ст. 212 КАС
Текст статті
1. Кожний свідок допитується окремо.
2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.
3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз’яснює його права та обов’язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.
4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:
"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому ставить питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші учасники справи.
7. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання у будь-який час його допиту.
8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з’ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.
9. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.
10. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням учасників справи або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші учасники справи, а також суд.
12. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.
13. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом за місцем його проживання (перебування).
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…аві, зазначивши, що ОСОБА_4 не позбавлений права оскаржити постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року в порядку ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній на час прийняття ухвали), якщо вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили питання про його права, свободи, інтереси та обов'язки. У липні 2016 року ОСОБА_4 (син померлої третьої особи у справі - ОСОБА_8) в порядку ст. 211 КАС України, як особа, яка не брала участь у…
…першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вимоги до касаційної скарги. Частиною четвертої наведеної норми встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про св…
…першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вимоги до касаційної скарги. Частиною четвертої наведеної норми встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про св…
…першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вимоги до касаційної скарги. Частиною четвертої наведеної норми встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про св…
…ійшли до суду 02.10.2017 та 05.10.2017, колегія суддів зазначає наступне. 25. Відповідно до частини першої статті 218 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позивачем касаційної скарги та постановлення Вищим адміністративним судом України ухвали про відкриття касаційного провадження) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. 26. Аналогічне положення закріплене у частині першій статті 337 КАС України у чинній редакції. 27. Частиною другою статті 212 КАС України (в редакції, чинній на…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 01.01.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗