ст. 17 ЗУ про постраждалих від ЧАЕС

Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, освіти і науки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації організують щорічне медичне обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території України. Цими органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, які постраждали, створюються спеціалізовані центри, в тому числі дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.

{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 231-V від 05.10.2006 , № 5459-VI від 16.10.2012 }

Медикаменти і медичне обладнання, які надходять цільовим призначенням на території радіоактивного забруднення, а також для спеціалізованих медичних закладів (в тому числі дитячих), в яких проходять лікування постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (незалежно від місця їх розташування на території України), звільняються від усіх видів оподаткування і сплати мита. Перелік таких спеціалізованих медичних закладів визначає Кабінет Міністрів України.

{Частина друга статті 17 в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.96 }

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язані проходити обов'язкове обстеження в медичних закладах.

Громадяни, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи у визначеному законодавством порядку у строк, визначений рішенням медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. При стійких незворотних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності будь-яких видів реабілітаційних заходів, а також після досягнення пенсійного віку, в тому числі на пільгових умовах, група інвалідності встановлюється безстроково.

{Частина четверта статті 17 в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.96 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024 }

Потерпілим дітям, яким встановлено причинний зв’язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи після досягнення ними 18 років, незалежно від строку, на який їм було встановлено інвалідність у дитячому віці.

{Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом № 2400-III від 26.04.2001 ; в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 }

Громадянам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок цього стали особами з інвалідністю I або II групи, інвалідність встановлюється безстроково незалежно від віку.

За бажанням осіб з інвалідністю їх переогляд проводиться в будь-який час.

Громадянам, яким за результатами медико-соціальної експертизи або проведення оцінювання повсякденного функціонування особи інвалідність не встановлено або не підтверджено, гарантується працевлаштування чи перекваліфікація.

{Статтю 17 доповнено частиною згідно із Законом № 230/96-ВР від 06.06.96 ; в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 }}