← Законодательство

ст. 613 ЦК

редакция от 05.08.2026чинний

Текст статьи

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Как эту норму применяет Верховный Суд

505 постановлений ВС ссылаются на эту статью. Сначала — Большая Палата и те, где статья стоит в самом выводе суда. Позиция приведена дословно из акта; полный текст открывается у нас.
вывод обязателен для всех судовцитата из вывода суда

…е є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі 923/712/17, від 21.01.2019 у справі 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі 918/537/18, від 29.08.2019 у справі 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі 915/400/18, від 29.04.2020 у справі 915/641/19. 9.84. Водночас згідно з пунктом 4.2 Типового договору об?єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора…

вывод обязателен для всех судовцитата из вывода суда

…наченої статтею 257 цього Кодексу, тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про стягнення пені та інфляційних втрат на користь позивача є обґрунтованим. Щодо решти доводів касаційної скарги 140. Доводи касаційної скарги про те, що прострочення кредитора звільняє її від відповідальності за невиконання власних зобов`язань не ґрунтуються на законі. У розумінні частини першої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, лише у тому випадку, якщо він не вчинив дій, які встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання а…

вывод обязателен для всех судовцитата из вывода суда

…ом свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі 363/1834/17 (пункт 57). 122. Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування…

вывод обязателен для всех судовстатья упомянута в тексте

…має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, пров…

вывод обязателен для всех судовстатья упомянута в тексте

…і рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягали застосуванню, а саме частину четверту статті 545 та частину першу статті 613 ЦК України. Крім того, справу було розглянуто з порушенням правил предметної та суб`єктної юрисдикції, визначених статтею 19 ЦПК України, оскільки ця справа не відноситься до юрисдикції загальних судів у зв`язку з тим, що спір виник між фізичною особою-підприємцем та приватним нотаріусом, як суб`єктом господарської діяльності. Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2…

Показать ещё ↓

Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 05.08.2026). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.

Сверить с первоисточником ↗