ст. 55 ЗУ про ТОВ
Текст статті
1. Протягом 30 днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь у припиненні відповідно, зобов’язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів. Повідомлення про припинення товариства та строк для заявлення кредиторами своїх вимог оприлюднюються на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань автоматично у режимі реального часу за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
{Частина перша статті 55 в редакції Закону № 159-IX від 03.10.2019 }
2. Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом 30 днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, зазначеного в частині першій цієї статті, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій:
1) надання забезпечення виконання зобов’язання;
2) дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов’язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.
3. Якщо кредитор не звернувся до товариства у встановлений строк з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язання (зобов’язань) перед ним.
4. Виділ або припинення товариства не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
5. Товариство, створене внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, з якого здійснено виділ, які згідно з розподільним балансом не перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Товариство, з якого здійснено виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільним балансом перейшли до товариства, створеного внаслідок виділу. Якщо внаслідок виділу створено декілька товариств, вони несуть субсидіарну відповідальність спільно з товариством, з якого здійснено виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки товариства, з якого здійснено виділ, за окремим зобов’язанням, що існувало у нього до виділу, товариство, з якого здійснено виділ, та створені внаслідок виділу товариства несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов’язанням.
6. Якщо товариств-правонаступників, створених внаслідок поділу, декілька, то товариство-правонаступник, створене внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, що припинилося, які перейшли до іншого товариства-правонаступника згідно з розподільним балансом. Якщо після поділу неможливо точно визначити товариство-правонаступника щодо конкретних обов’язків товариства, що припинилося, товариства-правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами товариства, що припинилося.
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…давності. Тому, з огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими твердження контролюючого органу про наявність ознак безнадійної заборгованості щодо кредиторських зобов`язань, які передані новоствореній юридичній особі шляхом виділу з ТОВ Вісен Україна . При цьому, положення ст. 55 Закону 2275-VIII регламентують право, а не обов`язок кредитора звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: 1) надання забезпечення виконання зобов`язання; 2) дострокового припинення або виконання зобов`язання (зобов`язань) перед кредитором та відшкодування збитків,…
…, від 07.07.2021 у справі 362/121/15-ц, від 19.04.2023 у справі 916/4097/21, від 29.08.2023 у справі 910/5958/20, від 18.09.2024 у справі 751/1629/23; - суд апеляційної інстанції застосував частину 4 статті 55 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах; - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - електронних копій (без дослідження оригіналів) платіжних документів про перерахування з рахунків Приватного акціонерного товариства…
…ідставність набуття Відповідачем спірного майна у особи, яка не мала право його відчужувати суперечать статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 55 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статтям 257, 317, 319 Цивільного кодексу України. 3.5. У касаційній скарзі Відповідач, зокрема посилається і на те, що враховуючи положення Інвестиційного договору та те, що ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" здійснювало будівництво інвестиційного об`єкту за рахунок власних коштів, таким чином ТОВ "ТМО "ЛІКО-ХОЛДІНГ" правомірно набуло право…
…д час позовного провадження. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі 910/2615/18 (провадження 12-75гс21). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Щодо ж до захисту прав кредитора, то умови та порядок такого захисту, зокрема, при виділі з товариства, передбачені статтею 55 Закону України Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю . Так, протягом…
…країни (далі - ЦК України) та частини 2 статті 55 Закону України від 06.02.2018 2275-VIII Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю . Скаржник також вважає, що судами було допущено порушення правил юрисдикції під час розгляду даної справи, оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 квітня 2020 року по справі 813/6286/15, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Відз…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 01.01.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗