ст. 19 ККУ

…б`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Частиною 2 ст. 19 КК встановлено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішен…

…ати ними. ОСОБА_7 підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України, вважається осудним, застосування заходів медичного характеру не потребує. З огляду на наведені обставини колегія суддів Верховного Суду вважає, що покарання засудженому ОСОБА_7 призначено апеляційним судом відповідно до вимог закону, яке за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України. Підстав вважати, що таке покарання є явно несправедливим через суворість, немає. За таких обставин касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню. Разом…

…дкованого вчинення кримінального правопорушення поза рамками інституту співучасті. Так, вчинення кримінального правопорушення особою із залученням осіб, які внаслідок віку (ст. 22 КК) чи неосудності (ст. 19 КК) не є його суб`єктами, не утворює співучасті та відповідно до ч. 2 ст. 27 КК особа, яка їх використала, розглядається як виконавець злочину і її дії кваліфікуються за статтями КК, якими передбачено відповідальність за відповідне кримінальне правопорушення. Також не підлягають кримінальній відповідальності особи, які діяли під фізичним або психічним примусом внаслідок застосування відповідного насильства чи…

…овлено наявності обставин, передбачених статтями 19, 20 КК України. На підставі наведених обставин у їх сукупності, зважаючи на мету покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та конкретних обставин вчинення протиправного діяння, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_7 покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав вважати призначене покарання явно несправедливим через суворість, а також підстав для пом`якшення покарання на підставі ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає. Ті обставини, на які посилається захисник у касаційній скарзі, самі собою не є противагою…

…від 26 квітня 2018 року про протилежне, колегія суддів зазначає таке. Так, згідно з вимогами статей 18, 19 КК України осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта кримінального правопорушення, що характеризується таким психічним станом особи, при якому вона під час вчинення кримінального правопорушення здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Здатність особи під час вчинення кримінального правопорушення усвідомлювати свої дії (бездіяльність) означає правильне розуміння фактичних об`єктивних ознак кримінального правопорушення - об`єкта посягання, суті діяння, обстановки, часу і місця, способу йо…

…чим порушено норми матеріального права ст. ст. 19, 20 КК України. Зазначає, що судом при призначенні~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 покарання не було враховано наявних, разом із щирим каяттям, на думку захисника, пом`якшуючих покарання обставин: активного сприяння розкриттю злочину та психічний стан засудженого, чим безпідставно не застосовано норми ст. 66 КК України. Вказує на те, що судом апеляційної інстанції при перевірці доводів апеляційної скарги захисника не дотримано практики Верховного Суду. Вважає, що наявні підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення засудженому більш м`якого покарання, ніж п…

…СОБА_6 , суд мав би врахувати положення статей 19, 20 КК щодо визначення станів осудності та обмеженої осудності, ст. 24 КК щодо визначення вини у формі умислу та ч. 4 ст. 37 КК щодо кримінальної відповідальності особи, яка не усвідомлювала, але могла усвідомити відсутність реального суспільно небезпечного посягання. Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_7 у частині істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених судами попередніх інстанцій при оцінці доказів у цьому кримінальному провадженні, зокрема положень ст. 94 КПК, є слушними. Що стосується доводів захисників про незаконність с…

…керувати ними. Ураховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги засудженого про те, що місцевий суд не розглянув питання щодо його осудності або обмеженої осудності та безпідставно не застосував до нього положення статей 19, 20 КК України, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, доводи касаційної скарги засудженого про те, що місцевий суд, розглядаючи матеріали кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, порушив його право на захист, оскільки сам засуджений під час судового розгляду не усвідомлював своїх дій, на переконання Суду, є надуманими з огля…

…не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності чи недоумства, а виявляє ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді емоційно - нестабільного розладу особистості, під дію частин 2, 3 статті 19 та статтю 20 КК не підпадає і може постати перед слідством та судом, є особою молодого віку, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо, проте за місцем навчання та утримання має позитивні характеристики, заподіяну шкоду відшкодував шляхом повернення викраденого майна, позицію потерпілого, який наполягав на реальній мірі покарання, відношення засудженого до вчиненого, м…

…тивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених вказаним Кодексом. За змістом положень статей 18, 19, 92, 93 КК України, ст. 503 КПК України підставою для застосування щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, примусових заходів медичного характеру є наявність у такому діянні юридичних ознак складу злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за винятком осудності як ознаки суб`єкта. Відповідно до вимог указаних норм матеріального закону осудність є об…

…про витребування цього висновку експертизи для вирішення питання щодо застосування до засудженого примусових заходів медичного характеру, є необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можу…

…станції не перевіряються. Разом із тим ~колегія суддів вважає прийнятними касаційні доводи прокурора щодо безпідставного посилання судів нижчих інстанцій на спрямованість умислу, мету і мотив дій ОСОБА_7 , при вчиненні нею інкримінованого суспільно небезпечного діяння. ~~ Осудність є однією з загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених~ст. 19 КК України~критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захвор…

…сел є формою вини відповідно до статті 23 КК України, відповідно до змісту якої виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. 53. Статтею 19 КК України визначено, що осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездія…

…ував відповідних обставин, які підлягають доказуванню за вимогами пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 91 КПК, встановлення яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, статей 18, 19, 20 КК . Тому ці порушення є істотними в контексті ч. 1 ст. 412 КПК. Беручи до уваги особливості касаційного розгляду, визначені в ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншог…

…у вигляді шизофреноподібного розладу органічного походження. Вказаний розлад позбавляв ОСОБА_7 здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на час інкримінованих дій і позбавляє такої здатності в цей час. ОСОБА_7 підпадає під дію ч. 2 ст. 19 КК України і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом; - дані акта судово-психіатричного експерта 355 від 07 жовтня 2022 року, відповідно яких ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофреноподібного розладу органіч…

…і неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану…

…ми внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру (ч. 2 ст. 19 КК). Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 93 КК примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння. Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 94 КК визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, су…

…кщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження. За змістом положень статей 19, 93 КК України, ст. 503 КПК України підставою для застосування щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, примусових заходів медичного характеру є наявність у такому діянні юридичних ознак складу злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за винятком осудності як ознаки суб`єкта. З висновку об`єднаної палати Касаційн…

…явність умислу в ОСОБА_6 , якого визнано неосудним. Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_6 як особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діянь, передбачених Особливою частиною КК України, у стані неосудності (ст. 19 КК України), не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання (відповідно вольова та інтелектуальна ознаки) не є суб`єктом кримінального правопорушення в розумінні ст. 18 ч. 1 КК України і в такому випадку відсутня його вина як обов`язкова основна ознака суб`єктивної сторони будь-якого складу кримінального правопорушення, а отж…

…віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Таким чином, осудність є однією із загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не п…

…ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_8 ). Ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою в цілому та в деталях і сумніву в їх достовірності не викликають. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.…

…і неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.…

…вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Відповідно до частини 2 статті 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психі…

…і неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану…

…ади і розлади поведінки внаслідок вживання опіоїдів, проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Тому у відношенні інкримінуємого йому діяння прийнято вважати осудним. Підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує, висновку судово-психіатричної експертизи 266 від 26 червня 2020 року ( ОСОБА_6 не потребує застосування заходів медичного характеру, станом на 09 березня 2020 року та на момент проведення експертизи мав психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання опіоїдів, які не досягають ступені душевного зах…

…у кримінального правопорушення. Суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність ( ч. 1 ст. 18 КК). Згідно зі ст. 19 КК осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ч. 1). Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керува…

…я у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними - є суб`єктами кримінального правопорушення, проте до неї згідно вимог ч. 3 ст. 19 КК України не може бути застосоване покарання. До такої особи застосовуються заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню. Визначальним для судів, які розглядали клопотання про застосування заходів медичного характеру, мало бути встановлення осудності особи як обов`язкової ознаки суб`єкта кримінального правопорушення, що було встановле…

…і неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану…

…стан сильного душевного хвилювання. З урахуванням викладеного розмежування умисного вбивства та вбивства у стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною стороною цих злочинів. Водночас відповідно до ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Згідно зі ст. 21 КК України особа, яка вчинила злочин у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, підлягає кримінальній відповідальності. Така кримінальна відповідальність наступає незалежно…

…ння у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними є суб`єктами кримінального правопорушення, проте до неї згідно вимог ч. 3 ст. 19 КК не може бути застосоване покарання. До такої особи застосовуються заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню. Визначальним для судів, які розглядали клопотання про застосування заходів медичного характеру, мало бути встановлення осудності особи як обов`язкової ознаки суб`єкта кримінального правопорушення, що не було встановлено у…

…ного ч. 3 ст.15, ч. 1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~ст. 115 КК. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів~у частині юридичної оцінки вчиненого ОСОБА_7 діяння, виходячи~з наступного. Згідно вимог ст. 18, ст. 19 КК осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта злочину, що характеризується таким психічним станом особи, при якому вона під час вчинення злочину здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) означає правильне розуміння фактичних об`єктивних ознак злочину - об`єкта посягання, с…

…винно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених вказаним Кодексом. За змістом положень статей 18, 19, 92, 93 КК України, ст. 503 КПК України підставою для застосування щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, примусових заходів медичного характеру є наявність у такому діянні юридичних ознак складу злочину, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за винятком осудності як ознаки суб`єкта. Відповідно до вимог указаних…

…оленні позову відмовлено. Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2015 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 19 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Зазначеним вироком установлено, що ОСОБА_3 стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_2 , власник ( ОСОБА_2 ) якої померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у зв`язку з тим, що остання не мала спадкоємців, квартира буде визнана відумерлою спадщиною та підлягатиме передачі до комунальної власності територіальної громади м. Дніпро. Реалізовуюч…

…ли не заперечувала можливості опосередкованого вчинення кримінального правопорушення й поза рамками зазначеного інституту. Так, вчинення кримінального правопорушення особою із залученням осіб, які внаслідок віку (ст. 22 КК) чи неосудності (ст. 19 КК) не є його суб`єктами, не утворює співучасті та відповідно до ч. 2 ст. 27 КК особа розглядається як виконавець злочину і її дії кваліфікуються за статтями КК, якими передбачено відповідальність за цей злочин, а також за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, за наявності для того підстав, передбачених ст. 304 КК. Таким чином, у випадках, коли при вчиненні розб…

…о судами не встановлено мотив кримінального правопорушення не заслуговують на увагу з огляду на таке. Осудність є однією з загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає…

…бещення малолітньої ОСОБА_11 . Попри доведеність вини ОСОБА_8 в інкримінованому злочині, у касаційній скарзі~ захисник ОСОБА_6 ставить під сумнів стан його осудності. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 19 КК осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.~ Як убачається з оскаржуваних судових рішень, психічний стан засудженого був предметом оцінки судів нижчих інстанцій. У судових рішеннях безпосередньо зазначено, що відповідно до висновку експерта ~491 від 26 липня 2018 року у зв`яз…

…яка може походити від особи з такою ж групою крові, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 (т. 1, а.к.п. 149 151), висновку судово-психіатричної експертизи від 8 вересня 2015 року 478, за яким ОСОБА_8 психічними захворюваннями в сенсі ч. 2 ст. 19 КК не страждала та не страждає, виявляє змішаний розлад особистості, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, а за дослідницькою частиною цього ж висновку відповідно до наданих добровільно, без примусу пояснень обвинуваченої ОСОБА_8 вона схопила ніж і вдарила потерпілого один раз через те, що він почав торкатися її інтимної зони без її згоди (т. 1…

…станції його захист здійснювала захисник ОСОБА_6 . Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновку експерта судово-психіатричного експертизи 449 від 03 серпня 2017~року ОСОБА_7 психічними захворюваннями в розумінні ч. 2 ст. 19 КК України не страждав і не страждає та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Отже, будь-яких порушень прав засудженого ОСОБА_7 на захист колегією суддів встановлено не було. Покарання засудженим призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 і попередження нових злочинів, та відповід…

…в умовах суворого нагляду. Разом із тим, наведені мотиви та підстави для відхилення доводів сторони захисту в~частині неправильності юридичної оцінки вчиненого ОСОБА_7 діяння не~є~належними й достатніми виходячи з такого. Згідно з вимогами статей 18, 19 КК України осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта злочину, що характеризується таким психічним станом особи, в якому вона під час вчинення злочину здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і~керувати ними. Здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) означає правильне розуміння фактичних об`єктивних ознак злочину ~об`єкта…

…них обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Згідно зі ст. 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.…

…ч. 2 ст. 115 КК. Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого та апеляційного судів~~~~~~~~~~~~~~~~ в частині юридичної оцінки вчиненого ОСОБА_9 діяння, виходячи~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ з наступного. Так, згідно вимог ст. 18, ст. 19 КК осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта злочину, що характеризується таким психічним станом особи, при якому вона під час вчинення злочину здатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) означає правильне розуміння фактичних об`єктивних ознак злочину - об`єкта посягання, с…

…орювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Такий стан особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за визначеними у ч.2 ст.19 КК України критеріями визначає неосудність особи та виключає притягнення її до кримінальної відповідальності. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. З матеріалів кримінального провадження слідує, що суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_7 під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебував у стані неосуд…

…ляційної інстанцій та були визнанні необґрунтованими та спростовуються наявним в матеріалах провадження висновком судово-психіатричної експертизи 197 від 23 березня 2017 року, згідно якого ОСОБА_7 психічними захворюваннями в розумінні ч. 2 ст. 19 КК України не страждав і не страждає. В період вчинення інкримінованого йому діяння у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, а він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Окрім того, сам засуджений під час проведення 24 лютого 2017 року слідчого експерименту за його участі на місці вчинення діяння чітко вказав механізм та спосі…

…во-психіатричної експертизи 248 та не надав йому оцінки в розрізі статей~19, 92 - 95 КК України і не прийняв до уваги, що ОСОБА_7 після вчинення ДТП не віддавала собі звіт у своїх діях та не могла керувати ними, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 19 КК України не давало суду можливість призначити покарання. Одночасно суд апеляційної інстанції формально погодившись з доводами місцевого суду без врахування вищезазначеного висновку експертизи щодо ОСОБА_7 безпідставно прийняв від останньої заяву та звільнив її від відбування призначеного судом покарання. ~ Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 не…

…2 ст. 19 КК України не страждала та на теперішній час не страждає, на час вчинення злочину в неї не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування ч. 2 ст. 19 КК України не потребує. ~ Місцевий суд, із висновком якого правильно погодився суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідив докази у провадженні, оцінив сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема врахував, спосіб нанесення ушкоджень (удар із значною силою), знаряддя злочину (ніж), характер і локалізацію тілесних ушкоджень (життєво-важливий орган - права…