ст. 2 ЗУ про електронну комерцію
Текст статьи
1. Законодавство України у сфері електронної комерції ґрунтується на Конституції України і складається із Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про захист прав споживачів" , "Про рекламу" , "Про електронні документи та електронний документообіг" , " Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах ", "Про телекомунікації" , "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" , "Про платіжні послуги" , "Про фінансові послуги та фінансові компанії" , "Про захист персональних даних" , міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
{Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 ; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1953-IX від 14.12.2021 , № 2529-IX від 16.08.2022 , № 2801-IX від 01.12.2022 }
2. Порядок надання банківських послуг, випуску та обігу електронних грошей, здійснення переказу коштів не є предметом правового регулювання цього Закону і регулюється спеціальним законодавством. До послуг систем дистанційного обслуговування, надання платіжних послуг (у тому числі послуг з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима), страхування та інших послуг, що регулюються спеціальним законодавством, цей Закон застосовується лише в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, що регулює здійснення послуг із дистанційного обслуговування, надання платіжних послуг, страхування, зокрема законам України "Про електронні документи та електронний документообіг" , "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" , "Про платіжні послуги" , "Про фінансові послуги та фінансові компанії" , "Про банки і банківську діяльність" та "Про страхування" .
{Частина друга статті 2 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1953-IX від 14.12.2021 , № 2801-IX від 01.12.2022 }
3. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Следующий шаг по ст. 2 ЗУ про електронну комерцію
Примените эту норму к своей задаче
Сравните обстоятельства дел и выводы судов. Сохраните нужные решения для дальнейшей работы.
Как эту норму применяет Верховный Суд
…ць, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього (частина перша статті 2 Закону України Про електронну комерцію , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну…
Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 01.01.2024). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.
Сверить с первоисточником ↗