Рішення in case no. 215/7411/26

Справа 215/7411/26

2/215/4437/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Яводчак Олександр Васильович, до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яводчак О.В. звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України 302 645,00 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим позивачем професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності (а.с.1-10).

В обґрунтування вказує, що в період роботи на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці на протязі 11 років, з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком 1 на ПрАТ, ним отримано хронічне професійне захворювання: МКХ 10 J44. Хронічне обструктивне захворювання легень від пливу пилу, група В, GOLD ІІ. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня що, відповідно до акту розслідування від 11.12.2025, виникло з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 24.07.2026 первинно позивачу було встановлено третю групу інвалідності та 30% втрата професійної працездатності в наслідок професійного захворювання. Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив значну частину працездатності, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Позивача турбують напади утрудненого дихання за типом задухи, які виникають при фізичних навантаженнях та спонтанно не залежно від часу доби. Турбує біль та фізичний дискомфорт. Значну частину часу він витрачає на підтримання свого здоров`я, що порушує його нормальні життєві зв`язки. Це додає йому ще більшого морального пригнічення та призводить до постійних переживань.

Провадження у даній справі відкрито ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.08.2026 року, в якій зазначено, що розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу встановено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

31.08.2026 в суд надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.66-79) разом з підтвердженням про направлення його копії позивачу. Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі, у відзиві вказує, що позивач був попереджений про шкідливість умов праці під розписку; за роботу в шкідливих умовах позивач отримував пільги та компенсації, підвищену оплату праці та додаткові відпустки. Тривалість роботи позивача в шкідливих умовах залежить від самого працівника і лише працівник несе відповідальність за наслідки свого вибору. Працюючи в шкідливих умовах, позивач сам повинен дбати про свій стан здоров`я. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивач, не зважаючи на явні ознаки ушкодження здоров`я та періодичне проходження лікування, продовжував працювати у шкідливих умовах. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ Північний ГЗК про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. Крім цього позивач був переведений на іншу роботу на підприємстві відповідача без шкідливих умов праці. Позивач не позбавлений можливості з помірним обмеженням життєдіяльності проводити різні види трудової діяльності, що він наразі і робить, продовжуючи працювати на підприємстві відповідача. Вважає, що позивачем не надано доказів спричинення шкоди, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, сума не відповідає вимогам розумності та справедливості, просить відмовити в задоволенні позову. Також, представник відповідача вважає, що заявлена сума на відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню, тобто податки слід стягнути з позивача у разі задоволення позовних вимог. Однак, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, в тексті відзиву представник відповідача виклав 7 запитань до позивача, керуючись ст.93 ЦПК України.

Станом на 09.09.2026 інших заяв, клопотань, пояснень в суд від сторін не надійшло.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Працюючи начальником дільниці в кар`єрі виробничої бурової дільниці 6 Ганнівського кар`єру з 12.09.2013 по 25.11.2024, ОСОБА_1 забезпечував відповідність напрямків ведення бурових робіт на майданчиках кар`єру. Внаслідок недосконалості технології видобутку руди, порушень систем вентиляції та пиловподавлення, протягом тривалої дії підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фібро генної дії в повітрі робочої зони, параметри якого перевищували нормативні. Вказаний період роботи позивача на ПрАТ підтверджується копією трудової книжки (а.с.36-42), обставини за яких позивач отримав хронічне професійне захворювання підтверджується п.17 акта розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.22).

Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 29.05.2026 (а.с.28-32), позивачу ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання: МКХ 10 J44. Хронічне обструктивне захворювання легень від пливу пилу, група В, GOLD ІІ. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня. Позивачу вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності з 13.07.2026, згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 125/26/1234/В від 24.07.2026 (а.с.33-38).

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності . Ст.ст.21, 28, 34 даного Закону було передбачено обов`язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.02.2007 року 717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте Конституційний Суд України вважає,що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Встановлений законодавством розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві не суперечить вимогам ст.22 Конституції України. З огляду на викладене, Конституційний Суд України не вбачає підстав для визнання не конституційними положень п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішенні спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_2 внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв`язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно зі ст.153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. На власника покладається обов`язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 29.05.2026 (а.с.28-32), встановлено хронічне професійне захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є: пил переважно фібро генної дії: концентрації пилу із вмістом вільного діоксиду кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму в 2,15 рази та складала 4,3 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. Умови виробничого середовища відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (а.с.22,23).

Позивач працював в умовах впливу шкідливих факторів понад 11 років.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер захворювання, пов`язаного з обмеженням в пересуванні та фізичними навантаженнями, фізичними і моральними стражданнями позивача ОСОБА_2 у зв`язку з цим, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, а також тривалість його роботи у шкідливий умовах.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичним висновком ЛЕК, витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, випискою-епікризом, виписками із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.38-58), позов слід задовольнити частково та стягнути з ПрАТ на користь позивача 250 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ПрАТ на користь держави судовий збір в сумі 2500,00 грн.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 174 ч.4, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Яводчак Олександр Васильович, до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ Ікод 00191023 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 250 000 /двісті п`ятдесят тисяч/ грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ Ікод 00191023 - 2500 грн. судового збору на користь держави.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти -денний строк, з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 09 вересня 2026 року.

Суддя: