Постанова in case no. 824/43/22

Times New Roman CYR; Roboto Condensed; Calibri; Tahoma;

; ; ;

Постанова

Іменем України

19 січня 2023 року

м. Київ

справа 824/43/22

провадження 61-9402ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

за участю:

секретаря судового засідання --- Коваль А. В.

учасники справи:

заявник- IEC Industrie Export GmbH (Німеччина),

боржник- Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Україна),

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду (просп. Повітрофлотський, 28,

м. Київ) апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року у складі судді Приходька К. П. в справі за заявою IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року в справі 197/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Україна) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У травні 2022 року IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) звернулося до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року у справі 197/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (далі - ДП НАЕК Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Україна) про стягнення 137 607,83 євро, в тому числі: 132 840,00 євро - основного боргу за поставлену продукцію, 4 767,83 євро - 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а також, відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу у розмірі 1 300,00 євро.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року в справі 197/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) ДП НАЕК Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Україна) вимоги про стягнення 137 607,83 євро, в тому числі: 132 840,00 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 767,83 євро - 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 132 840,00 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 757,00 євро - 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання, 5 439,77 євро - відшкодування витрат з арбітражного збору та 1 300,00 євро - витрат на правову допомогу, а разом 144 336,77 євро.

Посилаючись на те, що Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом добровільно рішення не виконує, заявник просив заяву задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року в справі 197/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Україна) про стягнення 137 607,83 євро, в тому числі: 132 840,00 євро основного боргу за поставлену продукцію, 4 767,83 євро - 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а також відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу у розмірі 1 300,00 євро задоволено.

Видано виконавчий лист про стягнення з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь IEC Industrie Export GmbH суму в розмірі 144 336,77 євро.

Стягнуто з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь IEC Industrie Export GmbH суму сплаченого судового збору в розмірі 1 240,50 грн.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення

У вересні 2022 року IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з наданням Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Копусь і Муляр (далі - Адвокатське об`єднання) консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу і заперечення на клопотання ДП НАЕК Енергоатом у цій справі, участю в судовому засіданні, підготовкою та поданням цієї заяви, IEC Industrie ExportGmbH (Німеччина) понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 500,00 євро.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено.

Стягнуто з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь IEC Industrie Export GmbH витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 євро.

Виходячи з того, що зазначені у заяві IEC Industrie Export GmbH витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 євро є співрозмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними, Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов висновку, що вказані витрати піддягають стягненню з ДП НАЕК Енергоатом на користь IEC Industrie Export GmbH.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу,

31 жовтня 2022 року ДП НАЕК Енергоатом подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року, повний текст якої складено 03 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити у задоволенні заяви.

Київським апеляційним судом не були взяті до уваги заперечення боржника про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу; не дотримано критерію реальності витрат на професійну правничу допомогу адвоката (не перевірена їх дійсність та необхідність), а також критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин цієї справи; не були взяті до уваги висновки, наведені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії , а також висновок Верховного Суду, викладений в пункті 61 постанови від 24 жовтня 2019 року у справі 905/1795/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Окрім того, ДП НАЕК Енергоатом просило зупинити провадження у справі з розгляду цієї апеляційної скарги на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року до вирішення іншого апеляційного провадження, відкритого 29 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у цій же справі з розгляду апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року.

Доводи інших учасників справи

----У листопаді 2022 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Копусь А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити її без задоволення. Зазначав, шо позивачем доведено реальність понесених витрат на правову допомогу у зазначеній справі. ДП НАЕК Енергоатом не надано жодного доказу з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Рух апеляційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі 824/43/22 за заявою IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року в справі 197/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія ЕНЕРГОАТОМ (Україна) про стягнення заборгованості , за апеляційною скаргою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 листопада 2022 року об 11 год. 00 хв. за адресою: просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ, із повідомленням учасників справи.

Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи

Представник ДП НАЕК Енергоатом в судове засідання не з`явився, просив визнати поважними причини неявки боржника (ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП Запорізька АЕС ) в судове засідання у справі 824/43/22, призначене на 19 січня 2023 року, та провести за його відсутності), підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.

Представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) Муляр Є. Г. заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на скаргу.

Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц, провадження 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі 904/4507/18, провадження 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява 19336/04, 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі 596/2305/18-ц (провадження 61-13608св20).

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі 910/4201/19 вказано, що: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі 922/1163/18. При цьому договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі 751/3840/15-ц (провадження 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У вересні 2022 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. звернувся до Київського апеляційного суду з заявою, в якій просив покласти на ДП НАЕК Енергоатом витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом справи.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, представниками заявника надано:

- договір про надання правової допомоги від 28 липня 2021 року, KMLF/47/2021 укладений між IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) та АО ЮФ Копусь і Муляр в особі керуючого партнера Муляра Є.Г., за умовами якого виконавець зобов`язався здійснювати представництво клієнта в його спільному спорі з ДП НАЕК Енергоатом щодо стягнення з останнього суми основного боргу та 3% річних за договором від 14 лютого 2020 року 52(2)20ГЕ та від 03 березня 2020 року 53-121-01-20-09113, з повним обсягом процесуальних прав сторони в спорі (позивача) та повноважень передбачених відповідно до договору;

- додаткову угоду від 01 лютого 2022 року 1 до договору про надання правової допомоги від 28 липня 2021 року KMLF/47/2021, укладеного між IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) та АО ЮФ Копусь і Муляр в особі керуючого партнера Муляра Є.Г., за якою в порядку та на умовах визначених договором, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво клієнта в Київському апеляційному суді під час розгляду заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті у справі 197/2021. Загальна сума додаткової угоди (сума гонорару Адвокатського об`єднання) становить 500,00 євро, які клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 3 робочих днів з дати укладення даної додаткової угоди;

- банківську виписку від 09 червня 2022 року, відповідно до якої зазначена сума була в повному обсязі сплачена IEC Industrie Export GmbH Адвокатському об`єднанню ЮФ Копусь і Муляр згідно з виставленим рахунком 47/2021/4 від 18 травня 2022 року на суму 500,00 євро.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі 206/6537/19 (провадження 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

З огляду на наявність клопотання ДП НАЕК Енергоатом про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та відсутність у тексті додаткової угоди умов щодо форми і порядку обчислення адвокатського гонорару, проаналізувавши обсяг наданих Адвокатським об`єднанням заявнику послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлена представником IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) сума в розмірі 500,00 євро є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок ДП НАЕК Енергоатом , з урахуванням його заперечень, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 350,00 євро, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі

ДП НАЕК Енергоатом просило зупинити провадження у справі з розгляду цієї апеляційної скарги на додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року до вирішення іншого апеляційного провадження, відкритого 29 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у цій же справі з розгляду апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року.

Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, яка зазначена у пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, тому дане клопотання задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені Київським апеляційним судом повно, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова ухвала Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року підлягає зміні, шляхом зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 500,00 євро до 350,00 євро.

Керуючись статтями 376, 381-384 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про зупинення провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом задовольнити частково.

Додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року змінити, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 500,00 євро до 350,00 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 22 вересня 2022 року становить 12 672, 94 гривні.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 23 січня 2023 року.

Судді: М. Є. Червинська

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун