Постанова по делу № 644/9566/14-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа 644/9566/14

провадження 61-37530 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - приватний нотаріус Корнійчук Олена Валентинівна,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2018 року у складі колегії суддів Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

07 травня 2018 року ОСОБА_1 подано заяву про роз`яснення постанови апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2018 року .

Зазначає, що у постанові наявні взаємовиключні висновки: з одного боку суд встановив, що спірний будинок є самочинним будівництвом, а з іншого - не надав оцінки договору купівлі-продажу цих споруд як самочинного будівництва, які в договорі зазначені як об`єкт нерухомого майна, належний на праві власності ОСОБА_2 .

Просить роз`яснити, чи є будинок за адресою: АДРЕСА_1 самочинно збудованим нерухомим майном станом на 25 квітня 2018 року; що було відчужено ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 28 серпня 2014 року - споруди, які є самочинним будівництвом, чи житловий будинок, який належить на праві власності ОСОБА_2 .

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участі третьої особи приватного нотаріуса Корнійчук О. В. та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 28 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , провести поділ спільного майна подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , зобов`язати реєстраційну службу ХМУЮ провести державну реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку за нею з внесенням відповідного запису до Державного реєстру прав.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив із того, що спірний будинок поділу не підлягає, оскільки не є спільним сумісним майном подружжя, набутий ОСОБА_2 до шлюбу із позивачем. У зв`язку із наведеним при укладенні договору купівлі-продажу спірного будинку не потрібна згода позивача, оскільки вона не є співвласником предмету купівлі-продажу.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 08 лютого 2018 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Корнійчук О. В. про поділ майна подружжя та визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку відмовлено з інших підстав.

Апеляційний суд виходив із того, що зведені споруди підпадають під поняття самочинного будівництва і в силу статей 331, 376 ЦК України не можуть бути предметом розподілу майна подружжя.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення постанови апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2018 року.

Апеляційний суд виходив із того, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу є похідними від позовних вимог щодо визнання права власності на спірний будинок в порядку поділу майна подружжя, у задоволенні яких було відмовлено, то підстав роз`яснення судового рішення в цій частині не вбачається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення постанови від 25 квітня 2018 року, направити справу в апеляційний суд для надання роз`яснення судового рішення.

Зазначає, що апеляційний суд ухилився від роз`яснення своєї постанови та не зазначив, чим є споруда по АДРЕСА_1 - житловим будинком чи самочинним будівництвом.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

Відзив/заперечення на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 червня 2007 року по 16 травня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

16 червня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого відповідач 22 вересня 2006 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим використанням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

У 2008 році ОСОБА_2 подав позов, у якому зазначив, що будинок по АДРЕСА_1 є самовільним, побудований ним без отримання відповідних погоджень, в експлуатацію не здавався, тому просив в судовому порядку визнати за ним право власності на нього.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 липня 2008 року у справі 2-2884/08 визнано за ОСОБА_2 право власності на самовільні споруди, розташовані по АДРЕСА_1 та зобов`язано КП Харківське БТІ зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на ці будівлі.

28 серпня 2014 року ОСОБА_2 уклав із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договір купівлі - продажу спірного будинку.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 серпня 2016 року у справі 2-2884/08 рішення суду першої інстанції від 18 липня 2008 року скасовано , у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії відмовлено з підстав недоведення законності будівництва спірного будинку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , від 15 січня 2020 року 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до якої воно має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .

Апеляційний суд у своїй ухвалі обґрунтовано зазначив, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу є похідними від позовних вимог щодо визнання права власності на спірний будинок в порядку поділу майна подружжя, у задоволенні яких було відмовлено, тому підстав роз`яснення судового рішення в цій частині не вбачається.

Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для роз`яснення рішення, оскільки обставини щодо правового статусу спірної будівлі встановлені рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 серпня 2016 року у справі 2-2884/08, апеляційний суд у своїй постанові про це зазначив при вирішенні позовної вимоги про поділ майна. Правові підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу апеляційним судом також у рішенні зазначені, всі обставини викладено зрозуміло.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук