Court judgment in case no. 420/12445/25

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Київ

справа 420/12445/25

адміністративне провадження К/990/17625/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф. розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу 420/12445/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді: Крусян А.В., Шевчук О.А.)

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2026 відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на постанову суду апеляційної інстанції у справі 420/12445/25.

Ухвалою суду від 07.09.2026 касаційний розгляд справи призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 08.09.2026.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2025: 9234/1532240520, 9235/1532240520, 9236/1532240520, 9237/1532240520, 9238/1532240520.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що інформація, отримана відповідачем від ДПС України, не є первинним документом в розумінні норм ПК України, а є лише листуванням між Державною податковою службою України та його територіальним управлінням, на підставі якого неможливо здійснити нарахування податкових зобов`язань позивачу.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що положеннями ПК України прямо передбачено можливість здійснення міжнародних запитів ДПС України, з метою отримання інформації від компетентного органу іноземної держави, з подальшим накопиченням та опрацюванням отриманої інформації для її безпосереднього використання під час виконання функцій та завдань, покладених на контролюючі органи. Суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідальним за справляння податків і зборів, за наслідком застосування всіх своїх заходів зі збору інформації у межах діючих процедур, на запит ДПС України отримано від суб`єкта господарювання Fenix International Ltd інформацію про установчі данні та виплачені доходи громадянам України, зокрема стосовно позивача. В оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції погодився з фактом встановлення податковим органом обставин порушення позивачем податкової дисципліни у ході проведення відносно нього процедур податкового контролю, суд констатував, що позивач у межах спірних правовідносин свідомо ухилявся від виконання свого конституційного обов`язку щодо сплати податків і зборів, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Позивач з рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обгрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає: ГУ ДПС в Одеській області помилково сприйняв лист ДПС України, як сам по собі доказ отримання ОСОБА_1 доходу, адже в самому Листі міститься вказівка щодо встановлення підтвердження фактів порушення, а не використання листа в якості джерела інформації та документа підтверджуючого факт порушення; відповідачем не надано до суду жодного первинного документа, що підтверджували б отримання ОСОБА_1 доходу за допомогою платформи ОnlуFаns, а надані на виконання вказівки суду додаткові матеріали не містять персональних даних позивача; ОСОБА_1 надавалися відповіді на запити ГУ ДПС в Одеській області, а тому притягнення до відповідальності у цій частині щодо ненадання інформації на запит контролюючого органу, також, є безпідставним.

Відповідач заперечив проти доводів і вимог касаційної скарги, подав відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін. У відзиві контролюючий орган вказує, що у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов`язання не відповідають дійсності або він не виконав обов`язок щодо подання декларації за наявності об`єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи. Втім, позивач на спростування обставини про отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans не надала жодного доказу під час проведення перевірки чи суду.

Переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, листом ДПС України від 02.10.2024 27331/7/99-00-24-04-03-07 (вх. ГУ ДПС в Одеській області 4218/8 від 02.10.2024) надіслано інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до якої громадянка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримала дохід від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2020 року, у сумі 3632 доларів США, протягом 2021 року, у сумі 52194,00 доларів США, протягом 2022 року, у сумі 213064,00 доларів США.

04.10.2024 ГУ ДПС в Одеській області листом 13800/КПР/15-32-24-05-06 звернулося до ОСОБА_1 із листом, яким повідомило, що згідно з отриманою інформацією, відповідно до пп. 72.1.4 п. 72.1 ст. 72 ПК України від 02 грудня 2010 року 2755-VI, із змінами і доповненнями, від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії нею одержано доходи від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2020 - 2022 років у сумі 268 890,00 доларів США, у тому числі; 2020 рік - 3 632,00 доларів СІІІА, 2021 рік - 52 194,00 доларів США, 2022 - 213 064 доларів США.

Крім того, із посиланням на ПК України ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що ОСОБА_1 податкові декларації про майновий стан та доходи за 2020, 2021 та 2022 роки не подані та доходи отримані від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd не задекларовані; зазначило про необхідність надати обґрунтоване пояснення щодо неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020, 2021, 2022 роки та надати завірені належним чином копії документів, які підтверджують суми отриманих доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2020 - 2022 років, у тому числі, але не виключно договори, угоди, контракти з суб`єктом господарювання Fenix International Ltd , банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснені послуги/реалізацію товару, інші документ, які стосуються зазначеного питання.

20.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДПС в Одеській області де надала пояснення з приводу отриманого у жовтні 2024 року листа від до ГУ ДПС в Одеській області, де зазначила, що з 2018 року проживала та вела спільний побут з Шиманським Едуардом та зазначила, що на ньому був тягар утримання її, як цивільної дружини. Своїх доходів заявниця не мала так, як була студенткою.

25.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДПС в Одеській області із запитом, яким просила надати інформацію щодо наступного:

1. Який точно компетентний орган Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії надав інформацію вказану у Вашому листі 13800/КПР/15-32-24-05-06 від 04 жовтня 2024 року, його організаційно-правова форма, повна назва, адреса.

2. На підставі якого порядку (угоди, рішення, договору тощо) здійснювалася комунікація Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області з компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у контексті прийняття рішення в інформаційному обміні.

Запит обґрунтовано тим, що ГУ ДПС в Одеській області у жовтні 2024 року на адресу заявниці надіслано рекомендованого листа 13800/КПР/15-32-24-05-06 від 04.10.2024 з інформацією у сфері податкового законодавства в якій було зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області відповідно до ст. 72 ПК України отримало інформаційні відомості від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з вектором орієнтації на британського суб`єкта господарювання Fenix International Limited .

Відповідь на даний запит надано Державною податковою службою України листом від 04.12.2024, якою зазначено, що інформація була надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Податковою та Митною Службою Його Величності. Комунікація, Головного управління ДПС в Одеській області з компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії не здійснювалася.

Зазначено, що обмін податковою інформацією з іноземними компетентними органами між структурними підрозділами ДПС та її територіальними органами здійснюється відповідно до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 квітня 2022 року 118, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 червня 2022 року за 606/37942, та Порядку взаємодії структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів щодо обміну податковою інформацією (крім автоматичного обміну) з іноземними компетентними органами, затвердженим наказом ДПС від 12 грудня 2023 року 1043.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікована Законом України від 17 грудня 2008 року 677-УІ Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах , зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27 травня 2010 року, ратифікованим ЗУ Про ратифікацію Протоколу про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах , який набрав чинності 01 вересня 2013 року.

02.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДПС в Одеській області із запитом про надання інформації, яким просила надати наступну інформацію:

1. Внаслідок чого Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області було здійснено асертивний висновок у напрямку шуканого факту передбачуваної діяльності резидента України з британським суб`єктом господарювання Fenix International Limited у масштабах наданих даних у Вашому листі 13800/КПР/15-32-24-05-06 від 04 жовтня 2024 року.

2. Чи визначено на момент подання цього інформаційного запиту Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області факт зарахування через банківську систему України чи видачі у готівковій формі зазначеного Вами доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Limited ?

3. На підставі яких бухгалтерсько-облікових первинних документів (акт виконаних робіт, розрахунково-платіжні відомості тощо) Головним Управлінням Державної податкової служби в Одеській області дійшло висновку, що я якимось чином могла взаємодіяти та отримувати дохід від британського суб`єкта господарювання Fenix International Limited ? У разі наявності у Головному Управлінні Державної податкової служби в Одеській області доказових відомостей із британським суб`єктом господарювання Fenix International Limited прошу Вас надати відповідні акти виконаних робіт, розрахунково-платіжні відомості тощо.

Заява обґрунтована тим, що у жовтні 2024 року ГУ ДПС в Одеській області на адресу заявниці було надіслано рекомендований лист 13800/КПР/15-32-24-05-06 від 04.10.2024 з інформацією у сфері податкового законодавства в якій стверджувально було зазначено, що у розумінні ГУ ДПС в Одеській області вона придбала дохід із вектором орієнтації на британського суб`єкта господарювання Fenix International Limited .

Відповіддю від 11.12.2024 Державною податковою службою України зазначено, що Державною податковою службою України у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, що набула чинності 11 серпня 1993 року та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27 травня 2010 року, від компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії отримано в електронному вигляді податкову інформацію щодо доходів, які отримали громадяни України від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans.

Документом, що підтверджує отримання доходу громадянами України від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans є письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, яка містить у тому числі персональні дані отримувачів зазначеного доходу.

Відповідно пп. 20.1.4 п.20.1. ст.20, пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 09 грудня 2024 року 12791-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.12.2024 12791-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 10.12.2024 345/15-32-24-05-04, направлено засобами поштового зв`язку Укрпошта (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) 10.12.2024 ( 0600991898414), згідно вимог п. 42.2 ст. 42 ПК України, на податкову адресу ОСОБА_1 поштове відправлення особисто вручено платнику 16.12.2024, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі ФОПП ОСОБА_1 ), з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року.

За результатами перевірки складено акт документальної планової невиїзної перевірки 4364/15-32-24-05-15/3729907481 від 04.02.2025 (примірник акту перевірки відправлено 05.02.2025 після відмови ОСОБА_1 від отримання та підписання акту перевірки 04.02.2025 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення засобами Укрпошти, отримано ФОПП ОСОБА_1 08.02.2025).

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 встановлено порушення:

п.49.1, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.3, п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 ПК України, в частині ненадання до контролюючого органу податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та не задекларовано суму отриманого доходу за 2020 рік, у сумі 102 693,35 грн, за 2021 у сумі 1 423 758,37 грн за 2022 рік, у сумі 7 791 452,19 грн, як інші доходи, отриманих з джерел за межами України;

пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3, п.164.1, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.179.7 ст.179 ПК України, в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету податок на доходи з фізичних осіб у загальній сумі 1 677 222,70 грн, у т.р. за 2020 у сумі 18 484,80 грн, за 2021 у сумі 256 276,51 грн, за 2022 рік у сумі 1 402 461,39 грн;

пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3, п.164.1, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.179.7 ст.179, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3. п. 16 підрозділу 10 розд. XX ПК України, в наслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету військовий збір у загальній сумі 139 768,56 грн, у т.р. за 2020 рік у сумі 1 540,40 грн, за 2021 рік у сумі 21 356,38 грн, за 2022 рік у сумі 116 871,78 грн;

п.44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, в частині незабезпечення зберігання документів; ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України, в частині ненадання до податкових органів пояснень та копій первинних документів, щодо походження грошових коштів, отриманих з джерел за межами України та інформацію щодо їх оподаткування.

На підставі висновків акта перевірки 4364/15-32-24-05-15/3729907481 від 04.12.2025 та висновків Комісії з питань розгляду заперечень до акта перевірки 58/15-32-24-05 від 25.02.2025, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 04.03.2025: 9234/1532240520, 9235/1532240520, 9238/1532240520, 9237/1532240520, 9236/1532240520.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Положеннями пункту 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпунктів 78.1.1. та 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Судами встановлено, що правовою підставою для призначення та проведення перевірки слугували норми ПК України та податкова інформація, від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, згідно якого позивач отримувала доходи від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans та не подавала декларацію про отримані доходи.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 . Законом України від 30.10.2019 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05.12.2019 (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25.01.1988, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 677-VI, і для України вона набула чинності 01.07.2009 (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Суд зазначає, що отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що податковим органом не надані суду докази, які б підтверджували факт провадження позивачем діяльності зі створення контенту, а також відомості про реальний рух коштів, та звертає увагу на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, має доступ до інструментів міжнародного обміну інформацією.

Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пункту 164.1.3. статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Вказуючи про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд апеляційної інстанції виходив з доказового значення інформації, вказаної у листі ДПС України.

Разом з тим, суд не встановив, чи свідчить зазначена у міжнародній податковій інформації сума про розмір фактично отриманого доходу платника податків або відображає інший узагальнений показник діяльності облікового запису на платформі, сформований за результатами відповідного звітного періоду.

Також, у справі, яка розглядається, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходячи з доводів позову, апеляційний суд не перевірив чи містять матеріали справи відомості, які дозволяють визначити факт і момент отримання відповідного доходу, адже пункт 164.4 статті 164 ПК України пов`язує порядок перерахунку доходу, вираженого в іноземній валюті, саме з моментом його нарахування або отримання.

Позивач посилаючись на відсутність у міжнародній податковій інформації реєстраційного номера облікової картки платника податків та реквізитів банківського рахунку позивача, стверджує, що не отримувала відповідного доходу.

Суд відзначає, що наявність у міжнародній податковій інформації імені особи, дати народження, адреси електронної пошти, імені користувача облікового запису (username), внутрішнього ідентифікатора облікового запису (account reference) або інших ідентифікуючих відомостей може мати доказове значення для встановлення зв`язку відповідної інформації з конкретною фізичною особою. Тому сама по собі відсутність у такій інформації РНОКПП або реквізитів банківського рахунку не свідчить про її автоматичну недопустимість чи непридатність для ідентифікації особи.

Поряд з цим, належна оцінка таких відомостей потребує дослідження не лише змісту самої міжнародної податкової інформації, а й особливостей функціонування відповідної платформи, порядку створення облікових записів, вимог до підтвердження особи користувача, механізмів верифікації даних та значення ідентифікаторів, які використовуються платформою.

Отже, предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивача, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а також його розмір та період отримання.

Крім того, суд посилався на те, що неподання платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу тягне за собою накладення штрафу Контролюючим органом доведено порушення позивачем вимог підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України в частині ненадання відповіді на обов`язковий запит податкового органу, що стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Поряд з цим, позивач доводить, що нею надавалися відповіді на запити ГУ ДПС в Одеській області, а тому притягнення до відповідальності у цій частині щодо ненадання інформації на запит контролюючого органу є безпідставним.

Разом з тим, відповідач стверджує, що відповідь на запит надано, проте не у повному обсязі; копії первинних документів надані, водночас, документи, які підтверджують отримання доходу за створення контенту на платформі ОnlуFаns платником податків ОСОБА_1 не надані.

Колегія суддів указує, що обставини справи мають бути встановлені належним чином з урахуванням документів та наданих сторонами доказів.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін є сутністю офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зазначені у цій постанові обставини потребують ретельного, повного та всебічного дослідження для забезпечення правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для ухвалення законного й обґрунтованого рішення відповідно до статей 2, 242 КАС України.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 340, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі 420/12445/25 скасувати. Справу 420/12445/25 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду