Постанова по делу № 213/934/19(2-а/213/9/19)

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа 213/934/19(2-а/213/9/19)

адміністративне провадження К/9901/29484/19

В ерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ормоцадзе Ярослава Нодаровича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від ~25 вересня 2019 року у справі 213/934/19(2-а/213/9/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в ~~~~~~~~~~~~~~м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ормоцадзе Ярослава Нодаровича, третя особа Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що постановою від 04 лютого 2019 року серії ЕАВ 894286, винесену інспектором Полку ПП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Ормоцадзе Я. Н., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф в розмірі 255,00 грн за те, що він, начебто, керуючи транспортним засобом у м. Кривому Розі по пр. Металургів, 22, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України. Порушення було зафіксовано на бодікамеру АЕ00240.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 16 липня 2019 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову від ~~~~~~~~~~~04 лютого 2019 року серії ЕАВ 894286, винесену інспектором 2 роти 1 батальону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Ормоцадзе Я. Н., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн за частиною першою статті122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.

Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу відповідача та третьої особи копій вказаного рішення датовано 18 липня 2019 року.

30 липня 2019 року інспектор взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Ормоцадзе Я. Н. оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року апеляційну скаргу інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ормоцадзе Я. Н. залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог статі 286 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження інспектор взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Ормоцадзе Я. Н. зазначає, що ним строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин, оскільки повний текст рішення суду першої інстанції отримано скаржником лише 24 липня 2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Ормоцадзе Я. Н. строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених апелянтом підстав для його поновлення.

У касаційній скарзі інспектор взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції Ормоцадзе Я. Н., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 25 вересня ~~~~~~~~~~~~~~2019 року та направити справу для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від ~~~~~~~~~~~~~~~02 червня 2016 року ~ 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

При цьому за приписами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України .

Частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно зі статтею 271 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених, статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 16 липня 2019 року прийнято за результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи.

Копія судового рішення на адресу відповідача надійшла 24 липня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим кодовим ідентифікатором ПАТ Укрпошта 5002604715840 (а.с. 104).

Апеляційна скарга подана 30 липня 2019 року, тобто на 14-й день після проголошення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та на 6-й день після отримання його копії.

Третій апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження й відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що норми статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України про право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути застосовані у цій категорії справ. Так, суд зазначив, що стаття 286 Кодексу адміністративного судочинства України містить імперативну норму щодо строків та порядку оскарження судового рішення та є спеціальною нормою щодо порядку розгляду справ певної категорії, а тому посилання апелянта на положення статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими.

З висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитися, адже спеціальні норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України щодо строку на апеляційне оскарження (десять днів) і порядку його обчислення (з дня проголошення судового рішення) не містять застережень щодо неможливості поновлення цього строку в порядку частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України .

Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі 212/2354/18 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~(2-а/212/93/18), від 19 червня 2019 року у справі 191/2416/18 (2-а/191/32/18), від ~~24 липня 2019 року у справі 205/8564/17.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ормоцадзе Ярослава Нодаровича задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року скасувати.

Справу 213/934/19(2-а/213/9/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ормоцадзе Ярослава Нодаровича, третя особа Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~І. В. Дашутін

Судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О. О. Шишов

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~М. М. Яковенко