ст. 49 ККУ
Текст статті
1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
5. Давність не застосовується у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114 - 2 , катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439 , 442 , 442 - 1 цього Кодексу.
6. У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151 - 2 -156 - 1 , 301 - 1 -303 цього Кодексу, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.
{Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законами № 245-VII від 16.05.2013 , № 1183-VII від 08.04.2014 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 1256-IX від 18.02.2021 , № 2160-IX від 24.03.2022 , № 2812-IX від 01.12.2022 , № 4012-IX від 09.10.2024 , № 4268-IX від 26.02.2025 }
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…а ч. 1 ст. 353 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, що свідчить про відсутність згоди засудженого на таке звільнення. 154. За таких обставин Велика Палата вважає за можливе у цьому кримінальному провадженні прийняти рішення про звільнення засудженого від призначеного за ч. 1 ст. 353 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності, тобто застосувати положення п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК. 155. Велика Палата вважає, що за викладених вище обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга з доповненнями засудженого ОСОБА_21 - частковому задоволенню. Вирок Тернопільського міськрайо…
…206, 2208. 37. З наведених вище підстав колегія суддів дійшла висновку про передачу цього кримінального провадження на розгляд ВП ВС для відступу від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВСУ. 38. Ухвалою від 13 березня 2024 року ВП ВС прийняла до розгляду це кримінальне провадження. Позиції учасників судового провадження 39. У судовому засіданні засуджений ОСОБА_24 підтримав подане ним клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ч. 2 ст. 204 КК на підставі ст. 49 КК, а також просив задовольнити подані касаційні скарги. 40…
…року (далі - КПК 1960 року) на підставі ст. 49 КК звільнив ОСОБА_29 від призначеного за ч. 1 ст. 129 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Суд касаційної інстанції визначив вважати засудженими: ОСОБА_28 - за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 і пунктами 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 і ст. 348, ч. 3 ст. 27 і ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_29 - за сукупністю злочинів, передбаченихпунктами 1, 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.…
…ід призначеного покарання є слушним. 9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що за вказаною ухвалою апеляційного суду ОСОБА_1 відповідно до частини п`ятої статті 74 КК України звільнено від призначеного вироком суду покарання з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, проте не звільнено від кримінальної відповідальності на час ухвалення ВРП оскаржуваного рішення відносно позивача. 10. Суд першої інстанції також зазначив, що участь судді на засіданні ВРП при розгляді питання про припинення ві…
…тичної експертизи тексту частини другої статті 49 КК. 58. З огляду на викладене Велика Палата вважає, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 15.04.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗