Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України
Ухвала Конституційного суду України № 78-у(II)/2026 від 03.09.2026
УХВАЛА
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України
Київ
3 вересня 2026 року
№ 78-у(II)/2026
Справа № 3-213/2025(423/25)
Другий сенат Конституційного Суду України у такому складі:
Юровська Галина Валентинівна – головуючий,
Водянніков Олександр Юрійович,
Городовенко Віктор Валентинович,
Лемак Василь Васильович,
Первомайський Олег Олексійович,
Різник Сергій Васильович – доповідач,
розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Різника С.В. та дослідивши матеріали справи, Другий сенат Конституційного Суду України
установив:
1. Маліновський Юрій Романович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням (вх. № 18/423 від 10 листопада 2025 року) визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
У статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, що їх може бути оскаржено під час досудового розслідування (частини перша, друга), та встановлено, що „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“ (частина третя).
Суб’єкт права на конституційну скаргу просить перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 55 Конституції України статтю 309 Кодексу щодо „заборони оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді, якою учаснику кримінального провадження відмовлено у задоволенні вимог його скарги зобов’язати уповноваженого слідчого розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України його клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, надати йому і його представнику можливість ознайомитись з усіма матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні та зробити копії документів, які знаходяться в матеріалах справи“.
2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
2.1. У провадженні першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі – Слідчий відділ), перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною першою статті 364, частиною першою статті 365, частиною першою статті 366, частиною першою статті 371 Кримінального кодексу України.
Маліновський Ю.Р., який у зазначеному кримінальному провадженні має процесуальний статус заявника, подав слідчому Слідчого відділу клопотання, в якому просив надати йому та його представнику можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні та зробити копії документів, які містяться в матеріалах справи.
Старший слідчий Слідчого відділу листом повідомив, що Маліновський Ю.Р., маючи процесуальний статус заявника, не має права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Маліновський Ю.Р. звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягала в нерозгляді поданого Маліновським Ю.Р. клопотання в належний спосіб, просив зобов’язати слідчого розглянути клопотання й надати йому та його представнику можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні та зробити копії документів, які містяться в матеріалах справи.
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалою від 23 квітня 2025 року у задоволенні скарги відмовив. У резолютивній частині цієї ухвали зазначено, що вона оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Водночас Маліновський Ю.Р. оскаржив її в апеляційному порядку.
2.2. Хмельницький апеляційний суд, керуючись приписами статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, ухвалою від 5 травня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маліновського Ю.Р., оскільки її подано на судове рішення, яке апеляційному оскарженню не підлягає.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 11 серпня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маліновського Ю.Р. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 5 травня 2025 року на підставі пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
3. Другий сенат Конституційного Суду України, розв’язуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з постановленням неодностайно Третьою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України Ухвали від 22 січня 2026 року № 19-3(II)/2026 про відмову у відкритті конституційного провадження в цій справі на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“, ураховує, що „попри те, що згідно зі статтею 309 Кодексу більшість ухвал слідчого судді <…> апеляційному оскарженню не підлягає, ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження щодо таких ухвал підлягають оскарженню в касаційному порядку без виключень (частина шоста статті 399 Кодексу).
Такий підхід законодавця зумовлений не метою забезпечення касаційного перегляду ухвали слідчого судді по суті, він спрямований саме на перевірку законності відмови особі в доступі до апеляційного перегляду. Відповідна потреба може виникнути, зокрема, коли, на думку скаржника, допущено очевидну помилку у визначенні виду процесуального рішення чи правової підстави його постановлення або коли юридичні наслідки відповідної ухвали безпосередньо призводять до порушення таких конституційних прав і свобод особи, ефективний захист яких питомо потребує апеляційного судового контролю“ [абзаци перший, другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 6-р(II)/2026].
3.1. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів убачається, що Маліновський Ю.Р. обґрунтовував у судах апеляційної та касаційної інстанцій можливість апеляційного оскарження постановленої у його справі ухвали слідчого судді тим, що, на його думку, вона підлягала апеляційному оскарженню відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, оскільки є ухвалою, яка не передбачена приписами Кодексу.
Ураховуючи викладене, а також те, що предметом конституційної скарги Маліновського Ю.Р. є приписи Кодексу, що визначають перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, ухвала колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2025 року є остаточним судовим рішенням у справі суб’єкта права на конституційну скаргу.
Отже, Маліновський Ю.Р. вичерпав всі національні засоби юридичного захисту та дотримав строк подання конституційної скарги, визначений пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
4. Згідно із Законом України „Про Конституційний Суд України“ конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих приписів) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга є прийнятною за умов її відповідності вимогам, визначеним, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Конституційний Суд України зазначив, що „в пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України особі гарантовано безумовне право на апеляційний перегляд її справи по суті, але не встановлено таких самих за змістом і обсягом гарантій апеляційного оскарження тих процесуальних судових рішень, якими вирішуються окремі питання кримінального провадження“ [абзац перший підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15 липня 2026 року № 6-р(II)/2026].
4.1. Маліновський Ю.Р. твердить, що „положення ст. 309 КПК не можуть бути застосовані для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України за апеляційною скаргою учасника кримінального провадження, який відповідно до положень частин 1, 2 статті 55 КПК України є потерпілим і щодо якого уповноваженими особами (слідчим або прокурором) не виносилася вмотивована постанова про відмову у визнанні потерпілим“, та звертає увагу, що в його справі слідчий, який листом надав відповідь на клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, необґрунтовано твердить про те, що Маліновського Ю.Р. наділено правами (процесуальним статусом) заявника, у зв’язку з чим він не має процесуального права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Другий сенат Конституційного Суду України зазначає, що розв’язання питань, пов’язаних із набуттям процесуального статусу учасника кримінального провадження, не належить до повноважень Конституційного Суду України.
Таким чином, аналіз змісту та вимог конституційної скарги Маліновського Ю.Р. свідчить, що він не обґрунтував тверджень щодо неконституційності статті 309 Кодексу, натомість зацитував численні висновки суду касаційної інстанції щодо застосування приписів статті 309 Кодексу, висловив незгоду з ухвалою слідчого судді та його процесуальним статусом у кримінальному провадженні, визначеним органом досудового розслідування.
Отже, суб’єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 8, 55, 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 36, 55, 56, 62, 67, 77, 83, 86 Закону України „Про Конституційний Суд України“, відповідно до § 45, § 54 Регламенту Конституційного Суду України Другий сенат Конституційного Суду України
постановив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ДРУГИЙ СЕНАТ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Legislation of Ukraine · text saved 17.09.2026
Open the source →The provision concerned
The verbatim text of the article, current wording.
{Назва статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014 } /*1. {Частина перша статті 309 в тім, що вона не визначає права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні відповідно до статті 169 цього кодексу тимчасово вилученого майна, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2026 від 21.07.2026 . Частина перша статті 309 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення} Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; {Положення пункту 1 частини першої статті 309 щодо заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р/2020 від 17.03.2020 } 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 5 - 1 ) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; {Частину першу статті 309 доповнено пунктом 5 - 1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019 } 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 9 - 1 ) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень; {Частину першу статті 309 доповнено пунктом 9 - 1 згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024 } 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11 - 1 ) продовження відсторонення від посади; {Частину першу статті 309 доповнено пунктом 11 - 1 згідно із Законом № 2548-VIII від 18.09.2018 } 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; {Частину першу статті 309 доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014 } 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу. {Частину першу статті 309 доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 2548-VIII від 18.09.2018 }*/ /*2. {Частина друга статті 309 в тім, що вона не визначає права на апеляційне оскарження під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у неповерненні відповідно до статті 169 цього кодексу тимчасово вилученого майна, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2026 від 21.07.2026 . Частина друга статті 309 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення} Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9 - 1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. {Частина друга статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; № 2548-VIII від 18.09.2018 }*/ 3. Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. {Частина третя статті 309 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3871-IX від 17.07.2024 } {Положення частини третьої статті 309 щодо заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 5-р/2020 від 17.03.2020 } {Статтю 309 у тім, що вона не передбачає оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2026 від 15.07.2026 }
in force since 2012-04-13Full text of the article →
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. {Офіційне тлумачення частини першої статті 55 див. в Рішенні Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.97 } Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. {Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.97 , № 19-рп/2011 від 14.12.2011 } Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. {Статтю 55 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016 } Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. {Частина п'ята статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016 } Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
in force since 1996-06-28Full text of the article →
1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. {Частина перша статті 220 із змінами, внесеними згідно із Законами № 314-VII від 23.05.2013 , № 2548-VIII від 18.09.2018 , № 720-IX від 17.06.2020 } 2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.
in force since 2012-04-13Full text of the article →