ст. 11 ЗУ про рекламу
Текст статьи
1. Відносини, які виникають у сфері порівняльної реклами, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.
Порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються.
Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:
1) реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;
2) реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;
3) реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;
4) реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;
5) щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;
6) реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;
7) товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації.
{Частина перша статті11 в редакції Закону № 286-IX від 12.11.2019 }
2. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі та недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту порівняльної реклами несе рекламодавець.
Для цілей цієї частини рекламодавцем не вважається рекламне агентство, тобто особа, яка замовляє розповсюдження реклами на замовлення іншого рекламодавця.
{Частина друга статті11 в редакції Законів № 286-IX від 12.11.2019 , № 3136-IX від 30.05.2023 }
3. Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
Следующий шаг по ст. 11 ЗУ про рекламу
Примените эту норму к своей задаче
Сравните обстоятельства дел и выводы судов. Сохраните нужные решения для дальнейшей работы.
Как эту норму применяет Верховный Суд
…вання судами норм матеріального права полягає в незастосуванні судами першої та апеляційної інстанцій норм прямої дії Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , зокрема норм ст. ст. 1, 4, абз.4 ч.1 ст.4-1, п. 2 ст. 11 Прикінцевих положень Закону, ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу", п. 5 та 6 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 2067, які підлягали застосуванню, та застосуванні судами норм Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 37/6253, які супе…
Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 31.07.2026). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.
Сверить с первоисточником ↗