Постанова по делу № 910/5187/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

м. Київ

Справа 910/5187/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09 липня 2019 року (головуючий - Михальська Ю.Б., судді - Скрипка І.М., Тищенко А.І.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року (суддя Трофименко Т.Ю.) у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-житлосервіс"

про зобов`язання вчинити дії

(у судове засідання з`явились представники позивача: ОСОБА_2 та Ананьєв Є.А.)

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1" (далі - ОСББ та/або Позивач) звернулося до місцевого господарського суду з позовною заявою у якій просило зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська-житлосервіс" (далі - Товариство та/або Відповідач) передати ОСББ примірник технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок, розташований за адресою: 02072, Україна, місто Київ, вулиця Є. Чавдар, будинок 1, а також документ, на підставі якого цей багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, відповідний технічний паспорт і плани інженерних мереж.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 2 статті 185, частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

2.1. Так, враховуючи наявність доказів належного повідомлення ОСББ про день, час та місце судового засідання, ухвала суду мотивована неприбуттям позивача у таке засідання без поважних причин та неподанням ним заяви про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, що позбавляє суд можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення з урахуванням вимог, викладених у статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

3. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 ухвалу господарського суду першої інстанції від 22.05.2019 залишено без змін.

3.1. Постанова апеляційного суду фактично обґрунтована тими ж мотивами, що і ухвала місцевого господарського суду.

3.2. Крім цього, апеляційний судом було також досліджено додаткові докази подані Позивачем, однак висновки суду від цього не змінились.

3.2.1. Так, апеляційний суд дослідив поданий ОСББ висновок спеціаліста 16 від 02.07.2019 про те, що підпис від імені ОСОБА_2 (голова ОСББ) в рекомендованому повідомленні про вручення судової повістки виконаний не ним, а також витяг із сайту Укрпошти про рух листа з ідентифікатором, в якому зазначено, що 02.05.2019 (дата з якою суди пов`язали момент одержання ОСББ судової повістки) відправлення Позивачу не було вручено.

3.2.2. Дослідивши вказані докази апеляційний суд вказав, що не приймає поданий висновок спеціаліста, як належний, допустимий та достовірний доказ, оскільки, як вбачається з його змісту, спеціалістом здійснювалося співставлення вільних підписів ОСОБА_2 , наявних у експериментальних зразках із підписом, наявним в графі "Підпис власника поштового зв`язку______", а не у графі "вручено за довіреністю", де міститься зовсім інший підпис ніж той, який був об`єктом дослідження і крім того, дослідження здійснювалось на підставі технічного зображення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а не на підставі оригіналу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у той час, як для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються виключно оригінали документів.

3.2.3. Щодо витягу витягу із сайту Укрпошти про рух листа суд зазначив, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 (про відкриття провадження і призначення судового засідання) поштовим відправленням із трек-номером 0103050251679 була надіслана на адресу ОСББ, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02140, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар , буд. 1). Згідно відомостей із сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення із трек-номером 0103050251679, останнє 26.04.2019 було перенаправлено до іншого відділення (02072) за місцем обслуговування, де і було 02.05.2019 вручено позивачу, а вже 06.05.2019 повідомлення про вручення поштового відправлення із трек-номером 0103050251679 повернулося на адресу суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів, ОСББ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 року скасувати, а дану справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи, що містяться в касаційній скарзі Позивача

5. Прийняття 22.05.2019 судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду на початку стадії підготовчого провадження в одне засідання (не з`ясувавши дійсних обставин відсутності сторін та дійсних причин не надання витребуваних доказів) із посиланням на норми процесуального права, які регулюють відносини учасників господарських справ на стадії розгляду справи по суті є порушення положень ГПК України.

6. Відсутність у судовому засіданні, яке відбувалося 22.05.2019 уповноваженого представника відповідача, покладала на суд обов`язок відкласти підготовче засідання на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України і уникнення судом від такого обов`язку порушує встановлений законом порядок ведення провадження при вирішенні господарських спорів.

7. Із змісту статті 182 ГПК України вбачається, що відсутність Позивача в підготовчому засіданні 22.05.2019 не давала можливості суду розглянути та вирішити питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, а тому і з цих підстав судове засідання мало бути відкладено.

8. Надана апеляційним судом оцінка поданих під час апеляційного провадження доказів є неправильною та формальною.

Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

9. Причиною подання касаційної скарги стала незгода скаржника із залишенням його позовної заяви без розгляду.

10. Так, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

11. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

11.1. Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

12. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

13. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

14. Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

15. Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

16. Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

17. Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

18. Таким чином, положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду (у вказаному висновку Суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 13.09.2019 по справі 916/3616/15).

19. Так само не передбачають вказані норми необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

19.1. Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

20. Крім цього, застосовані судами приписи стосуються дій саме Позивача, а не Відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки, як вже зазначалося, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

21. Таким чином, доводи касаційної скарги у цій частині є абсолютно необґрунтованими, а висновки судів навпаки є такими, що повністю відповідають вимогам процесуального закону.

21. У постанові від 06.11.2019 у справі 904/2423/18 Верховний Суд вже надав правовий висновок про те, що норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

22. Колегія суддів у даній справі не вбачає підстав відступати від вказаного висновку, а тому доводи касаційної скарги і у цій частині Судом відхиляються.

23. Так, відповідно до частин 3, 4, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

24. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

25. Розглядаючи дану справу суди встановили, що в її матеріалах міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що ухвалу місцевого суду про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 22.05.2019 уповноваженим представником ОСББ отримано 02.05.2019.

26. Однак, Позивач у призначене на 22.05.2019 судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

27. Таким чином, враховуючи вказані вище норми процесуального права та зроблені на їх аналізі висновки, місцевий господарський суд мав усі законні підстави для того щоб залишити подану позовну заяву без розгляду і крім цього, як правильно зазначили суди, прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України), заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

28. Доводи касаційної скарги, що узагальнено описані у пункті 8 цієї Постанови взагалі не приймаються Судом, оскільки Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Так, суд апеляційної інстанції, маючи відповідні на те повноваження, надав власну оцінку додатково поданим Позивачем доказам (описана у 3.2.1. - 3.2.3. цієї Постанови), але Верховний Суд не може здійснити переоцінку таких доказів як про те просить скаржник, оскільки в протилежному разі матиме місце втручання у фактичну складову судового рішення, що є неприпустимим.

30. В цій частині варто зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" заява 52854/99).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

33. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 1" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09 липня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22 травня 2019 року у справі 910/5187/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.