Постанова in case no. 904/9943/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

Справа 904/9943/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Косенко А.П. - адвокат (ордер від 12.08.2020 АІ1049363)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро"

до приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"

про захист прав інтелектуальної власності на промисловий зразок.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.08.2020 29.3-02/1615 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. та лікарняним судді Селіваненка В.П. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.08.2020, який наявний в матеріалах справи.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень зі справи

1. Позов було подано про захист прав інтелектуальної власності на промисловий зразок (далі - ПЗ) і обґрунтовано тим, що відповідачем порушено право позивача на використання ПЗ за патентами 24005 та 33675 у вигляді виготовлення, пропонування для продажу та реалізації невизначеному колу осіб продукції, яка за зовнішнім виглядом є схожою до ступеня змішування із продукцією позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції

2. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2019 (суддя Балац С.В.):

- позов задоволено повністю;

- приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" (далі - Завод, відповідач) зобов`язано припинити пакування фасованих маргаринів (далі - ФМ):

у пакувальний лист (далі - ПЛ) Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Сонячний щедрик", що є візуально схожим до ступеня змішування на ПЛ Маргарин "ЩЕДРО" "Сонячний особливий", право власності на яке охороняється патентом 24005, зареєстрованим у державному реєстрі патентів України на промислові зразки (далі - Державний реєстр) 26.11.2012;

у ПЛ Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий смаколик", що є візуально схожим до ступеня змішування на ПЛ Маргарин "ЩЕДРО" "Вершковий особливий", право власності на яке охороняється патентом 24005, зареєстрованим у Державному реєстрі 26.11.2012;

у ПЛ Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий особливий", що є візуально схожим до ступеня змішування на ПЛ Маргарин "Запорізький" "Вершковий особий", право власності на яке охороняється патентом 33675, зареєстрованим у Державному реєстрі 10.01.2017;

- Завод зобов`язано вилучити з цивільного обороту ФМ, які упаковані:

у ПЛ Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Сонячний щедрик", що є візуально схожим до ступеня змішування на ПЛ Маргарин "ЩЕДРО" "Сонячний особливий", право власності на яке охороняється патентом 24005, зареєстрованим в Державному реєстрі 26.11.2012;

у ПЛ Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий смаколик", що є візуально схожим до ступеня змішування на ПЛ Маргарин "ЩЕДРО" "Вершковий особливий", право власності на яке охороняється патентом 24005, зареєстрованим у Державному реєстрі 26.11.2012;

у ПЛ Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий особливий", що є візуально схожим до ступеня змішування на ПЛ Маргарин "Запорізький" "Вершковий особий", право власності на яке охороняється патентом 33675, зареєстрованим у Державному реєстрі 10.01.2017;

- стягнуто із Заводу на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" (далі - Товариство, позивач) витрати зі сплати судового збору в сумі 9 600 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 26 083, 20 грн.

Рішення мотивовано з посиланням, зокрема на положення частини другої статті 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі - Закон), тим, що відповідачем здійснено використання ПЛ позивача в сукупності суттєвих ознак ПЗ у незапатентованому вигляді, а факт використання сукупності суттєвих ознак ПЗ у виробах відповідача підтверджений висновком судової експертизи.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 (колегія суддів: Отрюх Б.В., Грек Б.М., Остапенко О.М.)

- апеляційну скаргу Заводу задоволено;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано;

- прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю;

- судовий збір за подання позовної заяви та витрати на проведення судової експертизи в суді першої інстанції покладено на Товариство;

- стягнуто з Товариства на користь Заводу 14 400 грн судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на проведення повторної судової експертизи в сумі 30 144 грн.

Постанову мотивовано тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не є очевидно необґрунтованими.

5. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.04.2020 (колегія суддів: Селіваненко В.П., Булгакова І.В., Львов Б.Ю.) касаційну скаргу Товариства задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 скасовано; справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, Верховний Суд вказав на те, що в оскаржуваній постанові (як і в інших процесуальних документах апеляційного господарського суду в даній справі) відсутні дані (відомості) про те, що: відповідач (Завод) порушував перед цим судом питання про поновлення строку подання доказів, указаних в пункті 17 цієї постанови, наводив та обґрунтовував (доводив) поважні причини неможливості їх подання до суду першої інстанції, а апеляційний господарський суд належним чином оцінив поважність таких причин та перевірив її відповідними доказами.

Отже, ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, не дослідив пов`язаних з цим доказів та не надав відповідним обставинам і доказам належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку щодо необґрунтованості вимог позивача у цій справі. Тобто, оскаржувану постанову прийнято з порушенням вимог частин першої, другої і п`ятої статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 (колегія суддів: Верховець А.А., Поляков Б.М., Пантелієнко В.О.):

- апеляційну скаргу Заводу задоволено;

- рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2018 скасовано;

-прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю;

- судовий збір за подачу позовної заяви та витрати на проведення експертизи в суді першої інстанції покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро".

- судовий збір за подачу апеляційної скарги та витрати на проведення експертизи покладено на Товариство;

- стягнуто з Товариства на користь Заводу 14 400,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги та витрати на проведення повторної судової експертизи в сумі 30 144, 00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про недотримання апеляційним господарським судом положень процесуального законодавства та неправильне застосування норм положень матеріального права, просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Апеляційним господарським судом порушено правила залучення додаткових доказів у суді апеляційної інстанції.

9. Апеляційний господарський суд необґрунтовано призначив судову експертизу вже після початку розгляду справи по суті, а також безпідставно зупинив апеляційне провадження у зв`язку з призначенням експертизи.

10. Названим господарським судом неправильно застосовані положення частини шостої статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", внаслідок чого безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції.

Доводи іншого учасника справи

11. У відзиві на касаційну скаргу Завод заперечує щодо змісту і вимог касаційної скарги Товариства, наголошує, що касаційна скарга побудована на формальних міркуваннях та власного тлумачення статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". Наведені в ній аргументи необ`єктивно відображають реальні обставини справи, зазначені скаржником рішення Верховного Суду прийняті за результатом розгляду справ за інших обставин та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, а постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і просить залишити згадану постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

12. Судом першої інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

13. Громадянин України ОСОБА_1 є власником:

- патенту на ПЗ 24005 "Пакувальний лист для упаковки маргарину", який зареєстрований у Державному реєстрі 26.11.2012;

- патенту на ПЗ 33675 "Пакувальний лист для упаковки маргарину", який зареєстрований у Державному реєстрі 10.01.2017.

14. ОСОБА_1 як ліцензіаром і Товариством як ліцензіатом укладено ліцензійний договір від 03.04.2017 177 про передачу прав на використання промислових зразків за патентами (далі - Договір 177), відповідно до якого ліцензіар як власник патентів передав, а ліцензіат отримав невиключну ліцензію (дозвіл) на використання ПЗ у межах строку дії патентів.

15. Даним договором передбачено, зокрема, згоду ліцензіара та уповноваження ним ліцензіата здійснювати всі необхідні дії щодо поновлення порушених прав власника патенту, в тому числі шляхом звернення до суду.

16. Товариство є виробником, зокрема, ФМ у брусках. Відповідно до умов Договору 177 він виробляє, пропонує для продажу та продає:

- маргарин "ЩЕДРО" "Сонячний особливий", зображення ПЛ як ПЗ та вказівка відносно кольорів захищені патентом 24005;

- маргарин "ЩЕДРО" "Вершковий особливий", зображення ПЛ як ПЗ та вказівка кольорів захищені патентом 24005;

- маргарин "Запорізький" "Вершковий особий", зображення ПЛ як ПЗ та вказівка відносно кольорів захищені патентом 33675.

17. Як зазначає позивач (Товариство):

- після отримання прав на використання ПЗ за патентами 24005 та 33675 йому стало відомо, що відповідач (Завод) виготовляє, пропонує для продажу та продає невизначеному колу осіб ФМ в упаковках, а саме: маргарин столовий "Смачно як завжди" "Сонячний щедрик"; маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий смаколик"; маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий особливий";

- використані відповідачем зображення на ПЛ мають всі суттєві ознаки ПЗ, що захищені патентами 24005, НОМЕР_1 . При візуальному порівнянні запатентованих зображень ПЛ з тими ПЛ, що введені в обіг відповідачем, вбачаються схожість форми, кольору, фону, графіки, виконання технічної частини, включаючи головне зображення та знаки на бокових частинах, виду матеріалу пакування. Тобто маргарини, упаковані в ПЛ та введені в цивільний обіг відповідачем, можливо сплутати з маргаринами, які упаковані у запатентовані ПЛ та випускаються позивачем.

18. Згідно з висновком призначеної місцевим господарським судом експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, від 07.05.2018 083/18 (далі - Висновок 083/18):

- у виробі "пакувальний лист Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Сонячний щедрик" використано всю сукупність суттєвих ознак ПЗ за патентом України 24005;

- у виробі "пакувальний лист Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий смаколик" використано всю сукупність суттєвих ознак ПЗ за патентом України 24005;

- у виробі "пакувальний лист Маргарин столовий "Смачно як завжди" "Вершковий особливий" використано всю сукупність суттєвих ознак ПЗ за патентом України 33675.

19. Окремі елементи зображення ПЛ, які використані заводом у власних виробах (фірмовий знак "Смачно як завжди", знак для товарів і послуг у вигляді графічного зображення тарілки, виделки та ножа, ліцензійні зображення, матеріал - фольга, основний фон - золотий, авторська розробка - хвиля) є лише окремими елементами таких ПЛ, що можуть бути взяті до уваги лише у порівнянні з суттєвими ознаками зареєстрованого ПЗ.

20. Консультативний висновок від 14.06.2018 спеціаліста ОСОБА_2, складений за результатами аналітичного дослідження Висновку 083/18, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду, враховуючи Висновок 083/18. Хибність викладеного у вказаному консультативному висновку підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими відповідями судового експерта Фоя О.А. на запитання відповідача, перелік яких наведено у поданій останнім заяві до суду.

21. Судом апеляційної інстанції додатково з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

22. У матеріалах справи також міститься (крім Висновку 083/18 та консультативного висновку від 14.06.2018 спеціаліста ОСОБА_2) висновок спеціаліста патентного повіреного ОСОБА_3; цей висновок і зазначений консультативний висновок суперечать Висновку 083/18.

23. На думку апеляційного господарського суду, Висновок 083/18 є суперечливим, а місцевим господарським судом не обґрунтовано належним чином, чому він "не прийняв до уваги" висновки патентного повіреного ОСОБА_3 і спеціаліста ОСОБА_2 .

24. У зв`язку з цим та за клопотанням Заводу суд апеляційної інстанції призначив у справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності.

25. За наслідками такої судової експертизи (дорученої Центру судових експертиз та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи") складено висновок від 11.09.2019 022/СІВ/18 (далі - Висновок 022/СІВ/18), згідно з яким, зокрема, у виробах відповідача (пакувальних листах) не використано всю сукупність суттєвих ознак промислових зразків за патентами, право на користування якими наявне у позивача.

26. У судовому засіданні 15.01.2020 уповноважений експерт, що складав Висновок 022/СІВ/18, надав суду пояснення й зауважив, що тлумачення ознак ПЗ здійснюється в межах опису, відповідно, визначаючи суттєвою ознакою прямокутник, експерт виходив з опису ПЗ, який наведений у матеріалах описів ПЗ.

27. В постанові суду апеляційної інстанції від 19.05.2020 зазначено, що відповідно до частини восьмої статті 80 ГПК України докази приймаються судом у строк:

1) встановлений законом;

2) встановлений судом;

3) з пропущенням встановленого строку, у випадку якщо особа яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

28. Подання доказів, а саме: матеріалів заявок на промислові зразки за патентами України 24005, 33675, права на які належать позивачу, було здійснено у відповідності до норм частини восьмої статті 80 та частини першої статті 102 ГПК України, а саме: докази, які були необхідні для проведення судової експертизи, про що експертна організація повідомила суд, були подані відповідачем у встановлений Північним апеляційним господарським судом строк.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

29. Цивільний кодекс України:

частини перша, третя статті 418:

- право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом;

стаття 420:

- до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать промислові зразки;

частина перша статті 424:

- майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

частини перша і друга статті 432:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу;

- суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів.

30. Закон:

стаття 5:

- правова охорона надається ПЗ, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (частина перша);

- об`єктом ПЗ може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (частина друга);

- право власності на ПЗ засвідчується патентом. Строк дії патенту на ПЗ становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника патенту, але не більш як на п`ять років. Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 24 цього Закону (частина п`ята);

- обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак ПЗ, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Державного реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Державного реєстру зображення виробу.

Тлумачення ознак ПЗ повинно здійснюватися в межах його опису (частина шоста);

стаття 20:

- патент надає його власнику виключне право використовувати ПЗ за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням ПЗ визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого ПЗ, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого ПЗ, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

- патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати ПЗ без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту;

стаття 26:

- будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України; на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

31. Касаційна скарга, з якою Товариство звернулося 26.06.2020, розглядається відповідно до положень ГПК зі змінами, внесеними Законом України 15.01.2020 460-IX .

32. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пункту 1 (щодо застосування статей 195, 267, 269, 270 ГПК України в контексті правомірності призначення експертизи після початку розгляду справи по суті та статті 77 ГПК України в контексті мотивування рішення недопустими доказами) та пункту 3 (щодо застосування положень частини шостої статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" від 05.12.1993 3688-ХІІ) частини другої статті 287 ГПК України.

33. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України не приймається, оскільки суд касаційної інстанції встановив, що наведена підстава вже була предметом розгляду касаційної скарги Товариства, за результатами якого постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.04.2020 касаційну скаргу Товариства задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 скасовано; справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

34. Водночас касаційна скарга також мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини шостої статті 5 Закону (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

35. Згідно з частиною шостою статті 5 Закону обсяг правової охорони, що надається промисловому зразку, визначається сукупністю суттєвих ознак такого зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Державного реєстру патентів України на промислові зразки (далі - Реєстр) і засвідчується патентом з наведеного у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу; тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

36. Згаданий опис промислового зразка є документом, що складається заявником та не публікується. Правилами розгляду заявки на промисловий зразок не передбачено при проведенні експертизи заявки обов`язкового приведення переліку суттєвих ознак, зазначених заявником у такому описі, у відповідність із зображенням виробу, яке міститься в матеріалах заявки. Отже, опис промислового зразка, разом з зображенням, яке його розкриває є тими документами на підставі яких експертом встановлюються суттєві ознаки промислового зразка .

37. Таким чином, на час подання позову, пов`язаного із захистом права власності на промисловий зразок, не існує правовстановлювального документа, що містив би в словесній формі перелік суттєвих ознак промислового зразка, на який видано патент. Відтак, вирішення питань, пов`язаних з визначенням сукупності суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, потребує спеціальних знань, а отже, призначення судової експертизи.

38. Разом з тим, під час проведення експертного дослідження, для встановлення суттєвих ознак промислового зразка опис промислового зразка має бути досліджено разом з його зображенням.

39. Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

40. Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

41. Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

42. Згідно з частиною другою статті 107 ГПК України за наявністю сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

43. Судом апеляційної інстанції зазначено, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що висновок експерта Фої О.А. суперечить висновку спеціаліста-патентного повіреного ОСОБА_3 від 12.01.2018 та консультативному висновку ОСОБА_2 від 14.06.2018 за результатами аналітичного дослідження висновку судового експерта Фої О.А.

44. Враховуючи те, що суд першої інстанції не дав відповідну правову оцінку висновку спеціаліста-патентного повіреного ОСОБА_3 від 12.01.2018 та консультативному висновку ОСОБА_2 від 14.06.2018 за результатами аналітичного дослідження висновку судового експерта Фої О.А. і не усунув протиріч, які існують між висновками спеціаліста-патентного повіреного ОСОБА_3 від 12.01.2018 та консультативного висновка ОСОБА_2 від 14.06.2018 за результатами аналітичного дослідження висновку судового експерта Фої О.А. 083/18, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про призначення експертизи є обґрунтованим.

45. Відправляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, судова колегія касаційного господарського суду зазначила, зокрема, таке.

"Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції зазначив про суперечність (розходження) у висновках судових експертиз, а саме у Висновку 083/18 і у Висновку 022/СІВ/18; таке розходження, як вказано названим судом, зумовлене тим, що "в матеріалах справи були відсутні завірені копії матеріалів заявок на промислові зразки в яких міститься опис промислового зразка і під час дослідження питання тлумачення його ознак експерт, складаючи Висновок від 07.05.2018 083/18, не здійснив дослідження зразків в межах його опису, як передбачено статтею 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". Водночас, як зазначено скаржником (позивачем), не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи (як змістом оскаржуваної постанови, так і наявними у справі письмовими поясненнями відповідача з додатками до них - т.3, а.с. 15-58), названі матеріали заявок на ПЗ було подано відповідачем до суду апеляційної інстанції.

В оскаржуваній постанові (як і в інших процесуальних документах апеляційного господарського суду в даній справі) відсутні дані (відомості) про те, що: відповідач (Завод) порушував перед цим судом питання про поновлення строку подання доказів, указаних в пункті 17 цієї постанови, наводив та обґрунтовував (доводив) поважні причини неможливості їх подання до суду першої інстанції, а апеляційний господарський суд належним чином оцінив поважність таких причин та перевірив її відповідними доказами.

Отже, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, не дослідив пов`язаних з цим доказів та не надав відповідним обставинам і доказам належної правової оцінки, а тому дійшов передчасного висновку щодо необґрунтованості вимог позивача у цій справі. Тобто, оскаржувану постанову прийнято з порушенням вимог частин першої, другої і п`ятої статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення."

46. Суд апеляційної інстанції, врахувавши вказівки, що містяться в постанові Верховного Суду, зазначив таке.

Для проведення повторної судової експертизи у справі 904/9943/17, Центр судових експертиз та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з проханням зобов`язати сторони надати суду завірені копії матеріалів заявок на промислові зразки за патентами України 24005, 33675.

Витребування матеріалів заявок на промислові зразки, зроблене Центром судових експертиз та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи", було здійснено у межах наданих експерту прав відповідно до абз.3 пункту 2.1 Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 53/5, та на виконання частини шостої статті 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки".

Підставою для подання цих доказів стала ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року, відповідно до пункту 4 резолютивної частини якої було зазначено: "Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Щедро" та Приватному акціонерному товариству "Київський маргариновий завод" надати до 14.03.2019 завірені копії матеріалів заявок на промисловий зразок за патентом України 24005 та завірені копії матеріалів заявок на промисловий зразок за патентом України 33675, в яких саме і міститься опис промислового зразка." Докази, були подані 14.02.2019 відповідачем через канцелярію Північного апеляційного господарського суду у встановлений судом строк.

Зазначені докази збиралися судом для проведення судової експертизи, призначеної у справі, відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018. Про необхідність цих доказів для проведення судової експертизи було зазначено експертною організацією, якій було доручено проведення судової експертизи у справі.

47. Що ж до зупинення провадження у справі, то це - тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, призначено повторну судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 ГПК України), що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 зі справи 910/9883/17.

48. Аргументи касаційної скарги, усі разом і кожний зокрема, стосуються питань, пов`язаних або із встановленими обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній (чи того й іншого разом). Оцінка судами попередніх інстанцій висновків експерта не може бути перевірена й спростована судом касаційної інстанції з урахуванням того, що відповідні висновки, за змістом статті 104 ГПК України, є доказом зі справи.

49. Згідно з частиною другою статті 300 названого Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, та не довело неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

52. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

53. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 зі справи 904/9943/17 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова