОБА_7 рюкзак із мобільним телефоном та іншим майном, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 11~740 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі прокурор проситьскасуватина підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст.~438 Кримінальним процесуальнім кодексом України~(далі~ ~ КПК), ухвалу суду апеляційної інстанції і~ призначити новий розгляд у цьомусуді. За твердженням сторони обвинувачення, згаданий суд при перегляді~ вироку повною мірою не врахував тяжкості вчиненого злочину та особи винного, як це передбачено ст. 65 КК, і попри суспільну небезпечність ОСОБА_6 необґрунтовано погодився з неправомірним застосуванням до засудженого інституту умовного звільнення (ст. 75 КК). На думку скаржника, оспорювана ухвала не відповідає положенням ст. 419 КПК.

~~~~~~~~~~~ Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

~~~~~~~~~~~ У суді касаційної інстанції (далі Суд) прокурор підтримав касаційну скаргу .

~

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в~касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК Суд переглядає оспорюване рішення в межах касаційної скарги, в якій не заперечуються доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину проти власності та~правильності кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 185 КК.~

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, котра вчинила злочин, належить призначити ~покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та~попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання має бути справедливим, відповідати тяжкості діяння, його суспільної небезпечності та даним про~особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Як випливає зі змісту ~ ст. 75 вказаного Кодексу, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, даних про особу винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від~суспільства.

У силу статей 370, 419~КПК ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Наведених законодавчих приписів апеляційний суд не дотримався.

За матеріалами кримінального провадження прокурор, не погодившись із~вироком, подав на нього апеляційну скаргу. У ній він, зазначаючи конкретні аргументи, стверджував про неправильне застосування ст. 75 КК, у зв`язку з чим ~просив апеляційний суд скасувати оспорюване рішення в~частині призначеного покарання й ухвалити новий вирок, яким обрати ОСОБА_6 більш суворий захід примусу, що належить відбувати реально.

Переглянувши вирок, ~апеляційний суд дійшов висновку, що ст. 75 КК до ОСОБА_6 було застосовано правильно, а призначене йому покарання відповідає положенням ст. 65 цього Кодексу. Як~убачається зі~змісту ухвали, мотивуючи своє рішення, суд послався на те, що засуджений позитивно характеризується, працевлаштувався, визнав свою провину та щиро розкаявся, а отже став на шлях виправлення. З огляду на перелічені обставини суд апеляційної інстанції визнав вимоги прокурора необґрунтованими та відхилив їх.

Однак із указаною позицію апеляційного суду погодитися не можна, адже в ухвалі переконливо не спростовано викладених у скарзі прокурора доводів про неправомірне звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з~випробуванням.

Зокрема, не отримали оцінки суду наявні у справі й такі, що~підлягають обов`язковому врахуванню, дані про особу засудженого, його поведінка в минулому та усталений спосіб життя. Фактично не було враховано, що ОСОБА_6 хоча і працездатний, тривалий час не займався суспільно корисною діяльністю, на нього накладались адміністративні стягнення за~правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 178 КУпАП, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності (у тому числі двічі із~наданням можливості відбувати покарання з випробуванням), після звільнення з місць позбавлення волі належних висновків не зробив, навпаки, маючи непогашену судимість, знову вчинив умисне кримінальне правопорушення. При~цьому апеляційний суд не зважив і на встановлену обтяжуючу покарання обставину рецидив злочину.

Між тим, згадані відомості в їх поєднанні свідчать про схильність ОСОБА_6 до правопорушень, звідси і про його суспільну небезпечність , а~ твердження в ухвалі про протилежне є, вочевидь, сумнівним.

Також апеляційний суд належним чином не вмотивував, чому він вважає за можливе досягнути мети виправлення засудженого та~попередження нових злочинів без відбування покарання за~умови лише певного контролю за його поведінкою.

Крім того, як убачається з інформації, наданої Суду Філією державної установи Центр пробації у Житомирській області, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштувався, за час перебування на обліку зарекомендував себе негативно, порушував покладені на нього обов`язки, за що йому внесені застереження у формі письмових попереджень.

У контексті викладеного висновок суду апеляційної інстанції про законність звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК є необґрунтованим, його було зроблено без урахування особливостей правозастосування цієї норми матеріального права, а постановлена ухвала не відповідає положенням ст.~419~КПК.

Тому зазначене рішенняпідлягає скасуванню на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч.~1 ст.~438~вказаного Кодексу, а кримінальне провадження призначенню на~новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Отже, подану касаційну скаргу прокурора слід задовольнити.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно здійснити провадження з додержанням правил глави 31~КПК, ретельно перевірити доводи прокурора в апеляційній скарзі, належно оцінити всі обставини, що мають правове значення при виборі заходу примусу та порядку його відбування, й ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме ст.~370~цього Кодексу.

При цьому суду слід мати на увазі, що за тих самих даних про особу засудженого та пом`якшуючих обставин призначення йому покарання із застосуванням ст.~75~КК є неправильним.

~~~~~~~~~~~ Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

~~~~~~~~~~~ Ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

~

~

ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ~~ ОСОБА_3

~