Постанова у справі № 208/8468/19

~

Постанова

Іменем України

~

23 листопада 2021~року~

м.~Київ

справа 208/8468/19

провадження 51-1900км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ~ ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ямполя Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною~1 статті~115 Кримінального кодексу України (далі КК).

Оскаржені судові рішення

1.~~Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців.

Суд визнав доведеним, що 27 жовтня 2019 року приблизно о 22:00 біля кафе Стара Фортеця на проспекті В.~Стуса, 13-А в м. Кам`янському Дніпропетровської області у ОСОБА_7 з ОСОБА_8 стався конфлікт. Маючи умисел на заподіяння смерті, ОСОБА_7 розкладним ножем завдав ОСОБА_8 одного удару в ліву частину живота та другого удару в ліву частину грудної клітки, після чого залишив місце вчинення злочину. Від отриманих проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини та грудної клітки з ушкодженням серця ОСОБА_8 помер.

Вимоги і доводи касаційної скарги

2.~~У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті~438 Кримінального процесуального кодексу України (далі ~КПК), просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

3.~~Суть доводів скарги зводиться до того, що судами не доведено наявності в засудженого ~умислу на вбивство, а тому скоєний ним злочин слід кваліфікувати за статтею 119 КК.

4.~~На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що судами не спростовано версії засудженого про те, що ударів ножем ~він завдавав з метою вирватися з рук потерпілого, який його утримував. Залишилось поза увагою судів те, що ініціатором конфлікту був потерпілий , його поведінка була агресивною стосовно засудженого та його знайомих.

5. Засуджений надіслав до Суду доповнення до касаційної скарги захисника, у яких зазначив, що суди не з`ясували в чому полягав конфлікт між ним та потерпілим, а також не взяли до уваги наявності в останнього судимості.

Позиції ~учасників касаційного розгляду

6.~~Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

7.~~Під час касаційного розгляду захисник підтримав скаргу.

8.~~Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту, вважаючи оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими.

Оцінка Суду

9.~~Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в~скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з~огляду на~таке.

10.~~Згідно з приписами частини 1~статті 438 КПК~підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

11.~~Відповідно до статті 433 КПК Суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в~оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи~іншого доказу. Проте касаційний суд зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених у касаційних скаргах, чи було додержано судами першої й~апеляційної інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, які стосуються оцінки доказів з~ точки зору їх належності, допустимості, достовірності, та їх сукупності з точки зору~достатності для висновків суду.

12.~ Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений не заперечував факту заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень за обставин, указаних в~обвинувальному акті, хоча стверджував, що не мав умислу на вбивство.

13.~~Згідно з усталеною судовою практикою, узагальненою, зокрема, у~пункті~22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003~року ~2 Про~судову практику в~справах про злочини проти життя та здоров`я особи [1] , питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

14.~~Разом із тим відповідно до статті 24 КК умисел поділяється на прямий і~непрямий. Межа між цими видами умислу визначається спрямованістю волі винного: діючи із прямим умислом, винний бажає настання певних наслідків, діючи з непрямим умислом не бажає настання цих наслідків, але свідомо припускає їх настання.

15. У цій справі суд першої інстанції встановив, що між засудженим і його знайомими та потерпілим стався конфлікт. Потерпілий вдарив кулаком в обличчя одного із знайомих ОСОБА_7 . Засуджений, попередньо розклавши у кишені ніж, двічі вдарив потерпілого, який стояв перед ним. Для завдання ударів у життєво важливі органи засуджений використав ніж знаряддя, яким очевидно можуть бути заподіяні небезпечні поранення, при цьому сила ударів була така, що ніж увійшов у тіло потерпілого на глибину 8 см.

16.~~Таким чином, виходячи з установлених обставин знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації ушкоджень, зокрема завдання потерпілому двох ударів ножем у ліву сторону живота та грудей, тобто місце, де завідомо для будь-якої дорослої людини, розташовані життєво важливі органи , поведінки засудженого та потерпілого, що передувала події, ненадання потерпілому медичної допомоги і втечі з місця злочину, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в~сукупності вони свідчать про спрямованість умислу засудженого на вбивство.

17. ~~П ідстав для сумніву в~обґрунтованості такого висновку суду, зробленого на підставі з`ясування обставин, підтверджених доказами, які оцінено відповідно до статей 17 та~94 КПК, Суд не встановив.

18. Будь-яких фактичних даних про те, що дії потерпілого щодо ОСОБА_7 були тим суспільно небезпечним посяганням, безпосередньо спрямованим на заподіяння негайної та невідворотної шкоди, яке вимагало від засудженого діяти в стані необхідної оборони, тим більше із застосуванням ножа, у матеріалах справи не міститься, не наведено таких і у касаційній скарзі.

19. Також непереконливими є доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 вчинив убивство ОСОБА_8 унаслідок злочинної самовпевненості, тобто, що він передбачав можливість настання шкідливих наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення.

20.~~Інші доводи сторони захисту, зокрема щодо поведінки потерпілого під час конфлікту, а також його попередніх судимостей (як про це зазначає засуджений у доповненнях до касаційної скарги), не спростовують кримінально-правової оцінки діяння засудженого, наданої судом першої інстанції.

21.~~Отже, місцевий суд під час розгляду справи з`ясував усі передбачені статтею~91~КПК обставини, що належать до предмета доказування, обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення події злочину та доведеності винуватості ОСОБА_7 у його вчиненні і дав правильну кваліфікацію злочину за частиною~1 статті 115 КК.

22.~~Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості засудженого в учиненні інкримінованого йому злочину, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту. Ухвала апеляційного суду не суперечить приписам статті 419 КПК.

23.~ Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, за своїм видом і розміром є~необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

24. ~~ Таким чином, у ході розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваної ухвали апеляційного суду, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й~оскарженню не підлягає.

~

Судді:

~

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3

[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03#Text