У Комітеті Верховної Ради обговорили законодавчі євроінтеграційні зміни у сфері аквакультури та любительського рибальства, - Держрибагентство

Під головуванням Олександра Гайду, голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, відбулася робоча нарада, присвячена обговоренню окремих положень проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження норм права Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства та сфері аквакультури».

У заході взяли участь народні депутати України, голова Держрибагентства Ігор Клименок, його заступник Андрій Зінченко, представники Мінагрополітики, рибоохоронних патрулів, громадськості, профільних асоціацій та бізнес-спільноти.

Це вже друге засідання, присвячене детальному опрацюванню положень законопроєкту за окремими напрямами. Цього разу основну увагу зосередили на питаннях аквакультури та любительського рибальства, зокрема імплементації відповідних норм європейського законодавства, вдосконаленні механізмів державного регулювання та створенні сприятливих умов для сталого розвитку рибної галузі.

Так, у сфері аквакультури пропонується закріпити сучасні принципи державного управління, які передбачають врахування регіональних особливостей, застосування науково обґрунтованих підходів, залучення заінтересованих сторін до формування галузевої політики, а також підвищення прозорості та ефективності регулювання.

Одним із ключових нововведень є запровадження електронного переліку суб'єктів аквакультури, ведення якого здійснюватиметься засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства. Такий механізм покликаний забезпечити систематизацію відомостей про суб’єктів господарювання, водні об’єкти та гідротехнічні споруди, що використовуються для вирощування водних біоресурсів.

Окрему увагу учасники наради приділили врегулюванню правового статусу гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та рибогосподарських технологічних водойм. Зокрема, йшлося про необхідність чіткого розмежування споруд захисного та незахисного значення, визначення особливостей їх утримання й експлуатації, а також врегулювання правовідносин, пов’язаних із використанням об’єктів різних форм власності.

Також обговорено запровадження механізму переміщення чужорідних і немісцевих видів гідробіонтів для потреб аквакультури. Запропоновані зміни покликані розширити можливості вітчизняних виробників щодо вирощування нових видів водних біоресурсів, водночас забезпечуючи належний захист природних екосистем. Для цього передбачається встановлення спеціальних дозвільних процедур, вимог до науково-біологічного обґрунтування, моніторингу та відповідальності суб'єктів господарювання за можливі негативні наслідки такої діяльності.

Ще одним важливим напрямом обговорення стало вдосконалення регулювання любительського рибальства відповідно до європейських підходів. Зокрема, законопроєктом пропонується запровадити електронну декларацію для здійснення любительського рибальства, яка подаватиметься онлайн, безкоштовно та матиме безстроковий характер. Вона також підтверджуватиме ознайомлення рибалки з правилами рибальства.

Крім того, передбачається запровадження рибальського квитка, який даватиме змогу виловлювати водні біоресурси понад установлену безоплатну добову норму. При цьому право громадян на безоплатне рибальство у межах визначених норм зберігатиметься, а кошти від реалізації квитків пропонується спрямовувати виключно на зариблення водойм, що сприятиме відновленню та збереженню рибних запасів.

Водночас законопроєкт передбачає відтермінування зазначених нововведень. Зокрема, обов’язкове подання електронної декларації планується запровадити через чотири роки після припинення або скасування воєнного стану, а положення щодо рибальського квитка мають набрати чинності через два роки після його завершення.

«Запропоновані зміни спрямовані на формування прозорої та ефективної системи управління рибним господарством, удосконалення обліку й контролю у сфері любительського рибальства, розвиток конкурентоспроможної аквакультури та забезпечення сталого використання водних біоресурсів з урахуванням європейських стандартів», – зазначив голова Держрибагентства Ігор Клименок.

За підсумками наради учасники наголосили на необхідності подальшого опрацювання окремих положень законопроєкту з метою виконання євроінтеграційних зобов’язань України, забезпечення збалансованого розвитку галузі рибного господарства та врахування інтересів держави, суб’єктів господарювання і громадян.