Ухвала in case no. 1-36/2001

~

~

~

~

~

УХВАЛА

6 червня 2022 року

м. Київ

справа 1-36/2001

провадження 13-24зво22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 , ~

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20

розглянула заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_4 у провадженні за заявою засудженого ОСОБА_21 про~~перегляд за виключними обставинами на підставі п.~2 ч.~3 ст.~459 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) вироку Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2001 року та ухвали Верховного Суду України від 29 січня 2002 року і

ВСТАНОВИЛА:

За вироком Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2001 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 29 січня 2002 року, ОСОБА_21 було засуджено за пунктами г , ж ст.~93, ст.~17 та пунктами г , ж ст.~93, ч.~1 ст.~223, ч.~1 ст.~222 Кримінального кодексу України 1960 року до~~покарання у виді довічного позбавлення волі.

Справа розглядалася за процедурою Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК 1960 року).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) у рішенні від 24 лютого 2022 року в справі Байло проти України (заява ~21848/20) констатував порушення щодо заявника ст.~3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) через ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою, а також у зв`язку з~~довічним ув`язненням без перспективи звільнення. ЄСПЛ постановив, що~~держава-відповідач повинна виплатити ОСОБА_21 7~500 євро у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_21 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами згаданих вироку й ухвали, які просить скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, звільнивши його від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

Суддя Великої Палати ОСОБА_4 заявив на підставі ч. 4 ст. 55 КПК 1960 року самовідвід від участі в розгляді заяви ОСОБА_21 , зважаючи на те, що він брав участь у справі останнього під час її розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши заяву судді ОСОБА_4 та наявні у Верховному Суді матеріали, Велика Палата дійшла висновку про необхідність задоволення заяви на наступних підставах.

За приписами ч.~4 ст.~55 КПК 1960 року суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участь у її перегляді судом найвищої інстанції, тобто Верховним Судом.

У силу ч.~1 ст.~56 КПК 1960 року за наявності підстав, передбачених статтями 54 55 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з п.~4 ч.~1 ст.~75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.~1 ст.~56 КПК 1960 року, ч.~1 ст.~80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 54 і 55 КПК 1960 року та статтями 75 79 КПК, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

У заяві судді ОСОБА_4 йдеться про неможливість його участі у розгляді заяви ОСОБА_21 , оскільки він раніше у складі колегії суддів Апеляційного суду Львівської області розглядав справу заявника ( ~ 1-36/2001), щодо якого було постановлено вирок.

Зазначені в заяві судді факти підтверджуються наявними у Верховному Суді даними, відображеними у вироку Апеляційного суду Львівської області від~~19~~вересня 2001 року.

Отже, матеріали провадження містять обставини, які можуть викликати сумнів у~~сторін стосовно об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_4 , що відповідно до статей 54, 55 КПК 1960 року, а також п. 4 ч. 1 ст. ~ ~75~~КПК унеможливлює його участь у розгляді звернення ОСОБА_21 .

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ (наприклад, рішення у справі Пероте Пеллон проти Іспанії від 25 липня 2002 року ( 45238/99)) та~усталеною практикою Великої Палати (ухвали від 19 квітня, 7 червня, 26~жовтня 2021 року у провадженнях ~13-55зво21, 13-96зво21, 13-217зво21, справи ~1-6/2003, 1-24/2002, 1-15-2006 відповідно).

З урахуванням наведених обставин і законодавчих приписів Велика Палата вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з метою уникнення повторної участі судді ОСОБА_4 у розгляді справи та запобігання виникненню у~~сторін сумніву стосовно об`єктивності, безсторонності й неупередженості суду.

З огляду на викладене, керуючись статтями 55, 57 КПК 1960 року, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_4 задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_4 від участі у розгляді заяви засудженого ОСОБА_21 про перегляд за виключними обставинами вироку Апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2001 року та ухвали Верховного Суду України від 29 січня 2002 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_12

ОСОБА_3 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_13

ОСОБА_4 ~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_14

ОСОБА_5 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_15

ОСОБА_6 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_16

ОСОБА_7 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_17

ОСОБА_8 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_18

ОСОБА_9 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_19

ОСОБА_10 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_20

ОСОБА_11 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~