ст. 1 ЗУ про іпотеку
Текст статьи
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання;
вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна;
іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном (неподільним об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом;
іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;
іпотекодержатель - кредитор за основним зобов’язанням;
майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи - боржника;
наступна іпотека - передання в іпотеку нерухомого майна, що вже є предметом іпотеки за попереднім іпотечним договором;
нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці і невід’ємно пов’язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава (іпотека) об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості регулюється за правилами, визначеними цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому". Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об’єктів регулюється за правилами, визначеними цим Законом;
нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна;
основне зобов’язання - зобов’язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов’язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою;
пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно.
Терміни "неподільний об’єкт незавершеного будівництва" , "подільний об’єкт незавершеного будівництва" , "об’єкт незавершеного будівництва" , "майбутній об’єкт нерухомості" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".
{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3201-IV від 15.12.2005 , № 800-VI від 25.12.2008 ; в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022 }
Как эту норму применяет Верховный Суд
…1281 ЦК України. 83. Послався на те, що правова позиція ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зводилася до того, що спадкоємиця ОСОБА_3 є не боржницею, а майновою поручителькою. 84. Зауважив, що відповідачка вважала, що боржник та майновий поручитель - це різні суб`єкти . Разом з тим наведене протирічить термінам, які вжито у Законі України Про іпотеку . Зокрема, стаття 1 цього Закону передбачає, що боржник ? це іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання. Також за загальним правилом боржник ? це особа, що є стороною правовідносин і взяла на себе зобов`язання вчи…
…що іпотекодержателем завжди є кредитор (стаття 1 Закону 898-IV), що відповідає суті іпотеки як способу забезпечення виконання зобов`язання. 87. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що механізм дії норм права визначається залежно від того, в охоронних чи в регулятивних відносинах виник спір. 88. У регулятивних відносинах законодавець передбачив заборону на одночасне відступлення права вимоги за основним та іпотечним зобов`язаннями на користь різних осіб. Проте в охоронних відносинах у разі виникнення спору належність прав за основним та іпотечним зобов`язаннями різним особам є можливою та не призводить до неді…
…є недійсними. Наведена вище норма права передбачає спеціальні підстави припинення зобов`язань щодо виконання основного (кредитного) зобов`язання, яке було забезпечене іпотечним договором. За змістом статей 1, 33, 36 Закону України Про іпотеку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, незалежно від наявності інших предметів іпотеки за іншими іпотечними договорами, призводить до задоволення вимог кредитора…
…від 30 січня 2019 року у справі 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі 145/2047/16-ц (пункт 7.23)). 9.2. Згідно з абзацом третім статті 1 Закону 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. 9.3. У разі поруше…
…зі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника (стаття 1 Закону 898-IV. Отже, заінтересованою особою, яка може звертатися з позовом про визнання відсутності права іпотеки, є перш за все власник предмета іпотеки, оскільки саме за рахунок його майна іпотекодержатель може одержати задоволення своїх вимог. Позивач у цій справі не стверджує, що він є власником спірних предметів іпотеки. Позивачем за вимогою про визнання відсутності права іпотеки може бути також інша ос…
Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 24.04.2026). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.
Сверить с первоисточником ↗