ст. 2 ЗУ про фінпослуги

1. Цей Закон:

1) встановлює загальні засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових та/або супровідних послуг, державного регулювання та нагляду за такою діяльністю, а також захисту прав клієнтів;

2) визначає правовий статус фінансових компаній та ломбардів, організаційно-правові засади їх створення, діяльності, реорганізації та припинення діяльності з надання фінансових послуг, а також повноваження Регулятора щодо державного регулювання та нагляду за такими установами.

2. Дія цього Закону не поширюється на діяльність міжнародних, міжурядових та/або міждержавних організацій з надання фінансових та супровідних послуг в Україні.

3. Якщо інше не передбачено спеціальними законами, дія цього Закону не поширюється на діяльність з надання фінансових та супровідних послуг в Україні юридичними особами публічного права, а також юридичними особами приватного права, єдиним учасником яких є держава, за умови що відповідні юридичні особи надають фінансові та супровідні послуги лише в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу осіб, і такими програмами визначені окремі умови надання фінансових та супровідних послуг, а їхні ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг відкликано відповідно до цього Закону.

Дія цього Закону не поширюється на діяльність Національної установи розвитку.

{Частину третю статті 2 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4622-IX від 08.10.2025 }

{Частина третя статті 2 в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 }

4. Діяльність банків регулюється цим Законом з урахуванням Закону України "Про банки і банківську діяльність".

5. Професійна діяльність на ринках капіталу регулюється цим Законом з урахуванням Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та інших спеціальних законів у сфері ринків капіталу.

6. У разі суперечності норм цього Закону нормам спеціальних законів, що регулюють діяльність надавачів фінансових та/або супровідних послуг, норми спеціальних законів мають перевагу.

7. Дія цього Закону поширюється на діяльність з надання допоміжних послуг виключно у випадках та в межах, передбачених спеціальними законами для таких допоміжних послуг.