Постанова по делу № 344/19197/19

Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

~

~

справа 344/19197/19

провадження 51- 909км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

~

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ~12019090010003243, за~обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

за~~касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від~~20~~грудня 2019 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до~~покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат у кримінальному провадженні та про долю речових доказів.

За вироком місцевого суду ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за~наступних обставин.

Так, 16 липня 2019 року за порушення Правил дорожнього руху щодо ~ ОСОБА_6 працівниками патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та вилучено його посвідчення водія НОМЕР_1 від 21 серпня 2014 року, а взамін надано тимчасовий талон на~~право керування транспортним засобом. 29 липня 2019 року, за вказаними обставинами щодо ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 цього Кодексу та вилучено вказаний тимчасовий талон. Надалі ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, за~невстановлених обставин через мережу Інтернет, замовив та отримав у невідомих осіб фіктивне посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 , виготовлене на його ім`я, яке почав використовувати у власних цілях. 28 вересня 2019 року близько 00:40 біля будинку 23 на вул. Івана Павла ІІ у~м.~Івано-Франківську під час зупинки працівниками поліції автомобіля Toyota Auris (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_6 останній надав посвідчення водія вказаним працівникам, тобто використав завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 .

07 лютого 2020 року Івано-Франківський апеляційний суд задовольнив частково апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області, скасував вирок районного суду щодо ОСОБА_6 у частині призначеного покарання й ухвалив у~~цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. У решті вирок районного суду залишено без~зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити вирок апеляційного суду щодо нього у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону й невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворість. Просить призначити йому покарання у~~виді штрафу. Суть доводів засудженого зводиться до того, що апеляційний суд не~врахував повною мірою всіх наявних у провадженні обставин, які пом`якшують покарання, даних про його особу й безпідставно ухвалив свій вирок, яким призначив йому покарання у виді арешту на строк 1 місяць.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор вважав, що доводи засудженого в касаційній скарзі є безпідставними, а судове рішення законним та~обґрунтованим.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до вимог ст. 433 КПК України колегія суддів не перевіряє, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржуються.

Доводи засудженого, наведені ним у касаційній скарзі, про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість колегія суддів вважає безпідставними.

Так, мотивуючи своє рішення щодо справедливості виду та міри покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання, а~також дані про особу винного, який раніше не був судимий, позитивно характеризується за~місцем проживання.

Зважив суд і на обставини, які пом`якшують покарання засудженому, якими визнав повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також те,~що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд не встановив.

Також отримали належну оцінку суду в сукупності з вищезазначеними обставинами кримінального провадження дані, що містяться в досудовій доповіді, наданій Івано-Франківським міськрайонним відділом філії державної установи Центр пробації в~Івано-Франківській області.

На підставі цих даних у їх сукупності суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Апеляційний суд, оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_6 , покарання взяв до уваги обставини, враховані районним судом.

Разом із цим, апеляційний суд, дослідивши докази за клопотанням прокурора в~порядку ст. 404 КПК України, дійшов висновку, що при призначенні покарання ОСОБА_6 у виді штрафу суд першої інстанції не дотримався повною мірою вимог, передбачених статтями 50, 65 КК України.

Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, зазначені у~~характеристиці за місцем проживання ОСОБА_6 , не дають можливості розцінювати її як позитивну, оскільки, як убачається з неї (а. п. 34) ОСОБА_6 проживає з матір`ю, зарекомендував себе з нейтральної сторони, зі~~слів сусідів, рідко виходить із дому, не вітається, але поводиться стримано, не конфліктний, громадського порядку не порушує.

Таким чином, апеляційний суд урахував, що у зазначеному документі не наведено похвальних характеристик, указана інформація не характеризує ОСОБА_6 більш позитивно порівняно з іншими особами.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що поза увагою суду першої інстанції, по~суті, залишилось те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до~адміністративної відповідальності.

Разом із цим, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд безпідставно відніс до обставин, які пом`якшують покарання, факт вчинення злочину вперше, оскільки такі дані не є достатніми для висновку про зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину, з чим погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Також суд апеляційної інстанції під час розгляду провадження врахував відомості, які~містяться у довідці КНП Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради від 06 лютого 2020 року 41, а саме те, що ОСОБА_6 з 20 лютого 2017 року звертається за медичною допомогою з діагнозом F-12.1, а в липні 2019~~року діагнозом F-19.1. Неодноразово доставлявся працівниками поліції як водій транспортного засобу з метою проведення огляду на стан сп`яніння (23 липня 2019~року встановлено наркотичне, а 14 серпня 2019 року алкогольне). На цей час (останні 3,5 місяці) відвідує контрольні огляди у нарколога, здає тести на наркотичні речовини, ознак сп`яніння не встановлено. 06 лютого 2020 року проходив тест на~п`ять видів наркологічних речовин, яких не було виявлено.

На підставі наведених обставин у їх сукупності суд апеляційної інстанції, врахувавши мету покарання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_6 у виді арешту на строк 1 місяць у розмірі найнижчої межі, встановленої ст. 60 КК України.

На думку колегії суддів, призначене апеляційним судом покарання відповідає вимогам статей 50 , 65 КК України, є справедливим і~~сприятиме перевихованню ОСОБА_6 та попередженню вчинення ним нових злочинів.

Вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання є достатньо вмотивованим та відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не~встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є~остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~ ОСОБА_3