Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями
Постанова НБУ № 98 від 03.09.2026
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03 вересня 2026 року № 98
Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями
Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статей 44, 66, 67 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, з метою імплементації положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012, удосконалення порядку визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями та підвищення ефективності управління банками України проблемними активами Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Зміни до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами), що додаються.
2. Департаменту методології регулювання діяльності банків (Оксана Присяженко) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Голова
Андрій ПИШНИЙ
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
03 вересня 2026 року № 98
Зміни до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями
1. Пункт 5 розділу І після підпункту 7 доповнити новим підпунктом 7-1 такого змісту:
“7-1) господарський договір – договір, укладений боржником, який є суб’єктом господарювання, з іншим суб’єктом господарювання (контрагентом боржника) з метою здійснення боржником господарської діяльності та спрямований на встановлення, зміну або припинення прав, обов’язків, пов’язаних із такою діяльністю, що визначають право боржника на отримання грошових коштів (виручки) за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги;”.
2. Абзац перший пункту 33-1 розділу II після цифр “40” доповнити цифрами “, 42”.
3. У розділі Х:
1) абзац шостий підпункту 2 пункту 107 після слів “(крім майнових прав на грошові кошти” доповнити словами “, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку, майнових прав на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги [далі – майнові права на грошові кошти (виручку)] за господарським договором”;
2) розділ після пункту 112 доповнити сімома новими пунктами 112-1–112-7 такого змісту:
“112-1. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором за одночасного дотримання таких умов:
1) кредитний договір та/або договір застави визначають:
докладний опис предмета застави;
право банку на постійній основі здійснювати контроль за наявністю / погашенням заборгованості за господарським договором, майнові права на грошові кошти (виручку) за яким отримані банком у заставу, та обов’язок боржника надавати банку всю потрібну інформацію для здійснення такого контролю;
право банку списати кошти з поточних рахунків боржника для погашення заборгованості за кредитним договором у разі невиконання боржником зобов’язань за таким договором;
2) господарський договір, майнові права на грошові кошти (виручку) за яким передані банку в заставу, містить зобов’язання:
не вносити зміни до такого господарського договору без отримання попередньої письмової згоди банку;
здійснювати розрахунок за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги виключно в грошовій формі шляхом перерахування контрагентом боржника грошових коштів за таким господарським договором на рахунок боржника, відкритий виключно в цьому банку;
беззаперечне право банку продати / відступити або передати майнові права на грошові кошти (виручку) за господарським договором іншим сторонам без згоди боржника та його контрагента;
3) на момент передавання в заставу майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором товар (продукція) є фактично відвантаженим (відвантаженою) / роботи є фактично виконаними / послуги є фактично наданими, що підтверджується належним чином оформленими підтвердними документами (включаючи акти про приймання-передавання / виконані роботи / надані послуги, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації);
4) кінцевий строк розрахунків за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором є не меншим, ніж строк користування кредитом;
5) загальний строк оплати за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги, визначений господарським договором, не перевищує 365 календарних днів;
6) майнові права на грошові кошти (виручку) за господарським договором, отримані банком у заставу, достатньо диверсифіковані, включаючи диверсифікацію за кількістю та максимальним рівнем концентрації кожного з контрагентів боржника в загальній структурі майнових прав на грошові кошти (виручку);
7) контрагент боржника за господарським договором та боржник не належать до однієї групи пов’язаних контрагентів, що відповідають критеріям, ознакам та іншим вимогам, установленим пунктами 9–13, 17 глави 1 розділу VI Інструкції № 368, щодо визначення такими, що несуть спільний економічний ризик (незалежно від того, чи є такі контрагенти боржника контрагентами банку);
8) банк у внутрішньобанківських положеннях визначив правила, процедури, контроль щодо роботи із заставою у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, визначених цим Положенням, а також належний контроль спроможності такого виду застави / забезпечення об’єктивно, з дотриманням принципу обережності забезпечувати мінімізацію кредитного ризику.
112-2. Банк розробляє внутрішньобанківські положення щодо роботи банку із забезпеченням у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором з урахуванням вимог пункту 112-1 розділу Х цього Положення, а також щонайменше визначає в них методики:
1) аналізу бізнесу боржника, стану галузі, до якої він належить, та видів контрагентів боржника (включаючи), з якими він здійснює господарську діяльність;
2) оцінки спроможності контрагента боржника за господарським договором забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги згідно з умовами такого договору;
3) врахування досвіду банку щодо співпраці з боржником, а також досвіду співпраці боржника з його контрагентом за аналогічними договорами;
4) аналізу впливу боржника на спроможність контрагента здійснити розрахунки за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором.
112-3. Банк визнає контрагента боржника неспроможним забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги щонайменше в разі настання хоча б однієї з наведених нижче подій / ознак:
1) контрагент боржника прострочив більше ніж на 90 календарних днів оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором, майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за яким передані банку в заставу;
2) контрагент боржника прострочив більше ніж на 90 календарних днів оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за іншими господарськими договорами;
3) до умов господарського договору були внесені зміни в частині суттєвого (більше 90 днів) збільшення строків виконання контрагентом зобов’язань / здійснення розрахунків та/або прощення боргу;
4) контрагент боржника скористався можливістю зміни (продовження більше ніж на 90 днів) кінцевого строку оплати за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором, майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за яким передані банку в заставу;
5) банком визнано дефолт контрагента боржника за господарським договором, за активами щодо такого контрагента відповідно до вимог цього Положення (якщо такий контрагент є боржником банку);
6) щодо контрагента боржника за господарським договором подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство або порушено провадження у справі про банкрутство або визнано банкрутом.
112-4. Банк з урахуванням вимог підпункту 4 пункту 13 розділу II цього Положення на підставі судження визначає у внутрішньобанківському положенні події / ознаки додатково до тих, що встановлені в пункті 112-2 розділу X цього Положення, які можуть свідчити про неспроможність контрагента боржника забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги.
112-5. Банк не має права враховувати майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за господарським договором, укладеним із таким контрагентом, під час визначення розміру кредитного ризику в разі:
1) внесення змін до господарського договору, майнові права на отримання грошових коштів (виручки) за яким передані банку в заставу, без попередньої письмової згоди банку;
2) визнання контрагента боржника неспроможним забезпечити своєчасну та в повному обсязі оплату за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги.
112-6. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором з одночасним дотриманням таких вимог:
1) за умови відповідності вимогам пунктів 112-1–112-5 розділу X цього Положення;
2) в обсязі, що відповідає сумі грошових коштів (виручки), що має бути сплачена контрагентом на користь боржника за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором (без урахування податку на додану вартість), але не більше ніж вартість, визначена в договорі застави;
3) із застосуванням коефіцієнта ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.
112-7. Банк має право не застосовувати вимог абзацу четвертого підпункту 2, підпункту 6 пункту 112-1 розділу X цього Положення за господарськими договорами, контрагентами та платниками (одночасно) за якими є центральні органи виконавчої влади України / органи місцевого самоврядування України.”;
3) у пункті 121:
підпункти 1–3 після цифр “40” доповнити цифрами “, 42”;
підпункт 4 після цифр “12” доповнити цифрами “, 42”.
4. У додатках до Положення:
1) підпункт 9 пункту 1 додатка 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
“правила, процедури, методики щодо роботи із заставою у вигляді майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарським договором, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, визначених Положенням, а також належний контроль спроможності такого виду застави / забезпечення об’єктивно, з дотриманням принципу обережності забезпечувати мінімізацію кредитного ризику;”;
2) у таблиці додатка 6:
колонку 2 рядка 2 доповнити словами “, надані в іноземній валюті”;
таблицю доповнити двома новими рядками такого змісту:
“
1
2
3
4
41
Майнові права на грошові кошти (виручку) за відвантажений товар (відвантажену продукцію) / виконані роботи / надані послуги за господарським договором
- / -
0,3
42
Безумовні та безвідкличні місцеві гарантії міських та обласних рад, що мають клас не нижче ніж 4, визначений згідно з вимогами Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, надані в національній валюті
0,8 / -
-
”.
Законодавство України · текст збережено 08.09.2026
Відкрити першоджерело →Норма, якої стосується
Дослівний текст статті, чинна редакція.
Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит, згідно з вимогами, установленими Національним банком України. Система внутрішнього контролю банку має забезпечувати: 1) досягнення банком довгострокових цілей, зокрема прибутковості його діяльності; 2) здійснення банківської діяльності з урахуванням ризиків; 3) відповідність діяльності банку законодавству України та внутрішньобанківським документам; 4) достовірність фінансової, управлінської, статистичної звітності банку; 5) чіткий розподіл обов’язків, функцій та повноважень між радою банку та правлінням банку, а також між підрозділами банку. Внутрішній контроль банку здійснюється його підрозділами на трьох рівнях: бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки діяльності банку - перший рівень; підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - другий рівень; підрозділ внутрішнього аудиту - третій рівень. Система управління ризиками банку має забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків у діяльності банку з урахуванням розміру банку, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних банком операцій, організаційної структури та профілю ризику банку, особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк. Банк впроваджує адекватні та ефективні процеси для оцінки та підтримання на постійній основі достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України на постійній основі здійснювати оцінку достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків банку. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України розробляти та подавати до Національного банку України плани підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, забезпечення безперервної діяльності банку, фінансування банку в кризових ситуаціях, відновлення діяльності банку. Банк зобов’язаний доопрацювати, оновити такі плани на письмову вимогу Національного банку України у визначені ним строки. {Частина шоста статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк утворює постійно діючі підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) і забезпечує незалежне, об’єктивне та ефективне виконання цими підрозділами своїх обов’язків. Підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) діють на підставі положень, що затверджуються радою банку, і підпорядковуються головному ризик-менеджеру та головному комплаєнс-менеджеру відповідно. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер підпорядковуються раді банку та звітують перед нею. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера встановлюються Національним банком України. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер вступають на посаду після їх погодження Національним банком України. Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження або відмову в погодженні кандидатів на посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження або відмову в погодженні на посаду головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону. {Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення у строки, визначені частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону. {Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк має право покласти на головного комплаєнс-менеджера функції відповідального працівника банку за проведення фінансового моніторингу. Національний банк України має право вимагати заміни головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для заміни відповідної особи. Банк зобов’язаний погоджувати з Національним банком України рішення про звільнення головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, крім випадків звільнення таких осіб за власним бажанням, за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту). Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку. {Статтю 44 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } {Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011 , № 4452-VI від 23.02.2012 ; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 }
чинна з 2000-12-07Повний текст статті →
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку (банків); {Абзац четвертий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових пруденційних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення вимог до визначення (розрахунку) банками розміру ризиків, притаманних їхній діяльності; {Абзац одинадцятий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
чинна з 2000-12-07Повний текст статті →
Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, ключових учасників у структурі власності банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону. {Частина друга статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011 , № 3394-VI від 19.05.2011 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } При здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Професійне судження формується Національним банком України з урахуванням таких принципів: рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми); співмірності (пропорційності) (урахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому); обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них); комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення). {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій (зокрема, оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне, надійне та розсудливе управління банком, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку). {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Документи, у яких викладене професійне судження, мають бути підписані/затверджені/погоджені/схвалені Головою Національного банку України або уповноваженим(и) на такі дії службовцем(ями) Національного банку України. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Рішення Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, прийняті із застосуванням професійного судження, можуть бути оскаржені в судовому порядку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 } Документ, у якому викладене професійне судження, крім рішень Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, може бути переглянутий у встановленому Національним банком України порядку Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури за зверненням особи, якої він стосується. Особа має право клопотати про перегляд відповідного документа протягом 15 робочих днів з дня його отримання. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 } Національний банк України у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, з урахуванням оцінки фінансового стану та бізнес-моделі банку, ризиків, притаманних його діяльності, якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, має право: 1) встановлювати для банку підвищені значення пруденційних нормативів; 2) вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками; 3) вимагати перегляду політики винагород в банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Банк зобов’язаний подати план заходів щодо виконання вимог Національного банку України, який має відповідати вимогам Національного банку України, та забезпечити його виконання у визначені строки. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } У разі погіршення фінансового стану банку, що становить загрозу для його вкладників та інших кредиторів, Національний банк України має право встановити обмеження щодо діяльності такого банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів, у тому числі від державних органів іноземних держав, та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновника (засновників) банку, ключових учасників у структурі власності банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку осіб, що є власниками інструментів з умовами конверсії, та осіб, що прямо та/або опосередковано володіють істотною участю в цих особах, їхньої ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного капіталу банку, складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня та/або для набуття або збільшення істотної участі у банку, а також іншу інформацію, яка є необхідною для виконання Національним банком України функцій державного регулювання та нагляду. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 } Державні органи та інші особи зобов'язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 } При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. {Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011 , № 4452-VI від 23.02.2012 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину шістнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину сімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину вісімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право користуватися послугами інших, у тому числі іноземних юридичних та фізичних осіб, установ, за окремими угодами. {Частина дев'ятнадцята статті 67 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки. {Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 } Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. {Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 } Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право: 1) письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності; 2) уповноважувати службовця (службовців) Національного банку України на здійснення нагляду за діяльністю банку, про що повідомляє банк протягом двох робочих днів з дня визначення такого уповноваженого службовця (службовців). {Частина статті 67 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011 , № 1587-IX від 30.06.2021 } У межах здійснення нагляду за діяльністю банків днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку України є день складення ним документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття Національним банком України індивідуального акта щодо банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк зобов'язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів. {Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 } Уповноважений службовець Національного банку України має право: 1) вільного доступу у робочий час до всіх приміщень банку; 2) вільного доступу до інформації банку щодо його діяльності і щодо проведення ним будь-яких операцій, а також до всіх документів банку, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, у паперовій та в електронній формах; 3) вільного доступу до систем автоматизації банківських операцій; 4) виготовляти та вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України; 5) бути присутнім на загальних зборах учасників банку, засіданнях ради банку, правління банку та комітетів банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Керівники банку зобов’язані забезпечити уповноваженому службовцю Національного банку України вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку, доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем банку та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також забезпечити надання інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі щодо проведення банком будь-яких операцій. Банк зобов’язаний завчасно (не пізніше ніж за один робочий день) інформувати уповноваженого службовця Національного банку України про проведення загальних зборів учасників банку, засідань ради банку, правління банку та комітетів банку, обов’язкове утворення яких передбачено цим Законом, з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та створити умови для його участі у таких зборах/засіданнях. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину статті 67 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 } При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. {Абзац перший частини статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } {Абзац другий частини статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Абзац третій частини статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України під час здійснення нагляду співпрацює з іншими державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав. Співпраця відбувається на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах. {Статтю 67 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 }
чинна з 2000-12-07Повний текст статті →