Постанова по делу № 676/5527/16-ц

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2019 року

м. Київ

справа 676/5527/16-ц

провадження 61-37519св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - дочірнє підприємство Тепловода комунального підприємства Міськтепловоденергія Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу дочірнього підприємства Тепловода комунального підприємства Міськтепловоденергія Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року у складі судді Бондаря О. О. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду до дочірнього підприємства Тепловода комунального підприємства Міськтепловоденергія Кам`янець - Подільської міської ради Хмельницької області (далі - ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія ) з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила: стягнути з ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія на її користь матеріальну шкоду у розмірі 45 211 грн та 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради внутрішньо будинкові мережі теплопостачання, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення багатоквартирних будинків у місті передані на баланс ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія .

13 вересня 2016 року в технологічній ніші стояка системи водопостачання та водовідведення, що знаходиться в квартирі позивача внаслідок прориву труби централізованого гарячого водопостачання відбулося залиття квартири позивача, у зв`язку з чим квартира потребує ремонту. Внаслідок затоплення позивачу заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 45 211 грн. З вини відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає в сильних душевних стражданнях у зв`язку із пошкодженням майна, незручностях із-за плісняви і сирості у помешканні. Працівники ремонтної бригади тривалий час не могли перекрити воду, тому перекривали постачання гарячої води у цілому кварталі. Позивач здійснювала виклик поліції через те, що працівники відповідача відмовлялись складати акт про причини затоплення її квартири.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна у квартирі, залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія на користь

ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 37 381 грн та 5 000 грн в рахунок ввідшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрати.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що оскільки на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради відповідач є організацією, яка надає послуги з обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж, у тому числі і постачання гарячої води у будинку АДРЕСА_1 , то саме на нього в силу вимог чинного законодавства покладено обов`язок утримання мереж у належному стані. Розгерметизація стояка системи гарячого водопостачання у будинку, де проживає ОСОБА_1 , що сталася 13 вересня 2016 року, свідчить про неналежне виконання обов`язків виконавцем послуг. Отже, саме відповідач повинен нести відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок залиття квартири.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2017 року розмір майнової шкоди, заподіяної в результаті залиття (витікання гарячої води в результаті розгерметизації стояка системи гарячого водопостачання) квартири АДРЕСА_2 , складає 37 381 грн.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про стягнення з відповідача саме цієї суми на відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 .

З у рахуванням характеру заподіяння шкоди, тривалості моральних страждань позивача внаслідок залиття квартири і пошкодження майна, вимушених змін у життєвих відносинах, суд першої інстанції визначив розмір морального відшкодування у розмірі 5 000 грн і з таким розміром погодився апеляційний суд.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія , не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 16 956 грн матеріальної шкоди, а в іншій частині позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір між сторонами, суди в основу своїх висновків послались, як на належний доказ на висновок експерта від 17 березня 2017 року, яким вартість відновлювального ремонту квартири внаслідок затоплення визначена у розмірі 41 211 грн.

Разом з тим, судами не враховано, що вказана експертиза була проведена без участі представника ДП Тепловода , без повідомлення про час проведення експертизи, чим порушено права останнього.

Судом апеляційної інстанції було призначено 17 жовтня 2017 року повторну судову будівельно-технічну експертизу, якою встановлено вартість відновлення ремонту квартири позивача у розмірі 16 956 грн, з урахуванням вартості матеріалів та робіт в цінах станом на день проведення експертизи. Разом з тим, висновки вказаної експертизи безпідставно відхилені апеляційним судом і не прийняті до уваги.

Позивач і представник ДП Тепловода при обстеженні квартири мали можливість дати експерту свої зауваження, але таких не було зафіксовано, що спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що вартість ремонту квартири у розмірі 16 956 грн не може взята до уваги.

Заявник посилається на необхідність проведення Верховним Судом оцінки порівняльної різниці між експертизою, проведеною експертом Попроцьким С. С. і експертизою від 29 січня 2018 року експерта Малишевського В. Е . , згідно яких різниця у вартості матеріалів і робіт склала 23 732 грн.

Заявник посилається також на те, що судді апеляційного суду Талалай О. І. і Корнілюк А. Т., починаючи приблизно з 2000 року по червень 2009 року працювали суддями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду, головою якого був Стецюк В. В. , який є представником ДП Тепловода , тому не могли розглядати справу і підлягали самовідводу, оскільки ця обставина могла викликати необ`єктивність, упередженість цих суддів при ухваленні рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Мотивовано відкриття касаційного провадження у малозначній справі, зокрема, враховано посилання заявника на безумовні підстави для скасування судових рішень, що визначені статтею 411 ЦК України.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15 січня 2019 року надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія .

Даний відзив колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, тобто не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем виключно в частині задоволення позовних вимог, зокрема в частині розміру матеріальної шкоди та підстав відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржувані рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна , у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протипр авною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 60 від 25 квітня 2005 року, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Установивши, що відповідач є організацією, яка надає послуги з обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж, у тому числі і постачання гарячої води у будинку АДРЕСА_1 та саме на нього в силу вимог чинного законодавства покладено обов`язок утримання мереж у належному стані, а розгерметизація стояка системи гарячого водопостачання у будинку, де проживає ОСОБА_1 , що сталася 13 вересня 2016 року, свідчить про неналежне виконання обов`язків виконавцем послуг, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача обов`язку відшкодувати шкоду, завдану позивачу внаслідок залиття її квартири.

Суд першої інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди майну власника квартири, врахувавши, що ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія не довело відсутність своєї вини у завданні шкоди, зробив обґрунтований висновок, з яким погодився апеляційний суд, про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, яку визначив на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2017 року у розмірі 37 381 грн.

Суд першої інстанції врахував обставини і характер заподіяння шкоди, тривалість моральних страждань позивача внаслідок залиття квартири і пошкодження майна, вимушених змін у життєвих відносинах та визначив розмір моральної шкоди в сумі 5 000 грн, і з таким розміром обґрунтовано погодився апеляційний суд, оскільки такий відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи касаційної скарги про безпідставність взяття судом до уваги висновку експертизи від 17 березня 2017 року, який містить арифметичні помилки і при проведенні якої не був присутній представник підприємства, є аналогічними аргументам відповідача, на які він посилався під час апеляційного розгляду справи і яким суд апеляційної інстанції дав належну оцінку, висновки щодо якої обґрунтовано викладено в мотивувальній частині прийнятої ним постанови.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що проведення експертизи без участі представника ДП Тепловода КП Міськтепловоденергія не свідчить про неналежність висновку судової експертизи, як доказу, а арифметичні помилки не випливають на визначений експертом розмір майнової шкоди, що було підтверджено експертом Попроцьким С. С. у засіданні суду першої інстанції.

Перевіряючи доводи відповідача щодо розміру завданих позивачу матеріальних збитків, суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам та дійшов висновку, що визначена відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 січня 2018 року вартість відновлювального ремонту квартири у розмір 16 956 грн не може бути взята до уваги, оскільки ця сума визначена без урахування усіх пошкоджень квартири внаслідок залиття, а лише тих, які були відображені в акті 8 від 13 вересня 2016 року, складеному комісією ДП Південне ЖКП Південь , що не заперечувалось в допитаному в судовому засіданні апеляційного суду експертом Малишевським В. Е., який проводив експертизу, який також підтвердив, що в результаті огляду квартири ним були виявлені й інші пошкодження у квартирі внаслідок її залиття, які не були враховані при визначенні вартості відновлювального ремонту квартири.

Апеляційний суд правильно виходив з того, що обсяг пошкоджень у квартирі має визначатися на підставі усіх досліджених доказів у справі, а не лише на підставі акта 8 від 13 вересня 2016 року, складеного комісією ДП Південне ЖКП Південь .

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, зокрема, щодо розміру матеріального збитку і грошового відшкодування моральної шкоди, заданих позивачу, необхідності їх переоцінки та визначення відшкодування матеріальної шкоди у меншому розмірі, тобто стосуються переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вирішує питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги щодо наявності безумовних підстав для скасування судових рішень, визначених статтею 411 ЦК України не знайшли підтвердження, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що заявлений позивачем відвід колегії суддів апеляційного суду був розглянутий і вирішений відповідно до вимог процесуального закону. При цьому, відповідач (його представник) не заявляв відвід суддям апеляційного суду з тих підстав, на які посилається у касаційній скарзі, тому наведені у касаційній скарзі доводи щодо упередженості суддів не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення за пунктом 2 частини першої статті 411 ЦК України.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу дочірнього підприємства Тепловода комунального підприємства Міськтепловоденергія Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької областізалишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська