ст. 29 ЗУ про захист прав споживачів
Текст статьи
1. Видами агресивної комерційної практики, зокрема, є:
1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення суб’єкта господарювання без укладення договору або здійснення оплати;
2) відвідування житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла, крім випадків, якщо це здійснюється з метою виконання зобов’язань споживача за договором;
3) постійні телефонні, електронні або інші повідомлення без згоди на це споживача, крім випадків, якщо це здійснюється з метою виконання зобов’язань споживача за договором;
4) вимога до споживача, який звертається за відшкодуванням на підставі договору страхування, надати будь-які інші документи, крім тих, що передбачені договором страхування та/або законом;
5) систематичне ігнорування звернень споживача для створення перешкод у реалізації ним прав, передбачених законодавством та договором;
6) вимога до споживача про здійснення оплати продукції або оплати повернення чи зберігання товару, якщо це не було погоджено споживачем;
7) повідомлення споживачу, що відмова від придбання продукції у суб’єкта господарювання негативно позначиться на його роботі або благополуччі;
8) створення хибного враження, що споживач вже виграв, виграє або може виграти приз чи отримати іншу еквівалентну вигоду, виконавши певну дію, якщо:
а) приз або інша еквівалентна вигода не існує; або
б) отримання призу зумовлено здійсненням оплати або іншими витратами для споживача.
Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 02.03.2026). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.
Сверить с первоисточником ↗