ст. 19 ЗУ про захист прав споживачів
Текст статті
1. У разі укладення договору поза торговельним чи офісним приміщенням суб’єкт господарювання надає споживачу інформацію, передбачену частиною першою статті 17 цього Закону, разом з примірником підписаного договору у паперовій або, за згодою споживача, в електронній формі.
У разі укладення дистанційного договору суб’єкт господарювання надає споживачу інформацію, передбачену частиною першою статті 17 цього Закону, відповідними засобами дистанційного, у тому числі електронного, зв’язку.
2. Якщо дистанційний договір укладається виключно засобами електронного зв’язку, суб’єкт господарювання зобов’язаний:
1) повідомити споживачу інформацію, передбачену пунктами 1 , 3 і 12 частини першої статті 17 цього Закону;
2) передбачити на своєму офіційному веб-сайті розміщення кнопки або іншої програмної функції, яку споживач активує з метою замовлення продукції. Така кнопка або інша програмна функція повинна містити напис "замовлення з оплатою" або інше подібне формулювання, яке однозначно вказує, що замовлення продукції передбачає її оплату. У разі недотримання продавцем вимоги, передбаченої цим пунктом, споживач не має зобов’язань з оплати за відповідним замовленням чи договором;
3) до початку здійснення замовлення зазначити способи доставки та оплати продукції, а також, у разі наявності, обмеження щодо способів доставки, які споживач може обрати до оформлення відповідного замовлення;
4) надати споживачу підтвердження, що договір укладено, а саме: надати копію підписаного договору в паперовій або електронній формі та підтвердження попередньої прямої згоди споживача (якщо така згода передбачена законодавством чи умовами договору).
Таке підтвердження повинно бути надано не пізніше ніж під час доставки товару чи до початку виконання послуг та містити інформацію, зазначену в частині першій статті 17 цього Закону, крім випадків надання продавцем такої інформації споживачу до укладення дистанційного договору.
У разі постачання цифрового вмісту не на матеріальному носії суб’єкт господарювання зобов’язаний надати споживачу в паперовій або електронній формі підтвердження попередньої згоди споживача на постачання цифрового вмісту (контенту), наданої відповідно до вимог цього Закону та інших законодавчих актів.
3. Суб’єкт господарювання, який телефонує споживачу з метою укладення договору, повинен на початку розмови повідомити своє ім’я або найменування суб’єкта господарювання, якого він представляє, а також пояснити комерційну мету, з якою він здійснює такий телефонний дзвінок.
Якщо суб’єкт господарювання та споживач під час телефонної розмови домовилися про укладення договору, такий договір стане дійсним лише після письмового підтвердження його укладення споживачем у паперовій або електронній формі.
4. Укладення дистанційних договорів в електронному вигляді повинно також відповідати вимогам Закону України "Про електронну комерцію".
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…скаргу так : 12.1. Кредитний договір, укладений із використанням нечесної підприємницької практики, передбачає заборонені дискримінаційні умови щодо боржника та є недійсним відповідно до частини п`ятої статті 11, статті 18, частини шостої статті 19 Закону України Про захист прав споживачів . 12.2. Умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, передбачають істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків і спрямовані на погіршення становища позивача. Останній був уведений в оману стосовно всіх істотних умов кредитного договору, що є підставою для визнання останнього недійсним.…
…ї практики, є недійсними (частина шоста статті 19 Закону України Про захист прав споживачів) Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати (див. пункт 236 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі 204/8017/17 (провадження 14-29цс23)). Правочин вважається…
…анк" підпадають під визначення положень ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" та впливають на невизначене коло споживачів. 18. Звідси, в порядку п.9 ч.1 ст. 25 Закону України "Про захист прав споживачів" Громадська організація в інтересах невизначеного кола споживачів звернулася з апеляційною скаргою в справі 904/6015/20, оскільки вважає, що неправильне застосування господарським судом норм матеріального права призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним протоколу 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.20…
…Закону України "Про фінансовий лізинг", статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" у випадку вилучення об`єкта лізингу та одночасного стягнення з підприємства лізингових платежів; щодо питання застосування статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України у випадку стягнення надмірних штрафних санкцій у відносинах фінансового лізингу. Позивач (відповідач за зустрічним позовом) подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судо…
…ених статтями 203, 215, 230 ЦК України, статтями 11, 19 Закону України Про захист прав споживачів , для недійсності додаткової угоди до договору про іпотечний кредит позивач не довів. Укладення додаткової угоди до договору про іпотечний кредит, якою сторони узгодили зміну валюти кредитування, не суперечило законодавству України. Суди вірно застосували відповідні положення ЦК України та Закону України Про захист прав споживачів . Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах: від 24 вересня 2014 року 6-145цс14; від 16 вересня 2015 року 6-190цс15, правовими висновк…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 02.03.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗