← Судова практика

Постанова у справі № 283/1251/16-ц

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 27.11.2019 · Верховний Суд
повний текст із нашої бази13 880 знаківусі акти у справі →

Про акт

Справа №
283/1251/16-ц
Дата ухвалення
27.11.2019
Суддя
Кузнєцов Віктор Олексійович
Форма судочинства
Цивільне
Тип акта
Постанова
Категорія справи

Норми, на які посилається акт

За порядком першої згадки в тексті: те, що на початку, зазвичай і є предметом спору. Клік — стаття з нашого корпусу.

Текст рішення

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа 283/1251/16-ц

провадження 61-12504св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач)

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2019 року у складі судді Галацевич О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що між сторонами під час шлюбу було придбане майно, про поділ якого позивач просила.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що між сторонами існує спір щодо поділу майна подружжя, при цьому частина майна, яку позивач за первісним позовом вважає такою, що придбана у шлюбі, позивач за зустрічним позовом просить визнати за ним право власності на це майно, яке є його особистою власністю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року у складі судді Тимошенка А. О. первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 частини саморобного причіпу (2002 року випуску) синій, державний номерний знак НОМЕР_1 ; 1/2 частини автомобіля OPEL Senator (1989 року випуску) білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ; 1/2 частини прогулянкового судна ВАLТ-550 НОМЕР_5, бортовий, реєстраційний номер судна НОМЕР_4 (зареєстровано у Судновій книзі України СК 001 від 13 червня 2002 року).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на: 1/2 частини саморобного причіпу (2002 року випуску) синій, державний номерний знак НОМЕР_1 ; 1/2 частини автомобіля OPEL Senator (1989 року випуску) білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ; 1/2 частини прогулянкового судна ВАLТ-550 НОМЕР_5, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_4 (зареєстровано у Судновій книзі України СК 001 від 13 червня 2002 року).

Залишено саморобний причіп (2002 року випуску) синій, державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль OPEL Senator (1989 року випуску) білий, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , прогулянкове судно ВАLТ-550 НОМЕР_5, бортовий реєстраційний номер судна НОМЕР_4 (зареєстровано у Судновій книзі України СК 001 від 13 червня 2002 року) у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 27 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2019 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не перевірив наявності її заяви та квитанції про сплату судового збору у справі. Констатовано тільки те, що нею ухвалу про усунення недоліків отримано 06 червня 2019 року. Також при прийнятті оскаржуваної ухвали судом не враховано час пересилки поштової кореспонденції та дата здачі нею заяви з квитанцією про сплату судового збору до поштового відділення.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У серпні 2019 року від ОСОБА_2 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він, посилаючись на дотримання норм процесуального права просить ухвалу суду апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що позивач за первісним позовом пропустила строк на подання апеляційної скарги, а тому апеляційний суд обґрунтовано повернув позивачеві за первісним позовом її апеляційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року залишено без руху з підстав передбачених частиною другою статті 185 ЦПК України, зокрема, судовий збір сплачений заявником не у повному обсязі. Одночасно заявника повідомлено про необхідність протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали сплатити судовий збір у встановленому розмірі та за вказаними у цій ухвалі реквізитами.

Копію ухвали Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 отримала 06 червня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21, том 4).

На виконання вимог ухвали апеляційного суду, заявником 14 червня 2019 року було надіслано поштою заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та додано оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 5 286,00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22 березня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України, статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року 3-рп/2003).

Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 27 травня 2019 року заявник отримала 06 червня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Ураховуючи положення вищезазначеної норми закону та факт отримання ОСОБА_1 ухвали Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року 06 червня 2019 року, першим днем перебігу строку для усунення недоліків апеляційної скарги було 07 червня 2019 року, а останнім днем цього строку було 16 червня 2019 року, яке припало на неділю. 14 червня 2019 року ОСОБА_1 здала до поштового відділення заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з оригіналом квитанції про сплату судового збору в розмірі 5 286,00 грн, тобто до закінчення строку встановленого в ухвалі суду. Ця заява Житомирським апеляційним судом (суддею Галацевич О. М.) була отримана 21 червня 2019 року о 12.30 годині, про що свідчить відповідна відмітка (а.с. 32, том 4).

Згідно з положеннями статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України та закріплених у статті 17 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд, зауваживши, що заявник отримала копію ухвали суду від 27 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху 06 червня 2019 року, належним чином не переконався у тому, чи виконала заявник ОСОБА_1 вимоги ухвали апеляційного суду від 27 травня 2019 року, а саме, сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги в межах строку, визначеного ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про невиконання заявником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху є помилковим, і, як наслідок, постановлення ухвали апеляційного суду про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення саме з цих підстав, є неправильним.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для нового розгляду справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, постановлена з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи розгляд до відповідного суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 червня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді: В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов

Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень. Судові рішення відкриті (ЗУ «Про доступ до судових рішень»), а самі акти є офіційними документами і не є обʼєктом авторського права. Ми не редагуємо текст і не додаємо до нього оцінок.

Звірити з реєстром ↗