ст. 264 КАС
Текст статті
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 - 1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
{Пункт 1 частини першої статті 264 із змінами, внесеними згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 }
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
4. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
5. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
6. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
7. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
8. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
10. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
11. Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи.
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…ах цієї категорії вимог частини третьої статті 264 КАС України Велика Палата Верховного Суду зазначала в постанові від 28 квітня 2022 року у справі 9901/480/21. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що Указ Президента України про введення в дію рішення РНБО про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосується застосування відповідних заходів щодо визначених в ньому осіб, а отже, є актом індивідуальної дії, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки, передбачає індивідуалізовані приписи щодо обмеження здійснення господарської діяльнос…
…це, представник позивача вважав, що спірні укази як нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності, про що прямо зазначено у частині третій статті 264 КАС України. 6. Представник позивача просив не розцінювати звернення позивача у серпні 2025 року до Верховного Суду з позовом про оскарження указів Президента України від 14 травня 2018 року 126/2018 та від 21 червня 2018 року 176/2018 як таке, що здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про захист від порушення, спричиненого триваючою дією чинних акт…
…зову з огляду на вимоги частини третьої статті 264 КАС України, про що йшлося вище. До того ж у разі незгоди з рішенням ВРП, ухваленим за наслідками розгляду подання ВККС, апелянт має право оскаржити це рішення в порядку, передбаченому статтею 266 КАС України. 178. Посилання апелянта на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі 9901/460/18, є безпідставними, оскільки обставини, встановлені у цих справах, не є подібними. 179. Не погоджується Велика Палата Верховного Суду і з доводами ВККС про те, що суд першої інстанції безпідставно послався на практику Великої…
…ак, згідно з положеннями частини першої статті 264 КАС адміністративний суд у таких провадженнях перевіряє нормативно-правові акти суб`єкта владних повноважень (крім постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради України) на їх відповідність закону (законність нормативно-правового акта) та правовим актам вищої юридичної сили. Виявлення в чинних нормативно-правових актах або проєктах нормативно-правових актів факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, є завданням антикорупційної експертизи, суб`єкти проведення якої визначені статтею 55 Закону 1700-VII…
…е поширюються положення частини третьої статті 264 КАС України, а поширюються норми частини другої статті 122 КАС України. 51. З матеріалів справи встановлено, що до суду першої інстанції з цим позовом позивач звернувся 25.07.2023 через підсистему "Електронний суд", а відтак, ним було пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк для звернення до суду з відповідною позовною заявою. 52. Європейський суд з прав людини у пункті 27 рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є пра…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 01.01.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗