ст. 32 ЗУ про ПВК-ФТ

1. Особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, а також у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть відповідальність згідно із законом.

2. Юридичні особи (крім банків), які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

Банки, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням Національного банку України шляхом відкликання банківської ліцензії (за ініціативою Національного банку України).

3. У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:

1) письмове застереження;

2) відкликання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;

{Пункт 2 частини третьої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

3) покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

4) штраф;

5) укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

За одне порушення не може бути застосовано більше одного штрафу.

{Абзац сьомий частини третьої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2736-IX від 04.11.2022 }

Днем виявлення порушення є дата складання суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання та нагляд за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, документа, в якому зафіксовано порушення, виявлене під час здійснення нагляду.

4. Передбачені частиною третьою цієї статті заходи впливу застосовуються до суб’єктів первинного фінансового моніторингу суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону здійснюють функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу з урахуванням вимог, передбачених цим Законом.

5. До суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:

1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, крім випадків, передбачених пунктом 13 - 1 цієї частини, - до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

{Пункт 1 частини п'ятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за порушення вимог щодо здійснення платіжних операцій, передбачених статтею 14 цього Закону, - у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

{Пункт 3 частини п'ятої статті 32 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022}

4) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6 - 1 ) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірної інформації, передбаченої цим Законом, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

{Частину п'яту статті 32 доповнено пунктом 6 - 1 згідно із Законом № 2571-IX від 06.09.2022 }

7) за перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;

9) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, - у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13 - 1 ) за порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення діловим відносинам (проведенню фінансової операції) з такими особами необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову таким особам від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції - до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

{Частину п'яту статті 32 доповнено пунктом 13 - 1 згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 }

14) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6. Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.

У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:

1) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, - 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу - двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. При визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу суб’єкти державного фінансового моніторингу враховують обставини вчиненого порушення, у тому числі:

1) характер і тривалість порушення;

2) фінансовий стан суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

3) вигоду, одержану суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена;

4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;

5) повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до суб’єкта первинного фінансового моніторингу протягом останніх трьох років застосовувалися заходи впливу;

6) ступінь відповідальності;

7) співпрацю суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.

8. До прийняття рішення (постанови) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходу впливу у формі укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт державного фінансового моніторингу та суб’єкт первинного фінансового моніторингу погоджують заходи для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками, строки виконання таких заходів, а також суму грошового зобов’язання, яку такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити в рамках виконання такої угоди.

У разі непогодження суб’єктом державного фінансового моніторингу та суб’єктом первинного фінансового моніторингу умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт державного фінансового моніторингу застосовує інший захід впливу.

У тексті угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії зазначається розрахована відповідно до вимог цієї статті сума грошового зобов’язання.

У разі порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єкт державного фінансового моніторингу має право застосувати захід впливу за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії, передбачений цією статтею.

9. Положення абзаців першого - сьомого частини третьої, частин четвертої - восьмої та абзаців четвертого - сьомого , дев’ятого та десятого частини одинадцятої цієї статті не поширюються на банки, філії іноземних банків.

{Абзац перший частини дев'ятої статті 32 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }

У разі порушення банками, філіями іноземних банків вимог законодавства у сфері запобігання та протидії Національний банк України пропорційно до вчиненого порушення має право застосувати до них заходи впливу відповідно, у порядку та строки, визначені Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України.

10. Суб’єкт державного фінансового моніторингу у разі розгляду питання про застосування заходу впливу запрошує уповноважену особу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, щодо якого має бути прийнято таке рішення, для надання пояснень/заперечень.

Запрошення надсилається суб’єкту первинного фінансового моніторингу електронною поштою або поштовим відправленням або оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу не менше ніж за два робочі дні до дня розгляду питання про застосування заходу впливу.

Національний банк України має право не запрошувати уповноважену особу суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім банків) відповідно до абзацу першого цієї частини у разі отримання від нього пояснень, у яких такий суб’єкт визнає порушення, виявлені Національним банком України під час здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії.

Неявка особи, запрошеної відповідно до абзацу другого цієї частини, не перешкоджає розгляду Національним банком України питання про застосування заходу впливу та прийняття рішення по суті.

{Статтю 32 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

11. Рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу, передбачених цією статтею, набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення (постанови).

Суб’єкт державного фінансового моніторингу (його уповноважена посадова особа) доводить до відома суб’єкта первинного фінансового моніторингу рішення (постанову) про застосування до нього заходів впливу шляхом вручення такого рішення (постанови) під підпис або надсилання його (її) поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), або надсилання його (її) на адресу електронної пошти суб’єкта первинного фінансового моніторингу, або оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами такого суб’єкта державного фінансового моніторингу.

{Частину одинадцяту статті 32 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

Особливості, пов’язані з доведенням до відома суб’єкта первинного фінансового моніторингу рішення (постанови) відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи), визначаються нормативно-правовим актом цього суб’єкта державного фінансового моніторингу.

{Частину одинадцяту статті 32 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

Інформація про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу (із зазначенням назви суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відомостей про застосовані заходи впливу, у тому числі розмір штрафу, а також загальних відомостей про порушення законодавства), оскарження зазначених заходів впливу та про відповідне рішення суду, що набрало законної сили, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу у встановленому ним порядку та залишається доступною для перегляду не менше п’яти років з дня оприлюднення.

Не підлягає оприлюдненню інформація про:

1) персональні дані відсторонених від посад посадових осіб;

2) застосовані заходи впливу, якщо таке оприлюднення може мати негативний вплив, завдати шкоди та/або загрожувати стабільності фінансової системи чи може мати вплив на досудове розслідування та/або судове провадження (крім узагальненої за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації без зазначення їх назв).

Рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу, передбачених цією статтею, може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до законодавства протягом місяця з дня набрання ним чинності.

{Абзац восьмий частини одинадцятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

У разі якщо протягом місяця з дня набрання чинності рішенням (постановою) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу у формі штрафу суб’єкт первинного фінансового моніторингу письмово не повідомив суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про добровільне виконання такого рішення (постанови), та таке рішення (постанову) не було оскаржено у судовому порядку, воно набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законодавством.

{Абзац дев'ятий частини одинадцятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

У разі якщо рішення (постанова) суб’єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу заходів впливу у формі штрафу протягом місяця з дня набрання ним чинності оскаржене у судовому порядку та адміністративним судом відкрите провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

{Абзац десятий частини одинадцятої статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

12. Штрафи, передбачені цим Законом, зараховуються до державного бюджету.