← Back to search

Рішення у справі «Суржанов та інші про...

The European Court of Human Rights

About the judgment

Respondent state
Application no.
6086/13
Date of judgment
22.02.2018
Became final
Convention articles
6, 13, 34, 41
The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). Ukrainian courts apply ECHR case law as a source of law (Article 17 of that Law). For use in proceedings, verify against the original via the link at the bottom of the page.

Text of the judgment

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Рішення у справі «Суржанов та інші проти України»

(Заява № 6086/13 та 3 інші - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

22 лютого 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Суржанов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Сіофра О’Лірі (<…>),

Мартіньш Мітс (<…>), судді,

а також Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 01 лютого 2018 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у доданій таблиці .

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися на те, що тривалість відповідних кримінальних проваджень у їх справах була несумісною з вимогою щодо «розумного строку», та на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право при встановленні обґрунтованості кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом …».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших рішень, рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (<...>) [ВП], заява № 25444/94, п. 67, ЄСПЛ 1999-IІ, та рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року, Суд вже встановив порушення щодо питань, аналогічних тим, про які йдеться у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), № 7307/05, п. 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку .

14. Суд вважає за належне призначити пеню, виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.

4. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у переліку в додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 22 лютого 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Андре ПОТОЦЬКИЙ

Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції

(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П. І. Б. заявника,

дата народження

П. І. Б. представника

та місцеперебування

Початок провадження

Завершення провадження

Загальна тривалість,

інстанції

Суми,

присуджені

кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро) - 1

1

6086/13

17/01/2013

Анатолій Сергійович

СУРЖАНОВ

09/11/1940

Сергій Сергійович

Мєдвєдєв

м. Лисичанськ

20/07/2000

триває

Більше 17 років та 5 місяців,

2 інстанції

7200

2

77710/14

15/12/2014

Борис Іванович

ЩЕРБАК

09/08/1944

28/11/2005

29/01/2014

8 років, 2 місяці

та 2 дні,

3 інстанції

1200

3

1696/16

09/02/2016

Сергій Петрович

ДЗЮБЕНКО

18/06/1975

Людмила Анатоліївна

Кадлубовська

м. Житомир

24/12/2010

триває

Більше 7 років,

1 інстанція

2400

4

79236/16

08/12/2016

Олег Іванович

ПРУС

08/05/1967

Олег Володимирович

Мицик

м. Львів

26/06/2009

триває

Більше 8 років

та 6 місяців,

2 інстанції

2100

__________

- 1 Та додатково будь-який податок, який може бути стягнуто із заявників.

Рішення у справі «Суржанов та інші проти України» (Заява № 6086/13 та 3 інші - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 22.02.2018

Прийняття від 22.02.2018

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_c51

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 13.07.2018 — 2018 р., № 53, стор. 59, стаття 1880

The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights).

Original on zakon.rada.gov.ua ↗