Постанова по делу № 711/139/18

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа 711/139/18

провадження 61-11658 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - Служба у справах дітей Черкаської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційн у скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Чубин Олексій Миколайович, на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про визнання батьківства.

Позовна заява мотивована тим, що він з вересня 2015 року проживав однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_3

Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5

Вважає, що ОСОБА_5 є його сином, оскільки у свідоцтві про народження дитини, у графі по батькові вказано - ОСОБА_5 .

У той період часу, коли ОСОБА_3 здійснювала актовий запис, позивач знаходився під вартою в СІЗО м. Черкаси, а тому йому було не відомо на яке прізвище відповідач записала дитину, а дізнався він про це лише у жовтні 2017 року.

Строк позовної давності був пропущений ним з поважних причин, оскільки в Придніпровському районному суді м. Черкаси розглядалася справа в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства, однак відповідач не з`являлася до суду, у зв`язку з чим заяву було залишено без розгляду.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив поновити строк позовної давності, так як він був пропущений з поважних причин. Визнати його батьком ОСОБА_5 Прізвище сину у свідоцтві про народження змінити з ОСОБА_5 на ОСОБА_5 , а в графі батько записати - ОСОБА_4 .

Призначити судово-генетичну експертизу на проведення тесту ДНК та поставити питання чи є ОСОБА_4 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 надати дитину для проведення тесту ДНК.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2019 року у складі судді Казидуб О. Г. позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про поновлення строку позовної давності, визнання батьківства задоволено частково.

Поновлено строк позовної давності ОСОБА_4

Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В актовому записі від 10 грудня 2016 року 1391 про народження ОСОБА_5 змінено відомості про батька, зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України. У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому підлягають поновленню. Крім того, вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кровну спорідненість між позивачем та дитиною ОСОБА_5 можливо встановити шляхом проведення судово-генетичної експертизи, яка була призначена та не відбулася через неявку відповідача до експертної установи. Позивач є біологічним батьком ОСОБА_5 , оскільки з вересня 2015 року позивач з відповідачем мали незареєстровані у встановленому законом порядку сімейні стосунки. Під час спільного проживання у них народився син, якого було зареєстровано актовим записом від 10 грудня 2016 року 1391, як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2019 року в частині визнання ОСОБА_4 батьком дитини ОСОБА_5 та в частині зміни відомостей про батька в актовому записі від 10 грудня 2016 року 1391 про народження ОСОБА_5 скасовано.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, поновлюючи строк позовної давності ОСОБА_4 , дійшов правильного висновку в цій частині позовних вимог. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання батьківства, оскількипозивачем не було надано доказів, що підтверджують визнання його батьківства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Чубин О. М., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про поновлення строку позовної давності, визнання батьківства призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив принцип змагальності сторін та позбавив позивача права на судовий захист. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідач умисно не з`являється для проведення судово-генетичної експертизи на проведення тесту ДНК.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_3 , у яких вона просила залишити оскаржувану судову постанову без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 10 грудня 2016 року складено відповідний актовий запис 1391 (а.с. 109). У графі мати вказано - ОСОБА_3 У графі батько - ОСОБА_10

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Чубин О. М., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 129 СК України до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 указував, що строк звернення до суду з позовом ним був пропущений з тих підстав, що в цей час він перебував під вартою, що підтверджується ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 лютого 2017 року, а відомо йому про запис у свідоцтві про народження дитини стало лише у жовтні 2017 року.

26 жовтня 2017 року він звертався до суду із заявою про встановлення батьківства (а.с.8-9), ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року його заява на підставі частини шостої статті 159 ЦПК України була залишена без розгляду (а.с. 10).

З зазначеним позовом ОСОБА_4 звернувся до суду 10 січня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для поновлення ОСОБА_4 строку позовної давності.

Разом з тим колегія суддів Верховного Суду не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо визнання батьківства.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частини друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтею 125 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України , якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України .

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що відповідно до статей 213 , 215 ЦПК України 2004 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зауважив, що в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини

з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест

є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства (Калачова проти Російської Федерації, 3451 / 01, &34, від 7 травня 2009 року).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд відповідно до статті 109 ЦПК України залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України суд роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом про визнання батьківства, ОСОБА_4 просив суд п ризначити судово-генетичну експертизу на проведення тесту ДНК та поставити питання, чи є ОСОБА_4 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати ОСОБА_3 надати дитину для проведення тесту ДНК.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 березня 2018 року призначено у справі судово-генетичну експертизу на проведення тесту ДНК, на вирішення якої постановлено низку питань.

27 липня 2018 року завідувач відділення судово-медичної генетичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Юрченко О . В . направив листа до суду першої інстанції про неможливість проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 на призначення дати відбору зразків крові не з`явилася (а.с. 67).

ОСОБА_4 у касаційній скарзі зазначає, що походження дитини має підтверджуватись належними доказами, зокрема висновком судово-медичної експертизи, яка судом у цій справі проведена не була.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував, що судово-генетична експертиза не була проведена, як зазначала відповідач ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу, у зв`язку з хворобою сина - ОСОБА_5 та не роз`яснив сторонам права щодо призначення експертизи.

Відповідно до положень частини третьої статті 12 , частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, апеляційний суд у порушення вимог статей 263-265, 382 ЦПК України не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, зазначених обставин та вимог закону не врахував, не встановив усіх необхідних обставин, необхідних для правильного вирішення справи.

У зв`язку з наведеним оскаржувану судову постанову апеляційного суду не можна вважати законною й обґрунтованою.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати нові докази та давати їм оцінку, розгляд справи апеляційним судом проведено не повно, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Чубин Олексій Миколайович, задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2019 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк