ст. 146-1 ККУ
Текст статьи
1. Арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Видання наказу або розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
{Кодекс доповнено статтею 146 - 1 згідно із Законом № 2505-VIII від 12.07.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2812-IX від 01.12.2022 }
Как эту норму применяет Верховный Суд
…адміністративного судочинства. 31. Незаконне викрадення та утримання, про що стверджував позивач у позовній заяві, може кваліфікуватися як незаконне позбавлення волі або викрадення людини (стаття 146 КК України) чи насильницьке зникнення (стаття 146-1 КК України), залежно від обставин, і особи, які вчинили такі дії, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. 32. Таким чином, перевірка дій відповідача щодо незаконного викрадення та утримання позивача знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за такими позов…
Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 15.04.2026). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.
Сверить с первоисточником ↗