Постанова у справі № 748/2489/19

Times New Roman CYR;

; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ~ УКРАЇНИ

~

08 вересня 2022 року

м. Київ

~

справа 748/2489/19

провадження 51 - 3050 км 20

Верховний~~ Суд~~ колегією~~ суддів~ Першої~~ судової~~ палати~~

Касаційного~~ кримінального~~ суду~~ у~~ складі:

~

головуючого судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

засудженої ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 ,

~

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за~касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 липня 2021 року стосовно

~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ уродженки та мешканки

АДРЕСА_1 ,

~

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.~194 КК України.

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 23~липня 2021 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

~

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона в ніч з 04 на 05 липня 2019 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прийшла до господарства АДРЕСА_1 , де за допомогою газової запальнички підпалила тюк сіна, після чого полум`я перекинулось на господарську будівлю, у якій знаходилась худоба, та на житловий будинок за зазначеною адресою. В результаті підпалу вогнем було знищено житловий будинок, господарську будівлю, колодязь, худобу, собаку, курей, чим спричинено ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 115 715 грн.

~

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

~

За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_7 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- під час досудового розслідування ОСОБА_7 обмовила себе під тиском працівників поліції, які її незаконно затримали, не надали на її прохання захисника, не ознайомили з правами, проти її волі провели поліграфічне дослідження, змусили надати потрібні слідству показання та погодитися на слідчий експеримент;

- сторона обвинувачення не спростувала доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_7 до інкримінованого злочину та не надала об`єктивних доказів;

- висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, які отримані з порушенням права на захист, матеріали кримінального провадження не містять прямих доказів винуватості його підзахисної;

- не встановлено мотиву вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину;~

- суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені порушення, не перевірив наданих стороною захисту доказів, не виконав вказівок суду касаційної інстанції, викладених в постанові від 15 жовтня 2020 року, та постановив ухвалу, яка не відповідає~ вимогам ст. 419 КПК України.

~

Від прокурора Чернігівської окружної прокуратури та потерпілої ОСОБА_8 надійшли заперечення, у яких вони просять ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

~

Позиція учасника судового провадження

~

Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

~

Засуджена частково підтримала касаційну скаргу захисника та просила зменшити покарання.

~

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_7 .

~

Мотиви Суду

~

Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

~

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

~

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

~

У касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення кримінального процесуального закону, зокрема порушення судом апеляційної інстанції положень ст. 439 КПК України.

~

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу ; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

~

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

~

Згідно з приписами статей 370, 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального прав з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

~

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

~

Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК України тягне за собою скасування судового рішення.

~

Перевіряючи дотримання судами нижчих інстанцій вимог КПК України, Верховний Суд у межах доводів касаційних скарг має з`ясувати, чи навели суди нижчих інстанцій належні й достатні мотиви ухвалення судових рішень та чи обґрунтували свої висновки з посиланням на досліджені докази.

~

Відповідно до положень ст. 439 КПК України після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

~

Вказаним правилом законодавець створює додаткові процесуальні засоби усунення порушень матеріального чи процесуального закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій у випадках, коли за наслідками касаційного розгляду судом касаційної інстанції не ухвалюється кінцеве рішення у кримінальному провадженні.

~

Дотримання цього правила має важливе значення не лише як гарантія дієвості судового контролю, що здійснюється вищою судовою інстанцією, за законністю та обґрунтованістю рішень судів першої та апеляційної інстанцій, але й щодо забезпечення єдності судової практики в цілому.

~

Колегія суддів касаційного суду вважає, що викладені захисником у касаційній скарзі доводи~щодо істотного порушення кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції під час нового апеляційного розгляду є слушними з огляду на~таке.

~

Так, постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 скасовано ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року стосовно ОСОБА_7 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

~

Призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції у мотивувальній частині зазначеної постанови вказав на те, що під час нового апеляційного розгляду підлягають перевірці питання наявності в діях обвинуваченої суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та інші доводи сторони захисту, зокрема й щодо порушення права ОСОБА_7 на захист та застосування до обвинуваченої тиску працівниками поліції.

~

Під час нового апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що доводи апеляційної скарги сторони захисту є непереконливими та задоволенню не підлягають, залишив оскаржуваний вирок суду першої інстанції без змін.

~

Проте суд апеляційної інстанції, хоча й виклав в ухвалі зміст апеляційної скарги захисника, однак належним чином зазначених у ній доводів не проаналізував і не навів переконливих мотивів для їхнього спростування.

~

Так, сторона захисту заявляла про здійснення працівниками поліції фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_7 після її затримання, внаслідок чого вона обмовила себе на досудовому слідстві.

Стаття 3 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському~ чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

~

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке з нею поводження з боку працівників міліції або інших представників держави, яке було таким, що порушує ст. 3 Конвенції, це положення за своєю суттю вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Таке розслідування має бути здатним призвести до встановлення і покарання винних осіб (рішення у справах Яременко проти України , Зякун проти України , Кобець проти України ).

~

Мінімальні критерії ефективності (за практикою ЄСПЛ) включають вимоги того, що таке розслідування має бути незалежним, безстороннім, а також бути предметом прискіпливої уваги з боку громадськості, і при цьому компетентні органи повинні діяти зі зразковою сумлінністю та оперативністю ( Яременко проти України ).

~

Суд апеляційної інстанції при повторному апеляційному перегляді організував розслідування викладених у скаргах ОСОБА_7 обставин. Постановою від 22 липня 2021 року старшого слідчого четвертого слідчого відділу~ Територіального управління Державного бюро розслідувань кримінальне провадження за ч. 2 ст. 365 КК України (відомості про нього внесені до ЄРДР 11~лютого 2021 року за скаргою ОСОБА_7 ) закрито за відсутністю складу злочину.

~

Суд апеляційної інстанції визнав цю постанову достатньою для спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.

~

Проте колегія суддів уважає такий висновок передчасним з тих підстав, що проведене слідчим ДБР розслідування не відповідає мінімальним критеріям ефективності: не було допитано осіб, яких звинувачувала ОСОБА_7 , не проведено жодної слідчої дії, і це при тому, що дане кримінальне провадження перебувало у слідчого п`ять місяців.

Водночас слідчий при прийнятті рішення не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 грудня 2018 року (справа ~301/2178/13-к), про те, що з аподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні пункту третього примітки до статті 364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за частиною другою статті 365~КК України.

~

Крім того, закриваючи кримінальне провадження за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, орган досудового розслідування~фактично підтвердив наявність події цього злочину, про яку заявляла ОСОБА_7 .

~

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не спростував доводів апеляційної скарги захисника про застосування до ОСОБА_7 тиску працівниками поліції та не виконав у цій частині постанову ККС ВС від 15 жовтня 2020 року.

~

Так само суд апеляційної інстанції не перевірив доводів захисника про незаконність, на його думку, затримання ОСОБА_7 , порушення її права на захист та проведення початкових слідчих дій без участі захисника.

~

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи~поза розумним сумнівом. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

~

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

~

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

~

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

~

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

~

Суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

~

До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.

~

Як убачається з ухвали, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який вказував на недоведеність вини його підзахисної в інкримінованому злочині поза розумним сумнівом, обґрунтував свої висновки про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому злочині тими ж доказами, допустимість яких оспорювала сторона захисту під час попереднього апеляційного перегляду.

~

При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема, протоколом слідчого експерименту від 06 липня 2019~року з участю обвинуваченої, речовим доказом запальничкою, виданою ОСОБА_7 05 липня 2019 року під час огляду місця події, протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій 6-7 липня 2019 року, показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 понятих при проведенні слідчого експерименту.

~

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на результати опитування ОСОБА_7 з використанням поліграфа 5 липня 2019 року, зробивши висновок про те, що такі результати підтвердили вчинення обвинуваченою підпалу господарства.

~

Захисник у своїй апеляційній скарзі вказував на недопустимість зазначених доказів з підстав, у тому числі, порушення права ОСОБА_7 на захист.

~

Суд апеляційної інстанції не в повному обсязі перевірив доводи захисника, не зробив свої висновки щодо відповідності отриманих доказів вимогам КПК України.

~

Так, суд апеляційної інстанції не проаналізував на предмет відповідності положенням ч. 7 ст. 97 КПК України показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,~які були залучені понятими до проведення слідчої дії слідчого експерименту, і які в судовому засіданні були допитані щодо показань, наданих~ ОСОБА_7 під час цієї слідчої дії.

~

Крім того, суд апеляційної інстанції залишив без належної перевірки доводи захисника про порушення права ОСОБА_7 на захист при проведенні з нею початкових слідчих дій без участі захисника, та не проаналізував у спосіб, передбачений КПК, такі обставини, як перебування ОСОБА_7 під контролем правоохоронних органів (представників держави): під час медичного огляду 05~липня 2019~року о 13:15; при проведенні дослідження на поліграфі 05 липня 2019~року з 15:10 до 17:30, в результатах якого зазначено, що ОСОБА_7 зізналась, що саме вона здійснила підпал; під час огляду її домогосподарства 05~липня 2019 року з 22:24 до 22:38, в ході якого вона фактично була допитана з приводу подій злочину.

~

Суд апеляційної інстанції також не надав належної правової оцінки такому доказу як протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій на відповідність вимогам статей 86, 87 КПК України і зазначив лише про те, що в ньому зафіксовано зізнання ОСОБА_7 у вчиненні підпалу, не звернувши уваги на те, що таке зізнання зроблене, зокрема, невстановленій службовій особі (співрозмовнику) в кабінеті ЧРВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області.

~

Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419, ч.~2 ст. 439 КПК України при розгляді апеляційної скарги сторони захисту, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст.~412~КПК України), які відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.

~

За таких обставин касаційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

~

Оскільки оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню через допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, то Суд позбавлений можливостей перевірити інші доводи касаційної скарги захисника.

~

~~~~~~~~~~~ Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, виконати вказівки суду касаційної інстанції, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника, дати на них вичерпні відповіді й постановити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

~

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

~

постановив:

~

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

~

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 23 липня 2021 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

~

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

~

~

С у д д і:

~

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3

~