Постанова у справі № 663/246/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Київ

~

справа 663/246/18

провадження 51 - 6143 км 19

Верховний~~ Суд~~ колегією~~ суддів~ Першої~~ судової~~ палати~~

Касаційного~~ кримінального~~ суду~~ у~~ складі:

~

головуючого судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисників ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_8 , ОСОБА_9

(у режимі відеоконференції),

ОСОБА_10 ,

засуджених ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 (в режимі

відеоконференції),

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за~касаційними скаргами засуджених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 липня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2020~року стосовно

~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_11 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ,

~

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України;

~

ОСОБА_14 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ уродженця м. Джанкой, АР Крим, який

мешкає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

~

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України;

~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_15 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ уродженця с. Петровське Петровського району

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Тамбовської області, Російська Федерація, який

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ мешкає за адресою:

АДРЕСА_3 ,

~

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України;

~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_12 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ уродженця та мешканця

АДРЕСА_4 ,

~

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від~09~липня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 17~листопада 2020 року, засуджено:

~

- ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна;

~

- ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;

~

- ОСОБА_15 за ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна;

~

- ОСОБА_12 за: ч. 4 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; ч. 1 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання ОСОБА_12 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

~

Також цим вироком засуджено ОСОБА_13 , судові рішення стосовно якого в касаційному порядку не оскаржуються.

~

За вироком суду ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

~

Так, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , будучи особами, які раніше вчинили розбій, ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою, 04 серпня 2017 року приблизно о 03.20 год на автомобілі Volkswagen Caravelle , державний номер~ НОМЕР_1 , прибули до домоволодіння АДРЕСА_5 , в якому проживали ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , на АДРЕСА_6 .

~

Приблизно о 05.30 год, дочекавшись, поки ОСОБА_16 відчинить вхідні двері будинку, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яке виразилось у нанесенні потерпілому близько семи ударів в голову, одинадцяти ударів по тулубу та кінцівках, внаслідок чого ОСОБА_16 отримав легкі тілесні ушкодження, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка виразилась у намірах застосування до потерпілого пістолета та ножа, одягли на ОСОБА_16 кайданки та через відчинені вхідні двері проникли до вказаного житлового будинку. При цьому ОСОБА_14 залишився в автомобілі, а ОСОБА_15 знаходився біля домоволодіння та спостерігав за зовнішньою обстановкою.

~

Після цього ОСОБА_12 піднявся на другий поверх будинку, схопив потерпілу ОСОБА_17 , одягнув на неї кайданки, затягнув до спальної кімнати, куди ОСОБА_11 та ОСОБА_13 затягнули потерпілого ОСОБА_16 , та почали вимагати у потерпілих гроші й золоті вироби, із погрозами застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, які виразились у демонструванні пістолета, ножа та висловленні намірів їхнього використання.

~

В результаті злочинних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 заволоділи грошовими коштами в сумі 3 450 євро (що за курсом НБУ становило 105~916,73 грн), 20~592~доларів~США (що за курсом НБУ становило 533~039,40 грн), 536 900 рублів Російської Федерації (що за курсом НБУ становило 228~773,09 грн), 338 200 грн та золотими виробами, заподіявши потерпілому ОСОБА_16 матеріальних збитків в особливо великому розмірі на загальну суму 1~423~287,83 грн.

~

Після цього приблизно о 07.30 год ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 із викраденим майном зникли з місця події, однак невдовзі були затримані співробітниками поліції.

Крім того, ОСОБА_12 за невстановлених обставин без передбаченого законом дозволу придбав короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю - дробовий пістолет SUPER-Р 35 , калібру .35 GR НОМЕР_2 , придатний для стрільби, та шість патронів, які є бойовими припасами - дробовими набоями, калібру .35 GR, які незаконно носив і зберігав при собі до моменту їхнього виявлення та вилучення працівниками поліції 04 серпня 2017 року під час огляду автомобіля Volkswagen Caravelle , державний номер НОМЕР_1 .

~

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

~

За змістом касаційних скарг засуджений ОСОБА_15 та його захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_15 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять їх скасувати, кримінальне провадження закрити, або призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги мотивують тим, що:

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ стороні захисту не відкривались речові докази;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недопустимих доказах протоколах огляду транспортного засобу від 04-05 серпня 2017 року, протоколі слідчого експерименту з участю потерпілої ОСОБА_17 ;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ підготовче судове засідання від 28 лютого 2018 року проведено без захисника ОСОБА_6 ;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ засудженому незаконно продовжено строк тримання під вартою;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ вирок проголошено за відсутності учасників провадження;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів, належним чином не перевірив і не спростував доводів апеляційних скарг, постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК України.

~

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги мотивують тим, що:

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах: протоколах огляду транспортного засобу, один з яких за 04 серпня 2017 року неможливо прочитати, протоколах відібрання біологічних зразків;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ немає достатніх доказів причетності до вчинення злочинів;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ відсутні аудіозаписи судових засідань за 08.05.2018, 30.05.2018, 27.11.2018, 22.01.2019, 10.06.2019, 09.07.2019 та журнал судового засідання за 09.07.2019;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ суд апеляційної інстанції формально розглянув апеляційні скарги, не дав належних відповідей на доводи сторони захисту, не навів підстав, з яких визнав їх необґрунтованими та постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України. ~~

~

Засуджений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просили їх скасувати та закрити кримінальне провадження, або призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги вони мотивують тим, що:

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недопустимих доказах , протоколі слідчого експерименту з участю потерпілої ОСОБА_17 ; протоколах огляду транспортного засобу;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ підготовче судове засідання від 28 лютого 2018 року проведено без захисника ОСОБА_7 ;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ стороні захисту не були відкриті речові докази;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ відсутній відеозапис судового засідання від 22.01.2019;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ судове засідання 28.02.2018 було проведено в режимі відеоконференції, не дивлячись на заперечення засудженого;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ухвала про обрання запобіжного заходу тримання під вартою від 04.08.2017 не відповідає вимогам КПК України;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив викладених в апеляційних скаргах доводів, не навів відповідного мотивування на їхнє спростування та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК України.

За змістом касаційних скарг засуджений ОСОБА_14 та його захисник ОСОБА_9 , не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просили їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги мотивують тим, що:

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ відсутні достатні докази винуватості ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого злочину;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недопустимих доказах - протоколах огляду транспортного засобу та відібрання біологічних зразків;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ відсутні частина аудіозаписів та журналів судових засідань;

-~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ суд апеляційної інстанції, обмежившись лише перерахуванням покладених в основу вироку доказів та загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого, наведені доводи належним чином не перевірив і не спростував.

~

Позиції учасників судового провадження

~

Захисники і засуджені підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.

~

Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг, просив судові рішення стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 залишити без зміни.

~

Мотиви Суду

~

Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

~

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

~

Статтею 438 КПК України передбачено, що неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання сторона захисту, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів касаційного суду виходить~із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.

~

Викладені в касаційних скаргах доводи щодо неналежної оцінки показань потерпілої та свідків, недослідження судом першої інстанції окремих доказів, зміни місцезнаходження вилученого транспортного засобу, невідповідності вилученої суми коштів під час обшуку вказаній у судових рішеннях, незаконності ухвал слідчого судді про обрання запобіжного заходу фактично стосуються переоцінки доказів й неповноти досудового розслідування та судового слідства, що не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.

~

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

~

За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

~

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

~

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

~

У поданих касаційних скаргах сторона захисту покликається на безпідставне засудження ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 за вчинення інкримінованих злочинів та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

~

Проте викладені у касаційних скаргах доводи засуджених і захисників Суд~уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального і кримінального процесуального законів з огляду на таке.

~

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_11 , ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 - ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 ч.~4 ст. 187, ч.~1 ст. 263 КК України, та правильність кваліфікації їхніх дій за даними нормами кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

~

Свої висновки про те, що ОСОБА_11 , ОСОБА_15 . ОСОБА_12 учинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, з кваліфікуючими ознаками: вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_14 сприяв вчиненню зазначеного злочину, ОСОБА_12 , окрім цього, придбав, носив і зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, суд першої інстанції зробив, обґрунтовано врахувавши:

- показання потерпілого ОСОБА_16 , який в судовому засіданні розповів про те, що на світанку 04.08.2017 до його будинку за адресою: АДРЕСА_5 вдерлись троє чоловіків, почали бити його та потерпілу ОСОБА_17 , на скручені руки одягли кайданки і стали вимагати наркотики, гроші та золото. При цьому нападники погрожували ножем та~пістолетом. Після цього один із нападників взяв його ремінь та почав ним його душити, здавлюючи шию. Погрожували відрізати груди потерпілій ОСОБА_17 . Ці тортури продовжувалися приблизно хвилин 40. Бив його в основному молодик, який був з ножем. Інший нападник, який був з пістолетом, також наносив йому удари, але в меншій кількості. Всі три нападники були в масках, рукавичках та чорних шапочках. Також нападники повідомляли йому, що на вулиці їх чекають двоє товаришів. Коли нападники пригрозили, що зараз його повісять, а співмешканку заріжуть, тоді він, побоюючись за життя співмешканки та за своє життя, вказав їм місце, де він зберігав гроші та коштовності. Після цього вони зняли з них кайданки, зв`язали руки та ноги поясами й сорочкою, наказали їм лежати на місцях і залишили будинок із викраденим майном. За день до нападу він бачив біля свого будинку обвинуваченого ОСОБА_15 , який сидів на бордюрі і на його запитання, що ти тут робиш? обвинувачений повідомив, що чекає на товариша. Після нападу він проходив тривале лікування. Впізнання золотих виробів проходило в лікарні, в присутності двох понятих;

- показання потерпілої ОСОБА_17 , яка підтвердила показання ОСОБА_16 і показала про те, що на початку нападу до неї підбіг обвинувачений ОСОБА_13 , на голові якого була панчоха, та який був з пістолетом. Нападник, якого називали малий - це обвинувачений ОСОБА_11 , він кочергою бив потерпілого ОСОБА_16 . Обвинувачений ОСОБА_12 , якого між собою нападники називали боксер , наніс потерпілому ОСОБА_16 основну частину ударів, він був з ножем і практично весь час перебував біля потерпілого ОСОБА_16 . Обвинувачений ОСОБА_12 був у чорній балаклаві, він погрожував відрізати їй частини грудей, знущався з неї, а обвинувачений ОСОБА_11 шукав в будинку, гаражі, автомобілі гроші та золоті вироби. Обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перебували біля них, спричиняли тілесні ушкодження їй та потерпілому ОСОБА_16 , погрожували позбавити життя, демонструючи пістолет та ніж, вимагаючи видати гроші та золоті вироби;

дані, що містяться у:

- протоколі огляду місця події від 04.08.2017 з фототаблицями, згідно з яким у належному потерпілому ОСОБА_16 домоволодінні АДРЕСА_5 вилучені ремені, пояс, сорочка чоловіча,~якими зв`язували потерпілих;

- протоколах огляду від 04 - 05.08.2017 з фототаблицями, згідно з якими в оглянутому автомобілі Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , крім іншого, виявлені та вилучені маска-балаклава, рукавички, панчохи, розкладний металевий ніж browning , пістолет, грошові кошти різними купюрами в національній та іноземній валюті, кайданки;

- протоколах від 22.08.2017 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій візуального спостереження за особами ОСОБА_14 , ОСОБА_11 в межах іншого кримінального провадження, дозвіл на використання яких у даному кримінальному провадженні надано слідчим суддею Апеляційного суду Херсонської області, згідно з якими ОСОБА_14 і ОСОБА_11 04.08.2017 в період часу з 03.05 до часу затримання (08.00) пересувались в межах м.~Скадовська та Херсонської області на автомобілі Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , з трьома особами чоловічої статі, які о 03.20 на вул.~Шмідта у м.~Скадовськ Херсонської області вийшли з автомобіля та о 06.50 на розі вулиць Чорновола та Пасічника в с.~Красне сіли до автомобіля;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 05.01.2018, відеозапис якого був переглянутий в судовому засіданні та відповідно до якого потерпіла ОСОБА_17 на місці відтворила обставини вчиненого 04.08.2017 відносно неї та потерпілого ОСОБА_16 розбійного нападу, детально розповіла про всі обставини події;

- протоколах пред`явлення речей для впізнання від 12.12.2017, згідно з яким потерпілий ОСОБА_16 впізнав викрадені у нього під час розбійного нападу 04.08.2017 золоті вироби;

- висновках судових товарознавчих експертиз ~2703 від 11.10.2017 та ~3505-мт від 07.12.2017, згідно з якими визначено ринкову вартість викрадених у потерпілого ОСОБА_16 золотих виробів;

- висновку судової молекулярно-генетичної експертизи 8-451 від 26.10.2017, згідно з яким на масці-балаклаві, вилученій 04.08.2017 під час огляду автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , встановлена наявність клітин з ядрами, генетичні ознаки яких належать особі чоловічої статі та співпадають між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 ;

- висновку судової молекулярно-генетичної експертизи 8-455 від 25.10.2017, згідно з яким на вилучених 04.08.2017 з рюкзака чорного кольору, який знаходився на передньому пасажирському сидінні під час огляду автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , рукавичках встановлена наявність клітин з ядрами, генетичні ознаки яких співпадають з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_16 та ОСОБА_13 ;

- висновку судової молекулярно-генетичної експертизи 8-452 від 25.10.2017, згідно з яким у вирізках з панчохи, яка була вилучена 04.08.2017 з салону задньої частини автомобіля під час огляду автомобіля Volkswagen , номер НОМЕР_1 , встановлена наявність клітин з ядрами, які належать особі чоловічої генетичної статі та співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 ;

- висновку судової молекулярно-генетичної експертизи 8-454 від 30.10.2017, згідно з яким на фрагменті марлі зі змивом з пістолета, вилученого 04.08.2017 із салону автомобіля під час огляду автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , встановлена наявність клітин з ядрами та встановлено їхні генетичні ознаки, які співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 ;

- висновку судової молекулярно-генетичної експертизи 8-459 від 30.10.2017, згідно з яким у вирізках з пари рукавиць, які були вилучені 04.08.2017 із салону задньої частини автомобіля під час огляду автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , встановлена наявність клітин з ядрами та встановлено їхні~генетичні ознаки, які співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 ;

- висновках судових балістичних експертиз ~383-бз від 18.09.2017 та~~~~~~~~~~~ 494-бз від 04.10.2017, згідно з якими вилучений 04.08.2017 в ході проведення~огляду автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , пістолет є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю дробовим пістолетом SUPER-Р 35 , калібру .35 GR, ~ НОМЕР_2 , іноземного виробництва (Німеччина), придатним для стрільби дробовими патронами, калібру .35 GR, та до проведення пострілів способом роздільного спорядження;

- висновку судової балістичної експертизи 385-бз від 21.08.2017, згідно з яким шість патронів, вилучені 04.08.2017 в ході проведення огляду автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_1 , є бойовими припасами дробовими набоями, калібру .35 GR, придатними для стрільби;

- висновках судово-медичних експертиз 71 від 01.09.2017 та 10/71 від 19.12.2017, згідно з якими у ОСОБА_16 виявлено легкі тілесні ушкодження, які за давністю утворення відповідають 04.08.2017, виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, у тому числі могли бути спричинені руками та ногами, а також внаслідок застосування кайданок (наручників);

- висновку судово-медичної експертизи 72 від 05.08.2017, згідно з яким у ОСОБА_17 виявлено легкі тілесні ушкодження, які за давністю утворення відповідають 04.08.2017, виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, у тому числі могли утворитися внаслідок застосування кайданок.

~

Суд першої інстанції проаналізував надані в судовому засіданні показання і належним чином їх оцінив, співставивши їх із сукупністю інших досліджених доказів.

~

Судовий розгляд проведено відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в~межах висунутого обвинувачення, а діям ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 дано правильну юридичну~оцінку.

~

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , проживаючи в різних місцях та на значній відстані один від одного, були затримані працівниками поліції з ОСОБА_14 в одному автомобілі, в якому працівники поліції виявили та вилучили частину викраденого в результаті розбійного нападу на потерпілих майна, яке було впізнано ОСОБА_16 . Крім того, в автомобілі були виявлені та вилучені пристосування, знаряддя та засоби для вчинення розбійного нападу (балаклава, верхні частини панчох з прорізами для очей, господарчі рукавички, ніж, пістолет з патронами, змінне взуття), на частині з яких згідно із висновками судових молекулярно-генетичних експертиз знайдені генетичні ознаки осіб чоловічої статі, які співпадають на відповідних предметах з генетичними ознаками зразків крові обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які безпосередньо проникали в будинок потерпілого ОСОБА_16 , з показань потерпілих мали на обличчях маски, на руках - рукавиці. Також суд зазначив, що кошти, викрадені у потерпілого, обвинувачені вже почали ділити між собою як результат награбованого, оскільки гроші були вилучені з різних місць автомобіля та з речей обвинувачених. На обґрунтування причетності ОСОБА_15 до вчинення інкримінованого злочину суд послався на показання потерпілого, який бачив його напередодні нападу біля свого будинку.

~

Тобто, суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складів злочинів та, ухвалюючи обвинувальний вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 вчинили інкриміновані їм суспільно небезпечні діяння та їхня винуватість доведена поза розумним сумнівом.

~

З огляду на вищевикладене доводи касаційних скарг засуджених та їхніх захисників щодо непричетності до вчинення злочину та недоведеності вини Суд уважає безпідставними.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом вирішено питання про їхню належність і допустимість з дотриманням вимог статей 85 - 87, 89, 94, 95 КПК України.

~

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 22, ч. 1 ст.~337~КПК України щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах висунутого обвинувачення.

~

Вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.

~

Що стосується доводів про недопустимість як доказів протоколів відібрання біологічних зразків, то Суд зазначає про таке.

~

Зі змісту ч. 2 ст. 100 КПК України вбачається, що речові докази можуть бути надані добровільно або на підставі рішення судді.

~

За приписами статті 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має~право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

~

Водночас, процедура відібрання біологічних зразків у ОСОБА_11 ,~ ОСОБА_13 , ОСОБА_12 відбувалась з дотриманням вимог КПК України на підставі постанов прокурора про здійснення відбору біологічних~зразків за добровільною згодою підозрюваних осіб~та~за~участю понятих, захисників, законного представника неповнолітнього ОСОБА_12 , що підтверджується наявними у матеріалах провадження відповідними протоколами. При цьому учасники не мали будь-яких зауважень, доповнень.

~

Тому твердження сторони захисту про недопустимість вказаних протоколів є безпідставними.

~

Що стосується доводів засуджених про оголошення вироку без їхньої участі, то Суд зазначає про таке.

~

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст.~323 чи ст. 381 КПК України, визнається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

~

Вказана вимога є однією з гарантій дотримання прав обвинуваченого, передбачених, зокрема, у ст. 42 КПК України, та спрямована на ефективну реалізацію таких прав під час здійснення судового провадження. Тобто, для~прийняття рішення щодо того чи є відсутність обвинуваченого в~судовому засіданні під час здійснення судового провадження підставою для~скасування судового рішення, слід визначити яким чином така відсутність~вплинула чи могла вплинути на ефективну реалізацію обвинуваченим своїх прав.

~

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 були присутніми в судових засіданнях, висловлювали свою думку з приводу висунутого обвинувачення, заявляли клопотання, брали участь у дослідженні доказів, виступали в дебатах та звертались до суду з останнім словом, однак на проголошення вироку 09~липня 2019 року обвинувачені не доставлялись.

~

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 7 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

~

На виконання зазначених приписів суд після виходу з нарадчої кімнати 09~липня 2019 року негайно проголосив вирок, головуючий роз`яснив зміст рішення, порядок і строк його оскарження та, як убачається з матеріалів провадження, цього ж дня ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 направив копію вироку.

~

Відсутність обвинувачених у залі судових засідань під час проголошення вироку жодним чином не вплинула на законність і обґрунтованість ухваленого рішення, не перешкодила їм реалізувати свої права, в тому числі й право на оскарження вироку в апеляційному порядку, та яким, як убачається з матеріалів кримінального провадження, сторона захисту скористалась.

~

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

~

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 4 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості та роль кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особи винних, зокрема, їхні характеристики, вік, стан здоров`я, тобто дотримався положень статей 50, 65 КК України.

~

Таким чином, урахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення, суд першої інстанції, належно умотивувавши своє рішення, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, призначив ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

~

Колегія суддів касаційного суду уважає, що призначене засудженим покарання у виді позбавлення волі є справедливим, необхідним і достатнім для їхнього виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

~

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 та прокурора, з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України перевірив зазначені в них доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які залишив їхні скарги без задоволення.

~

За результатами перегляду вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом та врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, належним чином умотивувавши свої висновки.

~

При цьому суд апеляційної інстанції визнав неспроможними доводи сторони захисту про порушення вимог ст. 290 КПК України, посилаючись на те, що їм були відкриті всі матеріали кримінального провадження, які досліджувались в судовому засіданні, про допустимість яких сторона захисту під сумнів не ставила, і на які, як на докази винуватості обвинувачених, суд першої інстанції після їхнього дослідження послався у вироку.

~

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в період з 25~січня до 02 лютого 2018~року підозрюваним і захисникам, які на той час представляли інтереси підозрюваних, було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, в тому числі й до речових доказів , що підтверджується їхніми відповідними підписами в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

~

Водночас суд апеляційної інстанції в ході апеляційної перевірки доводів сторони захисту про неможливість прочитання протоколу огляду від 04~серпня 2017~року вказав на те, що цей доказ був повно і всебічно досліджений судом першої інстанції, що підтверджується журналами судових засідань.

~

Суд апеляційної інстанції підтвердив правильність висновків суду першої інстанції, який ретельно дослідив надані сторонами докази.

~

Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не порушив вимог щодо безпосередності дослідження доказів.

~

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

~

Касаційною перевіркою встановлено, що доводи сторони захисту про відсутність частини аудіозаписів та журналів судових засідань як безумовної підстави для скасування судового рішення не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

~

Частиною 4 ст. 107 КПК України передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим, крім випадків, визначених у цій нормі (у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб).

~

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню унаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

~

Разом із тим колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі ст. 412 КПК України невід`ємною властивістю поняття істотність порушення вимог кримінального процесуального закону є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

~

Отже, системно-структурний аналіз зазначених норм КПК України свідчить, що для з`ясування питання про те, як неповне фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів вплинуло на законність ухваленого судом рішення, необхідно виходити з рівня істотності відхилень від вимог норми кримінального процесуального права.

~

Під час касаційної перевірки встановлена наявність відеозапису від 22~січня 2019 року та аудіозаписів усіх судових засідань у матеріалах кримінального провадження.

~

Також у матеріалах провадження наявні журнали судових засідань, в тому числі й за 09.07.2019, в яких також відображено хід судового розгляду.

~

На переконання колегії суддів, незадовільна якість запису в деяких місцях окремого судового засідання не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

~

Така позиція в повній мірі узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 листопада 2016 року у справі ~5-1 (15(16), про те, що при вирішенні питання про те, чи було порушення повноти фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу істотним і таким, що може потягнути за собою наслідки, визначені п. 7 ч.~2 ст.412 КПК України, необхідно зважати на обсяг інформації, відсутньої на технічному носії, та значимість тих процесуальних дій, які проводились у судовому засіданні і мали стати інформативною основою ухваленого судового рішення, але інформація про них виявилась відсутньою на технічному носії.

~

Доводи сторони захисту про безпідставну відмову у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів Суд також уважає необґрунтованими на таких підставах.

~

За приписами ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

~

Тобто для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.

~

При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження.

~

Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.

~

Прослуховуванням аудіозапису судового засідання в суді апеляційної інстанції встановлено, що, оголосивши клопотання про повторне дослідження доказів і з`ясувавши думку учасників процесу з цього приводу, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав, передбачених ст. 404 КПК України, для їхнього задоволення.~

~

До того ж, суд апеляційної інстанції погодився із оцінкою досліджених у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції доказів та не надавав їм іншої оцінки.

~

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові Великої Палати від 16 жовтня 2019 року (справа ~640/6847/15-к, провадження 13-43 кс 19), під час апеляційного провадження повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду.

~

Касаційною перевіркою матеріалів кримінального провадження також не встановлено порушень під час здійснення судового провадження 28 лютого 2018 року з огляду на таке.

~

Статтею 336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

~

З викладеного вбачається, що за наявності певних умов може здійснюватись дистанційне судове провадження.

~

Так, із прослуханого звукозапису судового засідання вбачається, що головуючим суддею було роз`яснено учасникам про об`єктивну неможливість здійснення доставки обвинувачених до Голопристанського районного суду Херсонської області через складні погодні умови та вирішення у цьому засіданні лише одного питання щодо доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу тримання під вартою.

~

Тому, з метою дотримання строків вказане клопотання прокурора судом першої інстанції розглядалось в режимі відеоконференції, тобто, судом фактично було забезпечено участь учасників провадження у даному судовому засіданні та надана можливість реалізувати свої процесуальні права.

~

Надалі обвинувачені, зокрема, ОСОБА_11 , брали безпосередню участь у судовому засіданні та мали можливість представляти свої правові позиції.

~

При цьому у зв`язку із неявкою захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 у підготовче судове засідання 28 лютого 2018 року інтереси обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_11 за дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для проведення окремої процесуальної дії представляли захисники ОСОБА_20 і ОСОБА_21 лише у цьому судовому засіданні, у якому, окрім розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, не вирішувались інші питання, зокрема, пов`язані з підготовкою до судового розгляду. В подальшому судовий розгляд кримінального провадження відбувався за участю захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які мали змогу здійснювати свої повноваження в повному~обсязі.

~

З огляду на викладене суд касаційної інстанції не погоджується з доводами касаційних скарг про порушення права засуджених на захист в суді першої інстанції.

~

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у даному кримінальному провадженні, Судом не встановлено.

~

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

~

постановив:

~

Касаційні скарги засуджених та захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від~09~липня 2019~року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 17~листопада 2020~року стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 без зміни.

~

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

~

С у д д і:

~

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3

~