← Законодавство

ст. 20 ЗУ про ТОВ

редакція від 01.01.2026чинний

Текст статті

1. Учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

2. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.

3. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

4. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.

У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.

5. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов’язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

6. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов’язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

7. Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується.

8. Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.

Як цю норму застосовує Верховний Суд

60 постанов ВС посилаються на цю статтю. Спершу — Велика Палата й ті, де стаття стоїть у самому висновку суду. Позиція наведена дослівно з акта; повний текст відкривається в нас.
висновок обовʼязковий для всіх судівцитата з висновку суду

…астки іншого учасника? 3) Чи є підставою для недійсності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю недотримання порядку його укладення, визначеного статтями 20, 21 Закону 2275-VIII та статутом товариства? 4) Які питання вирішує суд у судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду позовних вимог про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки? Щодо юрисдикції спору 52. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочи…

цитата з висновку суду

…підлягають також і застосуванню приписи статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", з огляду на: приписи частини 3 статті 1 зазначеного Закону, яким передбачено, що управління товариствами з обмеженою відповідальністю та товариствами з додатковою відповідальністю, у статутних капіталах яких є частка держави або органів місцевого самоврядування, регулюється цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами; положення пунктів 6.14, 6.16 Статуту; приписи статей 3, 5, 7, 10-13, 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Суд за…

цитата з висновку суду

…04.11.2025 було порушено частину п`яту статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду, від 14.06.2022 у справі 904/4790/20 щодо неможливості переведення прав та обов`язків покупця у випадку, коли він вже передав належну йому частку іншій особі. Аналогічний висновок Верховного Суду у справах, коли договір купівлі-продажу був розірваний відсутній, проте, на думку скаржника, у цій категорії справ має бути застосовано такий же підхід. Наведене, за твердженням скар…

цитата з висновку суду

…оложень статей 14, 15 Закону 2275-VIII, колегія суддів зазначає, що учасник товариства зобов`язаний внести вклад у визначений строк, а у разі невнесення несе відповідні обов`язки перед товариством. Отже, невнесена частина вкладу є не активом, а зобов`язанням учасника перед товариством. З переходом частки до покупця до нього переходять і пов`язані з нею обов`язки (стаття 20 Закону 2275-VIII), у тому числі щодо внесення невнесеної частини вкладу. Таким чином, різниця між номінальною вартістю частки та ціною договору фактично відображає не надання майнової вигоди покупцеві, а прийняття ним додаткового майнового обов…

цитата з висновку суду

…рахуванням ч.4 ст.362 ЦК України та ч.5 ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". 214. Разом з цим, суди дійшли висновку, що застосування такого способу захисту є таким, що не призведе до необхідності повторного звернення позивача до суду, оскільки треті особи, які були залучені до справи як інші учасники (власники) відповідача, визнали позовні вимоги позивача, тобто у випадку задоволення позовних вимог (переведення прав) у подальшому будуть відсутні як судові спори щодо переведення прав, так і щодо складу учасників, розміру часток учасників підприємства, реєстраційних запи…

Показати ще ↓

Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 01.01.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.

Звірити з першоджерелом ↗