ст. 576 ЦК
Текст статті
1. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
2. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде та/або може набути після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
{Частина друга статті 576 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }
3. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.
4. Предметом застави не можуть бути:
культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;
пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
{Частина четверта статті 576 в редакції Закону № 2518-VI від 09.09.2010 }
5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.
6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
7. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…диторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України). У частині першій статті 574 ЦК України вказано, що з астава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно із частиною першою статті 576 ЦК України п редметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, я…
…разі існування однієї з таких підстав: наявності в акті цивільного законодавства прямої вказівки про неможливість сторін відступати від його імперативного положення (наприклад, згідно частини п`ятої статті 576 ЦК України предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом); якщо зі змісту акту цивільного законодавства випливає обов`язковість його положень, яка може мати вигляд вказівки в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень, або виражатися за допомогою інших правових засобів (наприклад, таким буде пр…
…ні, встановленій договором. 113. Аналіз ст.ст. 546, 572, 576, 577 ЦК України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про заставу" дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі 921/5/18. 114. Погоджуючись з доводами позивача про те, що відповідне майно могло бути відчужено тільки за згодою заставодержателя,…
…статті 4 Закону України "Про заставу", статті 576 ЦК України, таке майно не може бути предметом застави. Водночас, оскільки ПП "Іріда" ніколи не набувала прав власника на це майно, в силу положень статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України "Про заставу", зазначене майно не може бути предметом застави. Водночас, в цьому випадку не підлягають застосуванню положення статті 27 Закону України "Про заставу", оскільки в цій ситуації скасовано перехід права власності від однієї особи до іншої. 18. Також у відзиві зазначено про зловживання АТ "Полтава-Банк" процесуальним правом на оскарження судових рішень, які вже…
…і збереження предмета обтяження. Аналіз статей 546, 572, 576, 577 ЦК України, статей 1, 4 Закону України Про заставу дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі 921/5/18. У постанові від 10 квітня 2018 року у справі 910/4772/17 Верховний Суд зазначив, що в разі коли належно зареєстр…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 05.08.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗