ст. 57 ККУ
Текст статті
1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
2. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
3. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.
{Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1180-VI від 19.03.2009 , № 1403-VIII від 02.06.2016 }
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…в звертає увагу на те, що відповідно до ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт не застосовується, зокрема, до державних службовців. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 , працюючи на посаді завідувача сектору документального забезпечення та архівної роботи Оболонського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, був державним службовцем, а тому до нього не могло бути застосовано покарання у виді виправних робіт. Отже, призначення судом такого виду покарання є неправильним застосуванням закону, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції та не виправив помилки. Враховуючи…
…ОБА_8 покарання у виді виправних робіт. Колегія суддів вважає слушними доводи касаційної скарги захисника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягав застосуванню, з урахуванням наступного. Так, згідно з ч. 1 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до д…
…я як виправні роботи в аспекті положень ст. 57 КК України, зокрема не перевірив, чи мала обвинувачена на час застосування до неї місцевим судом такого виду основного покарання певне місце роботи. Враховуючи, що вирішення питання щодо призначення особі виду покарання в цій конкретній ситуації потребує дослідження й надання оцінки колегією суддів касаційного суду окремим фактичним обставинам цього провадження, зокрема даним, які стосуються аспектів наявності чи відсутності певного місця роботи у засудженої на час ухвалення вироку щодо неї місцевим судом, яким їй було призначено основне покарання у виді виправних ро…
…а також обмеження волі лише тих осіб, які засуджені до таких видів покарання. Водночас особи, яким відповідний вид покарання призначений у порядку зміни згідно з актом про помилування, відповідно до статей 57, 82, 83 КК, у разі невиконання таких покарань не несуть ніякої відповідальності. А тому пропоновані зміни мають на меті вирішити існуючі проблеми в судовій практиці з розгляду питань про ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. ~ Отже, враховуючи те, що, після внесення змін до даної норми закону (в ред. Закону 1492-VIII від 07 вересня 2016 року) диспозиція ч. 2 ст. 389 КК перед…
…е тільки для осіб, які ухиляються від покарання, призначеного їх вироком суду, але й для осіб, які ухиляються від покарання, призначеного у порядку зміни згідно з актом про помилування, відповідно до статей 57, 82, 83 КК України, у разі невиконання таких покарань, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і суперечить висновкам Верховного Суду, сформульованим постановах від 04.04.2019~(справа ~346/5142/17) та від 29.05.2019 (справа ~51-9221км18). За таких обс…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 15.04.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗